Росія шантажем навколо зернової угоди намагається втягнути Україну в переговори. Таку думку сьогодні, 19 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.
Він зазначив, що поки незрозуміло, чи остаточно РФ вийшла із зернової угоди, оскільки президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган анонсував обговорення цього питання з президентом РФ Володимиром Путіним.
“Мені здається, що дійсно зараз проблема з відновленням зернової угоди, тому що ми бачимо контрнаступ, а зернова угода — це не про зерно, це здебільшого про геополітику. І, відповідно, відновлення або не відновлення зернової угоди — це може бути предметом геополітичного торгу. Тому було б трошки дивно, якби Росія повернулася в зернову угоду, не зажадавши нічого натомість. Тобто вони не хочуть, бо вони бояться показати тут свою слабкість. А якихось прямих економічних вигод для Росії в цьому немає. Тому мені здається, що вони будуть спекулювати можливістю повернення в зернову угоду. Тому, поки що нічого не передбачається в плані відновлення”, — сказав Мартишев.
На думку аналітика, вимоги, які висунула Росія, насправді не принесуть їй особливої економічної вигоди.
“Підключення “Россельхозбанка” до SWIFT кардинально не змінить економічні параметри Росії. Воно трохи знизить транзакційні витрати в експорті сировини, причому всієї сировини. І також йдеться про експорт добрив, зокрема, через балтійські порти. Це теж дуже невелика економічна вигода. Тут, найімовірніше, все дуже просто — це геополітика, це можливість втягнути Україну в переговори, і на цьому спекулює Кремль”, — вважає Мартишев.
Він зазначив, що тепер Україні небезпечно перевозити зерно морем, як це було раніше, оскільки російська влада натякнула, що не може гарантувати безпеку проходження кораблів. За словами Мартишева, один із можливих варіантів, які зараз розглядаються, — це перевантаження зерна у відкритому морі з барж на середні великі кораблі — Handy і Panamax. Баржі проходитимуть уздовж берега, у радіусі дії українських ракет — це безпечніше, ніж вийти саме у відкрите море.
“Грубо кажучи, баржі підходять до великого корабля, який не на якірній стоянці в порту, а саме у відкритому морі, і у відкритому морі перевантажується це зерно. І це може відбуватися в румунських або болгарських територіальних водах. І вже є десь чотири точки, де це можливо зробити географічно. Потрібне “зелене світло” від румунської влади. І це предмет діалогу зараз із Єврокомісією. Якщо вони скажуть “так”, то можна буде реалізувати це у водах Румунії. І другий варіант — це прискорення відвантаження Дунаєм. Ми навіть не говоримо зараз про днопоглиблення, яке теж дуже важливе. Зараз говорять про лоцманів, яких навчає Румунія. І щойно ми отримаємо цих лоцманів, ми зможемо дуже прискорити відвантаження нашого зерна через Дунай й довести це до 2,5-3 мільйонів тонн на місяць. А це, в принципі, вже непогано”, — сказав аналітик.
Він також нагадав, що Україна сформувала фонд 20 млрд гривень для додаткового страхування суден, які будуть завантажуватися в морських портах і вивозити українське зерно.
“Це може допомогти. Потрібно сказати, що є певні вигоди навіть для трейдерів, які готові ризикнути й відвантажитися в портах Одеси. Ну, по-перше, це дешеве зерно, яке вже продається з таким дисконтом, порівняно з іншими походженнями, з румунськими, з французькими тощо. Тобто це така премія за ризик те, що називається. І дійсно ті, хто будуть першопрохідцями, вони можуть зрубати куш внаслідок різниці між ціною купівлі й потім ціною продажу в порту продажу”, — сказав Мартишев.
Аналітик зазначив, що зараз вартість фрахту відносно низька, і ринок дуже конкурентний.
“Той, хто добереться до дешевого українського зерна, той отримає додаткові можливості транспортувати дешеве зерно за відносно дешевим фрахтом, а страховку частково або повністю компенсують. Тому зараз подивимося, можливо, чи ризикнуть трейдери працювати через морські порти і як вони це будуть робити…”, — сказав Мартишев.
Читайте також: Міжнародне морське право має гарантувати торговельне судноплавство в акваторії Чорного моря незалежно від бажань Росії, — Подоляк
Нагадаємо, Росія, 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН свої заперечення щодо продовження зернової угоди й де-факто припинила її дію.