Воєнні злочини, ракетний терор, репресії проти власних громадян, свавілля і шлях до злиднів: як у 2024 році в Росії посилилася диктатура 

Воєнні злочини Росії проти українців, терор мирних громадян, кремлівські судилища над військовополоненими й убивства беззбройних — у 2024 році РФ та її армія вчинили сотні нових цинічних і кривавих воєнних злочинів проти України. 

Посилення каральної машини Кремля, переслідування власних громадян і репресії, що вже перевершили навіть сталінські методи — у 2024 році Росія та її силовики ще більше наступили на горло демократичним і загальнолюдським цінностям, обваливши державу в прірву тоталітаризму. 

Розгул злочинності, рекет, бандитські розбірки та теракти — у 2024 році російський режим повернув найбільшу державу у світі в лихі 1990-ті роки та легалізував свавілля на найвищому рівні.  

Ситуативні союзи, таємні домовленості, посилення ядерного шантажу і перші відчутні для громадян Росії наслідки війни — у 2024 році Росія та її правитель знайшли ресурси для продовження злочинної війни, обваливши економіку держави. 

Як Росія ще більше посилила свою ізоляцію і стала ще далі від цивілізації — дивіться в новому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM. 

Автори — Ксенія Барвіненко, Ольга Михалюк, Марина Нестерова і Максим Урлапов. 

Як Росія продовжує вбивати мирних жителів України 

Тотальний і повсюдний терор, винищення мирного населення, руйнування об’єктів критичної інфраструктури, удари по лікарнях, знищення сільськогосподарських полів, а також лісів і водойм — усе це позбавлення засобів до виживання в умовах війни. Геноцидні практики Росія застосовує з першого дня повномасштабної війни проти України, воюючи не на полі бою з гідним супротивником, а з беззахисними цивільними — у мирних містах. Кількість кричущих за жорстокістю і цинізмом атак і воєнних злочинів, скоєних російською армією проти українців, значно зросла.  

У травні 2024 року Росія завдала серії ракетних ударів по Харкову. Керовану авіабомбу російська авіація скидає на будівельний гіпермаркет у вихідний день, коли в магазині повно покупців. У підсумку — десятки постраждалих і 20 загиблих людей.  

У липні атаки тривають, під ударами Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Слов’янськ, Краматорськ. Російські льотчики випустили 38 ракет різного типу, й одна влучила в корпус столичного “Охматдиту” — найбільшої дитячої лікарні в Україні. 

“Саме тут діти віднаходять надію, надію на здоров’я, надію на життя, саме по цьому закладу сьогодні вдарила російська ракета”, — каже генеральний директор НДСЛ Володимир Жовнір. 

У вересні росіяни атакували Львів дронами-камікадзе та гіперзвуковими ракетами “Кинджал”. Постраждали близько півсотні людей. Тоді під завалами у своїй квартирі загинула майже вся родина Базилевичів. Голова сімейства – єдиний, хто вижив, втратив дружину і трьох доньок. 

У жовтні російський безпілотник влучив у багатоповерхівку в Києві, забравши життя 14-річної школярки. 

У грудні російська армія завдає чергових ракетних ударів по Україні. У Запоріжжі був приліт у центр міста — у машинах живцем горіли люди, які поверталися додому. 

І це лише мала частина випадків терору путінською армією мирних українців. Це не зіткнення на полі бою, це відбувається далеко від лінії фронту. Це — чергові воєнні злочини Кремля в Україні. 

“Той російський командир, який приймає рішення атакувати цивільний об’єкт, є воєнним злочинцем. Якщо вбито людей унаслідок атаки росіян на цивільний об’єкт, за це можна отримати довічне ув’язнення згідно з українським кримінальним кодексом. Аналогічно можуть отримати довічне ув’язнення люди, які ставлять такі завдання як план, як політику, з боку найвищого керівництва РФ. Вони можуть бути покарані в міжнародному кримінальному суді”, — каже адвокат Юрій Білоус. 

