Вирішують долю Білорусі: вбивство глави “Білоруського дому в Україні” обговорюємо з експертами (ВІДЕО)

Уранці 3 серпня 26-річного білоруса Віталія Шишова, голову громадської організації “Білоруський дім в Україні” знайшли повішеним у Києві – у парку неподалік від його будинку. При ньому були особисті речі, на тілі виявили сліди побоїв. Основні версії поліції: умисне вбивство та вбивство, замасковане під самогубство. Шукати Віталія почали ще 2 серпня. Близько 9 ранку він вийшов на пробіжку та не повернувся додому.

За словами соратників Шишова, останніми днями за ним велося стеження.

“Віталік казав, що за ним ведеться стеження, воно було помічене. Ця інформація надана поліцією. Проте він продовжував робити все можливе, щоб боротися з цим режимом і покласти йому кінець. Зараз ми все дуже сильно об’єднаємося. Якщо це була спроба залякати білорусів в Україні, то я скажу, що цей кулак, який піднятий вгору та бореться за вільну Білорусь, – він тільки зіщулився ще сильніше”, – розповідає представник білоруської опозиції Юрій Лебедєв.

Інші співвітчизники Шишова запевняють: це не перше таке зухвале вбивство білоруських опозиціонерів.

“Я думаю, що це все в сукупності могло бути результатом того, що білоруські спецслужби Лукашенка зважилися на фізичне усунення лідера білоруської діаспори в Києві. Це не перший випадок. У Білорусі восени минулого року було кілька випадків схожого характеру, коли активні люди, які вели здоровий спосіб життя, у них не було конфліктної історії, їх знаходили в лісі, нібито скоїли суїцид. Дуже підозрілі обставини. Тому тут абсолютно очевидний для мене слід каральної групи Лукашенка”, – наголошує політик, громадський діяч, член координаційної ради Білорусі Валерій Мацкевич.

Після смерті Шишова білоруські опозиціонери не відчувають себе у безпеці, заявила сьогодні їхня лідерка Світлана Тихановська.

“Білоруси не можуть бути у безпеці навіть за кордоном, поки є ті, хто намагається мститися їм і ховати правду, позбавляючись від свідків. Віталій Шишов допомагав білорусам – і його знайшли повішеним, як колись Микиту Кривцова. Але це сталося на території іншої країни. Як і захоплення заручників сталося на борту літака іншої країни. Як і спроба примусово вивезти нелояльну спортсменку до Білорусі з території іншої країни”, – перелічила прецеденти Тихановська.

Депутати Європарламенту, які першими відреагували на повідомлення про смерть Віталія Шишова, також переконані, що за інцидентом стоїть режим Олександра Лукашенка. Німецький депутат Віола фон Крамон написала, що Лукашенко вбиває власних громадян. Литовський євродепутат Пятрас Аустревічюс зазначив, що це черговий акт міжнародного тероризму з боку влади Білорусі:

“Вбивство громадянина Білорусі Віталія Шишова, керівника громадської організації “Білоруський дім в Україні” – це ще один акт міжнародного тероризму з боку режиму Лукашенка. Журналіст-розслідувач Павло Шеремет був убитий у 2016 році за сприяння КДБ Білорусі”, – написав політик у своєму Twitter.

Розслідуванням смерті Віталія Шишова займеться Bellingcat. Керівник відділу розслідувань видання Христо Грозєв повідомив, що компанія направляє майже всі ресурси на розслідування смерті глави “Білоруського дому в Україні”.

“Тут не можна не розглянути кілька збігів. Швидше за все, це спецоперація. У нас є інформація, що в Києві присутні співробітники ФСБ, які інтегрувалися якось серед опозиційних білоруських груп, які знаходяться в Україні. І зараз ми чуємо цю новину про смерть Віталія Шишова. Звичайно, це означає, що ми направляємо майже всі наші ресурси на розслідування саме цього вбивства. Якщо це вбивство“, – заявив Грозєв.

У свою чергу, президент України Володимир Зеленський тримає справу глави “Білоруського дому в Україні” Шишова на контролі. Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров. За його словами, в Офісі президента пильно стежать за ходом розслідування.

Загибель білоруського опозиціонера, а також політику Олександра Лукашенка та наслідки інциденту для Білорусі у контексті інтересів Кремля у програмі “Украина на самом деле” телеканалу UA коментують політолог, доктор політичних наук Ігор Петренко та політичний аналітик Дмитро Литвин.

– Що ви думаєте щодо смерті Віталія Шишова?

