Високі ціни на газ, захоплення українських кораблів: якими подіями запам’ятався 2018 рік (ВІДЕО)

2018-ий рік запам’ятався холодною весною і високими цінами на газ, а також захопленням українських кораблів Російською Федерацією. Водночас Київ уперше прийняв фінал Ліги чемпіонів, а українська кінокартина отримала приз в Каннах за кращу режисуру.

Про це розповідаємо у новому випуску документального серіалу “30 років Незалежності” на телеканалі UA.

Отже, Україна вже переживала істотні подорожчання газу в 2010-му – з 48,4 копійок до 72,5 копійок за кубометр. У 2014-му, на тлі війни та високого курсу долара, ціна на паливо зросла до однієї гривні і дев’яти копійок. У 2015-му газ подорожчав вже відразу до 7-ми гривень. Тепер виходить, кубометр газу коштуватиме вісім гривень і п’ятдесят п’ять копійок. Це умова для отримання нового кредиту від МВФ.

“Уряд завжди зацікавлений в тому, щоб бути популярним для народу, і хоче зробити тарифи нижче, щоб люди його більше любили, через низькі тарифи. Іноді урядовці перегинають палицю з цим своїм бажанням настільки, що заганяють у збитки енергетику, і тоді доводиться піднімати різко тарифи, щоб наздогнати ці збитки, ось це і вся метушня. МВФ – це такі міжнародні економісти, які ведуть нашу країну, і коли приїжджають раз в три місяці сюди, вони відразу дивляться на ключові показники і кажуть: о, хлопці, щось ви з тарифами загралися, ви не бачите, що несете збитки, ви будете потім гроші брати з Пенсійного фонду, щоб покривати збитки електростанції, навіщо ви це робите, підніміть до ринкового рівня тарифи”, – говорить економіст Михайло Кухар.

Багато міст такі, як Нікополь та Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) – від газу взагалі відмовляються.

У 2018-му році Україна приймала фінал Ліги чемпіонів. Грали британський “Ліверпуль” та іспанський “Реал”.

“Коли НСК” Олімпійський “подав заявку на проведення фіналу Ліги чемпіонів, у світі дізналися, що у нас можуть провести добре, тому що у нас все класно, всі зрозуміли це”, – зазначив футбольний експерт Микола Васильков.

“Хто замовив Катю Гандзюк” – тисячі таких графіті з’являється по всій країні після замаху на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Суспільство вимагає знайти і покарати винних.

Учасниця Помаранчевої революції і Євромайдану, колишня депутатка місцевих рад активно критикувала правоохоронців і місцеву владу. 6 липня Катерина публічно звинувачує главу облради Владислава Мангера в організації підпалу лісу, щоб приховати вирубки. А через три тижні на неї здійснюють замах – обливають сірчаною кислотою біля будинку.

Катерина отримує 35 відсотків опіків тіла. Для порятунку її перевезуть до Києва.

Поліція спочатку кваліфікує справу як “хуліганство”, але після обурення громадськості перекваліфікує на “умисні тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування”. Друзі та однодумці створять рух “Хто замовив Катю Гандзюк”, щоб не дозволити “зам’яти” справу.

Через півтора місяці поліція затримує п’ятьох підозрюваних – виявиться, їм заплатили кілька тисяч доларів за залякування дівчини. Але замовник поки не знайдений.

4 листопада Гандзюк помирає, так і не дочекавшись імені того, хто найняв вбивць. У цьому звинуватять того самого главу облради ­– Владислава Мангера, якого вона критикувала за незаконну вирубку лісу.

Також у цьому році в Києві було інсценовано вбивство журналіста Аркадія Бабченка.

Крім цього, в 2018-му США постачають Україні першу партію протитанкового комплексу “Джавелін”.

25 листопада у всіх українських ЗМІ перші повідомлення – біля берегів Криму – морський конфлікт. Два катери “Бердянськ” і “Нікополь”, а також буксир “Яни Капу” здійснювали перехід з Чорного моря в Азовське. У Керченській протоці шлях їм перекривають росіяни. Далі – таран, стрілянина і захоплення.

Версії події діаметрально різні: Україна говорить про плановий перехід суден і право використовувати Керченську протоку. Росія ж після окупації Криму вважає води півострова своїми прикордонними.

РФ задіє авіацію і повністю закриє Керченську протоку. Україна вводить військовий стан в десяти прибережних областях.

Три українських судна і 24 члена екіпажу заарештовані. Вони поповнять число українських полонених в РФ. У Росії таких вже не менше десятка, а якщо врахувати долі затриманих кримських татар, то в рази більше. У 2018-му році оголошують голодування кримчани Володимир Балух, Олег Сенцов, Олександр Кольченко.

А в 2019-му році відбудеться обмін полоненими з Росією – 35 на 35. На батьківщину повернуться Кольченко, Сенцов, Балух, всі моряки з захоплених суден. І самі кораблі.

Більше про головні події року дивіться у відео.