Злочини проти українських військовослужбовців 

Численні жертви злочинної армії РФ — це не тільки беззбройні люди в мирних містах. 2024 рік ознаменувався збільшенням випадків цинічних розправ над українськими військовополоненими — тими, хто не чинив опору. За даними Генеральної прокуратури України, щонайменше 124 українських військовослужбовців, які здалися в полон, було вбито росіянами, і статистика зростає з кожним днем. 

У соціальних мережах опубліковано відео, на якому зафіксовано одну з наймасовіших страт росіянами українських військовополонених — 16 осіб розстріляли на Покровському напрямку. Окупанти відкрили вогонь на ураження, а потім добивали впритул. 

Це систематична практика, стверджують в Інституті вивчення війни. 18 жовтня 2024 року відбулася страта двох українських військовополонених біля Селидового Донецької області. 1 листопада сталося вбивство шістьох полонених у Донецькій області. 24 листопада окупанти здійснили розстріл п’яти військовополонених на Запорізькому напрямку. 

“Подібна практика свідчить про характер війни з боку РФ, і це патерн поведінки російських військ на території нашої країни та ставлення до українців як до нації. Одна зі частин плану і політики — знищення людей, які потрапляють у полон або самі здаються в полон, щоб позбавляти українців можливості до опору і психологічно деморалізувати. Можуть бути накази з боку керівників армій, щоб військовополонені знищувалися. Наше завдання — знаходити докази, що це не просто злочин з боку рядового солдата, що це частина плану. Тоді можна було б говорити, що це злочин проти людяності, а не просто воєнний злочин”, — коментує адвокат Юрій Білоус. 

Кількість убитих українських солдатів під час здачі в полон уже наближається до 200. Не менше, на цей час, і доведених до смерті полонених у російських СІЗО і колоніях. З лютого 2022 року в Україну повернули 169 тіл. Неможливо сказати, скількох українських захисників замучили в катівнях. Тортури — системні й стали нормою щодо українських військових на всіх етапах полону, підтверджує Моніторингова місія ООН з прав людини. 

Морський піхотинець Іван Макаров помер в полоні. Де його тримали — російська сторона не повідомила. 

В офіційній причині смерті вказані “серцева недостатність” і “виснаження організму”. Рідні заявили про сліди тортур і побоїв на тілі: вирвані м’язи, вм’ятина в черепі, травмований ніс і клеймо, вирізане в ділянці серця.

Умови російського “почесного полону” стали причиною смерті одного з азовців Олександра Іщенка.

“Вони написали, що причина смерті не виявлена. У нас написали: “причина смерті — пробита грудна клітка тупим предметом”. Переламані всі ребра і він помер від больового шоку”, — каже Альона Іщенко, вдова Олександра Іщенка. 

До СІЗО Олександр потрапив з оточеної “Азовсталі” під міжнародні гарантії, але це не врятувало від постійних побоїв і тортур.  

Ті, кому вдалося вийти з російських катівень, повертаються виснаженими, з хворобами, що прогресують, у важкому фізичному та моральному стані. 

Тортури та жорстоке поводження, ненадання медичної допомоги, допити й суди над військовополоненими заборонені міжнародним гуманітарним правом. Але для Кремля, як і для солдатів Путіна та його лакеїв у силових і пенітенціарних установах, Женевські конвенції, правила і звичаї ведення війни, численні заклики міжнародних організацій припинити терор мирного населення України та забезпечити належне ставлення до українських полонених — порожній звук. 

Репресії проти власних громадян за інакомислення

У 2024 році Кремль із новою силою розкрутив маховик репресій усередині Росії проти своїх же громадян — усіх, хто наважився не погодитися з політикою Путіна, хто засудив війну проти України, хто відстоює права і свободи людини.

За 2024 рік незалежні російські правозахисники нарахували близько 3 тис. кримінальних справ за політичними мотивами. Їхні фігуранти наважилися висловити незгоду з політикою Кремля і засудити криваву війну проти України або ж спробували відстоювати власні права.  

“Репресії організовано так, щоб кожен почувався під загрозою, щоб сигнал про те, яка поведінка правильна, яка неправильна з погляду влади, сприймали як особисту загрозу найрізноманітніші групи”, — коментує співголова Центру захисту прав людини “Меморіал” Сергій Давідіс. 