Петренко: Ми можемо спиратися тільки на факти. Фактів дуже мало. Є у нас пресконференція Національної поліції, де вони знову ж лише факт сказали. Вони сказали, де це сталося, вони сказали про корчі, про висоту, на якій була накинута мотузка, вони сказали про саму мотузку – яка вона була, з чого вона була створена і так далі. Але вони чітко сказали, що поки не проведені всі необхідні експертизи. У них же багато експертиз – відбитки, ДНК, плюс відстежити телефонні розмови, сигнали і так далі.

– По відеокамерах.

Петренко: Там їх, швидше за все, небагато. Але, звичайно ж, по периметру їх можна проглянути, щоб розглянути якісь там підозрілі рухи. Тобто тут дуже багато всього може бути.

Тому не треба зараз поспішати, і потрібно віддати першість правоохоронним органам. Я впевнений, що цією справою займається не тільки Національна поліція, а й Служба безпеки України. Оскільки поліція працює із двома версіями: самогубство, або це вбивство, яке маскується під самогубство.

А також ми говоримо про можливу причетність спецслужб. Тут можуть бути як спецслужби Білорусі, теоретично КДБ, так і може бути, припустимо, російська ФСБ. Оскільки, скажімо, брати у такі ось “клішні” Лукашенка та відрізати йому будь-яку можливу комунікацію із Заходом – в інтересах Російської Федерації. Російська Федерація все-таки хоче, щоб Білорусь залишалася в полі інтересів тільки із Російською Федерацією, і щоб не було нічого іншого.

Ми ж пам’ятаємо, що Лукашенко завжди вміло ходив “між крапель”. І до великих протестів, до виборів президента він мав досить ефективну комунікацію із Заходом, з Польщею, з іншим Європейським Союзом. Говорили навіть про допомогу, про кредити. Згадаймо, що навіть держсекретар США приїжджав до Білорусі, і у них теж була нормальна комунікація з Лукашенком.

А після всіх цих подій він виявився відрізаним від усього світу. Він продовжує йти по тих самих граблях, садити літак (з опозиціонером Протасевичем на борту, – ред.) і все інше. Але, скажімо, Лукашенкові все одно хотілося б мати якусь можливість відступити або, грубо кажучи, поторгуватися з Російською Федерацією. А виходить, у нього зараз все відрізають.

Литвин: Знаєте, я спочатку побачив реакцію на це все в соціальних мережах. В принципі, у нас громадяни, як зазвичай, емоційно провели фактично “розслідування” протягом ранку, встановивши всі обставини цієї трагедії, що мені здається абсолютно ідіотським, чесно кажучи. Тому що кожній людині нічого не варто зробити будь-яку заяву про причетність тих чи інших осіб, про той чи інший розвиток подій. Але при цьому всі ці заяви, які робилися, вони ж присмачують таким меседжем для інших білоруських мігрантів в Україні – що, мовляв, і до вас доберуться, і всім це загрожує, і з будь-яким це може статися.

Тобто коментатори цієї історії, насправді, зробили роботу, яка вигідна для білоруських і російських спецслужб. Тому що вони донесли меседж, що небезпека тепер загрожує кожному. Це дуже погано, й це обурило мене найбільше.

Що стосується самого цього інциденту, я вважаю, що треба ставитися до цього тверезо. Тому що ми з вами в Україні живемо поруч з абсолютно “відбитими” режимами – білоруським і російським. І вони можуть знищувати своїх політичних супротивників у будь-якій країні, не лише в Україні. Ми бачили, що російські спецслужби причетні до вбивств у Німеччині, Британії, Австрії, у Франції. Ну, можливо, “молодший брат” російського лідера – Олександр Лукашенко – також вирішив убивати на території інших держав.

Тобто тут важливо розставити усі факти, використовувати менше емоцій, поширюючи цей меседж страху для білоруських мігрантів. Де б то не було – в Україні чи інших країнах. Потрібно провести повне розслідування, розставити всі факти так, як вони повинні бути.

– Відносно фактору ризику для влади Лукашенка, що на цей момент маємо?

Петренко: Ризик, безумовно, є. Ми вже бачимо реакцію європейців, ми бачимо реакцію США. Вони кажуть, що, якщо це дійсно Лукашенко, то, безумовно, будуть нові санкції. Там тиск на нього, безумовно, буде. Його зараз уже важко назвати рукопожатним.

Тут дуже важливий момент для України, оскільки це сталося на нашій території. [Прессекретар президента України] Никифоров сказав, що ця справа на контролі президента. Але про це ніхто не поспішає з якимись висновками, оскільки зараз повинні працювати правоохоронні органи, й давати відповідний фактаж.