Найпоширенішою для боротьби з інакомисленням від початку війни залишається стаття про так звані “фейки” та “дискредитацію росармії”. З’явилася також нова — про “виправдання тероризму”. 

“Інструментарій російської влади для реалізації репресій постійно розширюється”, — каже прессекретар “ОВД-инфо” Дмитро Анісімов. 

5,5 років позбавлення волі за “фейки” про армію — це вирок 68-річній лікарці-педіатру Надії Буяновій. Єдиним приводом для засудження став донос пацієнтки, а докази суд не цікавили. 

Список репресивних механізмів поповнювався цілий рік. Держдума узаконила конфіскацію майна за так звані “заклики до дій, спрямованих проти безпеки держави”. 

“Якщо ти публічно закликаєш до того, щоб порушити національну безпеку нашої країни, то, крім того, що ти маєш трохи посидіти у в’язниці, ти маєш позбутися своєї квартири, грошей і будь-якого іншого майна”, — заявив депутат Держдуми Андрій Луговий. 

Рекордною за останні 9 років стала кількість вироків за статтею про “держзраду”. За перше півріччя 2024-го за нею засудили понад 50 осіб. 

“Зараз держзраду штампують, просто не дивлячись, можна сказати, за все підряд, за що тільки можливо, натягують будь-які дії під цей склад”, — каже правозахисник Олексій Прянишников.  

“Держзраду” за публікацію про збір гуманітарної допомоги для українських біженців закидають бєлгородському волонтеру Надін Гейслер і фотографу з Пермі Григорію Скворцову за те, що він подарував книжку про радянські бункери, яку вільно продають у Росії, американському журналісту. 

“Це одна з найжорсткіших статей, за якою люди ризикують отримати термін на велику кількість років. Найбільший і найжорсткіший вирок був у Володимира Кара-Мурзи — його засудили до 25 років позбавлення волі”, — розповідає прессекретар “ОВД-инфо” Дмитро Анісімов. 

Рекордними темпами зростає кількість кримінальних справ за так звані “тероризм і екстремістську діяльність”. Уже зафіксовано близько 1 тис. справ. 

“Що стосується тероризму, то це суспільно небезпечні дії, як правило, поєднані з масовим насильством. Ці люди в Росії не є терористами, якщо вони не брали заручників, не здійснювали підриви, а просто висловлювали свою думку. Але ми бачимо, що російський режим всіляко намагається цих людей очорнити, відвернути від них суспільство і на їхньому прикладі продемонструвати іншим, що буває з тими, хто йде проти влади”, — коментує правозахисник Микола Полозов. 

До терористів та екстремістів російські законодавці фактично прирівняли й представників ЛГБТ. 

“Рішення про визнання так званого “міжнародного руху ЛГБТ” екстремістською організацією спричинило переслідування в масовому масштабі, оскільки владі важливо демонструвати цю “скрепність”, переслідуючи представників ЛГБТ”, — каже співголова Центру захисту прав людини “Меморіал” Сергій Давідіс. 

На гомосексуальних, бісексуальних, трансґендерних людей і квір-персон влаштовують облави, а за використання ЛГБТ-символіки, тематичні публікації в соціальних мережах і підтримку активістів — відкривають кримінальні справи.

“Владі Російської Федерації та особисто Володимиру Путіну потрібні внутрішні вороги в Росії, а найзручніші вороги для будь-якого консервативного суспільства — це ЛГБТК-люди, тому що ми відрізняємося”, — каже журналістка, засновниця телеграм-каналу “Лесбійське лобі” Марія Лацинська. 

У спробах остаточно задушити найменші прояви вільнодумства російська влада відновила один із найжахливіших радянських методів — “примусове лікування”. Критиків режиму, опозиціонерів і активістів дедалі частіше відправляють на “незалежну” експертизу, після якої здорових людей закривають у психіатричних лікарнях. 

“Людина перебуває на примусовому лікуванні в набагато більш уразливому становищі, ніж у колонії або СІЗО. Застосовуються найрізноманітніші тортурні практики: їх можуть прив’язувати, насильно годувати якимись препаратами, які пригнічують волю”, — коментує Дмитро Анісімов. 

Нова епоха свавілля у РФ

Каральна система, підживлена новими законами, перетворюється на справжнього монстра, який незабаром остаточно поховає всі права і свободи людини в Росії. Кремлівський режим впевнено зміцнює свої позиції, повертаючи країну в епоху тотальних репресій і свавілля. 

Росія скочується в буремні 1990-ті роки, з усією їхньою атрибутикою — терактами, розбірками, рекетом, рейдерськими захопленнями та замовними вбивствами. Щоправда, замість шкіряних курток — піджаки від “Brioni”. 

Розподіл майна співзасновників російського маркетплейсу Бакальчуків з процесу розірвання шлюбу перетворився на розбірки в найкращих традиціях 1990-х. Тільки в ролі бандитів вищі російські чиновники. 

Тетяну Бакальчук став захищати російський сенатор і тіньовий куратор Дагестану Сулейман Керімов, а її чоловік Владислав Бакальчук пішов на уклін до Рамзана Кадирова. Його озброєні люди намагалися захопити офіс компанії й влаштували там перестрілку. Керімов же у відповідь замовив убивство Кадирова, за що той пригрозив кровною помстою. 

“Розбещені корупцією чиновники зараз опустилися в ранг бандитів і влаштовують бандитські розбірки. Путін як глава держави, який завжди всі нитки управління тримав у своїх руках, не керує країною. А ось ці керівники регіону, депутати держдуми таким чином розв’язують питання. Путін втрачає контроль і вже втратив авторитет”, — розповідає президент Асамблеї народів Кавказу Руслан Кутаєв. 

У РФ 2024 року стався найбільший за останні два десятиліття теракт. У його розслідуванні досі запитань більше, ніж відповідей. Мова про атаку на “Крокус Сіті Хол”, про яку Кремль попереджали західні розвідки. Загроза, яку російські ватажки проігнорували, ціною життя 150 осіб. 

Поки терористи розстрілювали відвідувачів концерту, а люди намагалися вибратися з будівлі у вогні, російські силовики юрмилися біля концертного залу, розганяючи спостерігачів і журналістів. 

“У Росії повна деградація правоохоронних і служб, яка почалася ще у 2000-х роках. І ось, у що це все вилилося. Поліційний відділок, який був у “Крокусі”, банально розбігся в різні боки. Кінологи просто пішли, сіли у свій автобус і чекали, чим це все закінчиться. Пожежники не заходили в будівлю. Армія, яка заточена на розгін демонстрації, замість того, щоб оточити будівлю, почала розганяти натовп”, — коментує генерал-майор запасу, ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун. 

У Кремлі швидко призначили винних — ними стали вихідці з Центральної Азії. Проти них розгорнули безпрецедентну кампанію: тільки за останні пів року з РФ вигнали майже 90 тис. мігрантів, а щонайменше 2 млн осіб самі повернулися додому, побоюючись арештів. 

“Це спроба відвернути увагу від проблем через постійне нагнітання істерії про те, що в усьому винні мігранти. Такі події, як теракт у “Крокусі”, я вважаю, просто організовані ФСБ. Ці люди розуміють, що потрібно контролювати ситуацію так, як вони це робили наприкінці 1990-х — на початку 2000-х, через теракти та нагнітання страху. І взагалі сплеск злочинності пов’язаний ось зі “СВОшниками”, які повертаються з фронту, вбивають, ґвалтують, б’ють людей”, — каже журналіст і політолог Руслан Айсін. 

Сплеск насильства і злочинності буквально захлеснув РФ, коли з війни стали повертатися путінські “герої”. Їхніми жертвами вже стали щонайменше 460 росіян, а Кремль і його пропагандисти щосили приховують неприємну статистику. 

У травні 2024 року в Ростовській області злочинець, який повернувся з так званої “СВО”, убив 8-річну дівчинку. Про її зникнення заявили родичі, при цьому федеральні канали не повідомили, що вбивця — це учасник вторгнення Росії в Україну Руслан Шингирей. 