– Розслідуванням смерті Віталія Шишова займеться Bellingcat. Що скажете щодо цього?

Петренко: Тут важливий професіоналізм і швидкість розслідування українських органів. Є таке поняття, як таємниця слідства. Звісно, правоохоронні органи не можуть розповісти всю інформацію. У правоохоронців є свої зобов’язання та свої обмеження, які вони не можуть переступити.

А у журналістів-розслідувачів, з одного боку, руки більше розв’язані, але з іншого – вони працюють однаково з набагато меншою інформацією. Але тут ризиків для України особливо немає, оскільки ми зацікавлені в тому, щоб розслідувати це якісно та максимально швидко.

Литвин: З політичного боку, звичайно, всі ресурси будуть спрямовані на те, щоб з’ясувати всі обставини. Якщо потрібно буде задіяти ресурси СБУ, розвідки або будь-які інші структури, то президент України, звісно, це все забезпечить.

Що стосується заяви Bellingcat. Швидше за все, вони вже мають певне розуміння, кого конкретно або яку конкретно середу вони мають на увазі, коли говорять, що тут у білоруську опозицію були інтегровані якісь люди з ФСБ.

Зверніть увагу, що роблять зазвичай Bellingcat – вони аналізують зв’язки між людьми та їхніми проявами, наприклад, білінг телефонів, контакти, появи в якихось місцях, розмови… Якщо Bellingcat має певну інформацію про якихось людей, то відповідно вже, аналізуючи активність цих людей, можна зробити великі висновки. І буде дуже “негарно”, якщо Bellingcat зробить ці висновки раніше, ніж Національна поліція України.

Що стосується Національної поліції та її слідства, то, в принципі, ми бачили, як розслідувалася справа про вбивство Павла Шеремета, й скільки питань там залишилося. І це питання зокрема до деяких фігур із походженням із Білорусі, які є в Україні. Я маю на увазі Сергія Коротких, про якого в деяких публікаціях у зв’язку з Віталієм Шишовим указувалося.

Тобто дуже важливо, щоб уся ця історія не обмежилася тільки тим, що ми говоритимемо про Лукашенка або ФСБ Росії, що там, типу, огидний путінський режим знову вирішив когось убити. Потрібно цю ситуацію розглядати ширше та аналізувати з різних можливих точок зору. Тому що, якщо підключається Bellingcat, швидше за все, вони мають конкретну інформацію про конкретних представників спецслужб, які можуть бути тут задіяні. Якщо у нас є певні перетини з людьми, які раніше приїхали з Білорусі та якось інтегрувалися у місцеву націоналістичну нашу середу, то цих людей теж потрібно перевірити й не обходити стороною.

Це розслідування має бути максимально широким, і максимально швидким. І якісно відрізнятися від того розслідування, яке відбувалося у справі про вбивство Павла Шеремета, коли журналісти робили більше, ніж Національна поліція України.

– Отже, президент Володимир Зеленський взяв під особистий контроль цю справу. Про що це говорить?

Петренко: Це питання авторитету України. Тому що, якщо це дійсно політичне вбивство, воно кидає тінь на нас. Це питання безпеки тих людей, яким ми дали притулок в Україні, зокрема білорусів, які втекли від режиму Лукашенка. Тому це дійсно важливо.

З іншого боку, ми, знову ж таки, знаємо інформацію, що загиблий не звертався за захистом до правоохоронних органів. Про це говорила Національна поліція, Служба безпеки України. Але, як би не було, українські спецслужби не мають ресурсу для того, щоб охороняти всіх людей, які так чи інакше втекли від режиму Лукашенка.

Але ми повинні розуміти, що якщо йдеться про замовне вбивство, то це одна із найважчих категорій справ для розкриття. Вона має особливості. А якщо ми ще говоримо про те, що якісь спецслужби були причетні, то вони можуть замітати [сліди]. Тобто це нелегка абсолютно справа. Це не те, що може бути розкрито завтра. Насправді, це дуже складно. І ми прекрасно пам’ятаємо багато гучних вбивств, які протягом тривалого часу розслідуються, й досі ми можемо не мати інформації про це.

Тому зацікавленість є, політична воля є. Але питання в об’єктивних факторах, які можуть впливати на процес розслідування.

– Куди цей клубок розслідування зможе нас привести?

Литвин: Знаєте, тут є два великих ризики та одна перспектива, яка точно відбудеться.