Батько 11-річної Насті Якіної з Нижнього Тагіла пережив подвійне горе — спочатку поховав дружину, а за місяць доньку. Її зґвалтував і вбив помилуваний Путіним “ветеран” війни проти України Володимир Александров. 

“Ми бачили, як люди пройшли цей шлях 3 рази. Якщо раніше це було: вкрав, випив, у в’язницю, то зараз: вкрав, випив, у в’язницю, на “СВО”, знову вкрав, випив, у в’язницю, на “СВО”, — каже російська правозахисниця Ольга Романова. 

Тільки замість “вкрав-випив” у цій схемі зазвичай — “зґвалтував-убив”. І це стосується не тільки тих, хто вже повернувся з фронту, а й тих, для кого війна Росії проти України стала “ліцензією на злочини”, яку видає особисто Путін. Кремлівський правитель підписав закон, який дозволяє звільняти підсудних від кримінальної відповідальності, якщо вони погодяться поїхати на так звану “СВО”, і тяжкість злочину ролі не відіграє. 

“За тяжкі злочини та особливо тяжкі злочини суди не відправляють до в’язниці та навіть не заарештовують. Цього року ми бачили кілька випадків, коли до суду привезли покидька за багаторазове зґвалтування 10-річної дитини, і суд його не став заарештовувати, бо на момент скоєння ним злочинів уже було підписано контракт із Міноборони”, — розповідає Ольга Романова.  

Захист і безпека людини, законність і Конституція в Росії давно стали насмішкою, рудиментом, якого Кремль планомірно позбувається, і готовий знову занурити країну в хаос, страх і нестабільність заради збереження влади. 

Союзники-вигнанці та “ядерний кийок”

Попри те, що війна руйнує Росію, Путін зупинятися не планує. У 2024 році РФ стало катастрофічно не вистачати солдатів. Мобілізацію господар Кремля не оголошує, бо це може похитнути його владу і спричинити протести, а люди не хочуть помирати на безглуздій війні навіть за великі гроші. 

Збільшеними виплатами до 3 млн руб. росіян на війну вже не заманиш. Кремль стягує громадян з найбідніших країн світу, обманом вербує в Африці, Непалі та на Кубі, а ще бере в борг у “союзників”. У липні РФ і Північна Корея (КНДР) домовилися про військове партнерство і вже восени північнокорейські солдати прибули в Курську область. 

“Вони маскуються під бурятів, з якими їх можна сплутати. Але є величезні сумніви, що від цих північнокорейських бійців буде хоч якась користь на полі бою. Ці солдати приїхали навчатися, а не воювати”, — каже військовий експерт Павло Нарожний. 

Дефіцит боєприпасів РФ поповнює теж коштом КНДР: окрім солдатів, Кім Чен Ин відправив до Росії 20 тис. контейнерів з озброєнням, серед якого балістичні ракети, якими армія РФ обстрілює українські міста. Путін щедро платить Кім Чен Ину за таку допомогу з російського бюджету. 

“Кім Чен Ин отримує продовольство. Йдеться про сотні тисяч тонн рису. Також Росія передає ядерні технології, допомагає в ракетній програмі”, — каже Нарожний. 

Союз із Північною Кореєю — це приниження і ганьба для Росії. РФ дедалі більше скочується до рівня КНДР, а у Путіна і Кім Чен Ина щоразу більше спільного. Господар Кремля теж залякує світ ядерною зброєю. 

“Орешник” — від цього слова світова спільнота мала б здригатися від страху, однак експерти та розслідувачі з’ясували, що це черговий блеф кремлівського правителя. Нібито новою міжконтинентальною балістичною ракетою, здатною нести ядерну боєголовку, Росія вдарила по українському місту Дніпро в листопаді. Путін заявив про новітню систему під назвою “Орешник”, ось тільки виявилося, що це була всього лише спеціальна пропагандистська операція. Видання The Moscow Times зі своїх джерел в ешелонах російської влади дізналося, що це була кремлівська постановка. 

“У цьому шоу, яке було зрежисовано і презентовано публіці, було кілька етапів. Головні з них — саме завдання удару “Орешником”, поширення кадрів у соціальних мережах та іноземних ЗМІ”, — йдеться в публікації The Moscow Times. 

Для правдоподібності долучили прессекретаря МЗС Марію Захарову. Якій нібито несподівано надійшов дзвінок від куратора Олексія Громова з вимогою не коментувати удар “Орешником”. 

“Цим трюком із нібито дзвінком Громова особливо пишалися деякі учасники мозкових штурмів”, — кажуть джерела The Moscow Times.

Як з’ясувалося, це ніяка не новітня, а модифікована ракета РС-26 Рубеж. На озброєнні у РФ таких небагато і нічого нового Путін світу не нового не презентував. 

Провалом року можна назвати чергові випробування міжконтинентальної ракети “Сармат” у вересні 2024 року, яка по ідеї здатна нести ядерну боєголовку. Її намагалися запустити на полігоні Плесецьк, і в результаті стався потужний вибух прямо в шахті. На знімках видно величезний кратер. Це вже четверта невдала спроба тестування міжконтинентальної балістичної ракети, але Путін продовжує вірити в міць свого “ядерного кийка”, що є черговою фікцією. 

“Росіяни трубили про те, що ракета стала на озброєння, але реальність інша. Ми бачимо катастрофу. З урахуванням деградації ракетного комплексу у РФ, потрібно понад 10 років на реальне виробництво такої ракети”, — каже військовий експерт Павло Нарожний. 

Вливання грошей у війну 

Попри міжнародну ізоляцію, деградацію багатьох галузей і колосальні витрати обсягом понад 200 млрд доларів від початку збройної агресії, Путін продовжує злочинну війну. А розплачуються за це звичайні росіяни. Країна скочується в злидні, курс рубля у 2024 році обвалився більш ніж на третину — до найнижчого курсу з лютого 2022 року. Тоді через вторгнення в Україну проти РФ ввели безпрецедентні санкції. 

У 2024 році США запровадили масштабні обмеження проти російських банків, зокрема й “Газпромбанку”, який досі єдиним міг проводити валютні перекази по Росії та за кордон. Рубль же подешевшав не тільки щодо долара, а й щодо юаня. 

“Наступного року, звісно ж, девальвація триватиме. Усе залежатиме від того, як далі держава фінансуватиме воєнні витрати. Якщо війна не припиниться, то 2025 року долар коштуватиме 150 рублів”, — прогнозує російський економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. 

Девальвація призвела до стрибка цін на весь імпорт, сильно подорожчали товари, які виробляються в Росії. І це тільки перші дзвіночки. 

“Зростання цін становило від 20 до 30% шляхом девальвації рубля. Наступного року правдива інфляція, яку відчувають люди, цілком може вийти на річний орієнтир у 50%”, — каже В’ячеслав Ширяєв.  

Те, що було в 1990-х роках, повторюється. Зростання економіки у РФ останніми роками було штучним, а всі гроші вливалися у військово-промисловий комплекс. У 2025 році ВВП Росії знизиться вдвічі — такий прогноз Центрального банку РФ.

Водночас Держдума ще більше збільшила на наступний рік витрати на армію і силовиків — вони становитимуть 40% від усіх витрат бюджету. Фінансування пенсій, соціальної допомоги, медицини та сфери ЖКГ зменшиться. Цей бюджет розрахований на безглузду війну, а не на добробут громадян, а ресурси Росії — закінчуються, і попереду тотальна бідність, гіперінфляція і крах економіки. 

2024-й, як і всі попередні роки, відкрив світові істинне обличчя путінської Росії — ця терористична держава не зважає на людські жертви й трагедії, які принесла на територію вільної незалежної демократичної України. 

РФ — це кровожерливий режим, який не планує зупиняти репресивну машину всередині своєї ж держави та має намір винищити всіх інодумців для збереження влади. РФ — це бандитський анклав, у якому внутрішні інтереси та розбірки так званих еліт та їхня боротьба за вплив стають пріоритетами державної політики й повертають Росію в беззаконня і свавілля в путінській версії. 

Читайте також: Війна висмоктує з економіки РФ усі соки: стрімке зубожіння росіян проаналізували експерти