Перший ризик полягає в тому, що, можливо, до цього можуть бути причетні й громадяни України. Тому що ми пам’ятаємо гучні справи, скажімо, вбивство колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова (убитий 23 березня 2017 року в центрі Києва, – ред.) і вбивство Катерини Гандзюк (31 липня 2018 року херсонську активістку біля її будинку облили сірчаною кислотою, 4 листопада вона померла у лікарні, – ред.), які виконували громадяни України, просто покидьки, найняті, щоб скоїти вбивство.

Це, на жаль, реальність наших днів, яка полягає в тому, що іноді не треба переміщати сюди якийсь спецназ, щоб ліквідувати якусь людину. Можна просто найняти тут, в Україні, когось, хто скоїть убивство.

Якщо і до історії Шишова будуть причетні громадяни України, це буде додатковою ганьбою для нашого суспільства. І дуже важливо, щоб усі ці люди були притягнуті до відповідальності. Негідники є в будь-якій країні, а важливо, чи залучають їх до відповідальності за скоєний злочин.

Друга велика небезпека, яка існує – якщо за цим злочином стоять не так спецслужби Білорусі, скільки спецслужби Росії. Тоді публічний скандал уже розгориться так, що не може не бути наслідків для Лукашенка. Просто більшість уже вирішила, що це все в інтересах Лукашенка. І якщо допустити, що все-таки це в інтересах Росії, а не Лукашенка, то ось цей скандал стане тригером ще більшого погіршення відносин між Україною та Білоруссю. А значить, і ослаблення Білорусі в таких досить складних переговорах, які зараз тривають між Лукашенком і Путіним, і які орієнтовані, швидше за все, на поглинання Білорусі. Тобто цю політичну перспективу ми повинні враховувати. Тому що для Білорусі зараз найскладніший період за всі роки її незалежності.

Саме зараз вирішується доля Білорусі. І кожна така подія може вплинути на результат усієї історії з тим, чи буде Білорусь незалежною.

А що стосується перспективи, яка точно буде у зв’язку з цим. Очевидно, що вся ця історія не могла відбутися, принаймні, без будь-якої участі білоруських спецслужб, або якихось людей, інтегрованих у білоруську опозицію спецслужбами або Білорусі, або Російської Федерації, або їх разом.

У будь-якому разі це призведе до посилення тиску на Лукашенка, в будь-якому разі це призведе до певної консолідації європейських сил для ще більшої ізоляції режиму, який зараз є в Білорусі. І тут дуже важливо, щоб Україна координувалася в цих питаннях із країнами Європи, щоб не виглядало, що ось європейці роблять щось одне, а ми тут – щось інше. У нас має бути єдиний голос у цій історії.

І я ще раз хочу підкреслити, що дуже важливо, щоб розслідування цієї історії було максимально швидким, і, щоб не вийшло так, що журналісти, що Христо Грозєв із Bellingcat роблять більше, ніж Національна поліція.

Петренко: Ця ситуація повинна посилити нашу контртерористичну діяльність усередині країни. Знову ж таки, якщо ми говоримо про те, що це були спецслужби. Тому що багато різних версій.

Ми повинні бути завжди напоготові, оскільки у нас дуже напружена ситуація, й Російська Федерація теж не дрімає у багатьох питаннях. І нам, безумовно, потрібно думати про безпеку, передусім, наших громадян, але також і тих людей, які у нас тут перебувають вимушено, через складні обставини.

– Багато європейських політиків висловилися щодо того, що сталося.

Литвин: Очевидно, що буде великий інтерес представників західних країн до того, як відбувається це розслідування. Думаю, їх потрібно просто коректно інформувати про те, що тут вдалося встановити, і які є факти вже зараз. Щоб вони дізнавалися про це від української влади, а не від якихось там своїх джерел, спецслужб, або від журналістів. Це перше.

І друге, мені здається, було б досить раціонально, якби цією історією відразу займалася або спільно з Національною поліцією, або тільки Служба безпеки України. Тому що щось я не вірю, що Національна поліція раптово через довгі роки такої млявої роботи без великих результатів покаже стовідсотковий ефект у цій справі.

Але ми спираємося на об’єктивні факти, які вдалося встановити на місці подій. Сьогодні всі люди, з якими я контактував, кажуть, за цією людиною велося стеження, і що він отримував погрози. При цьому, він жодного разу не звертався до правоохоронних структур України за захистом.

Усі структури держави повинні бути спрямовані на розслідування. І в жодному разі ця історія не повинна замкнутися на Національній поліції, яка у нас ще не до кінця реформована й залишає бажати кращого, як вона проводить розслідування.

Раніше Дмитро Кулеба заявив, що Україна зробить усе можливе для розслідування смерті Віталія Шишова.