Візит Столтенберга до Києва: підсумки для України та Росії — розбір експертів

20 квітня до Києва вперше з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну прибув генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Візит глави Північноатлантичного альянсу в Україну напередодні зустрічі у форматі “Рамштайн” та майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі виглядає вельми знаковою подією.

Більше озброєння, гарантії та членство в НАТО

У Києві Єнс Столтенберг зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським. Під час зустрічі було порушено чотири основні питання:

• засідання групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, що відбудеться 21 квітня;
• стимулювання партнерів України щодо постачання деяких видів зброї;
• підготовка до Вільнюського саміту НАТО, на який запрошено Україну;
• гарантії безпеки для України на шляху до Альянсу.

Президент України попросив генсека НАТО допомогти переконати держави-партнерів у тому, щоб вони погодилися постачати нашій державі далекобійну зброю, сучасну авіацію, артилерію та бронетехніку.

“Гальмування відповідних рішень – це час, який втрачається для миру, і це життя наших воїнів, які поки що не отримали життєвонеобхідної кількості оборонних інструментів”, – наголосив Володимир Зеленський.

За умови довгострокової підтримки Україна зможе остаточно перейти від оснащення та доктрини радянських часів до стандартів НАТО, чим забезпечить повну оперативну сумісність української армії із силами Альянсу.

Глава держави зазначив, що на сьогоднішній день він не бачить жодного об’єктивного бар’єру, який перешкоджав би ухваленню політичних рішень щодо запрошення України до Альянсу.

Україна розраховує на індивідуальну програму, за прикладом Норвегії та Швеції.

“Нам потрібно щось більше, ніж той формат наших відносин, у якому ми зараз перебуваємо. Ми високо цінуємо, що країни-союзники підтримують нас зброєю, але ми хочемо розуміти, коли Україна буде в НАТО”, — наголосив Володимир Зеленський.

У свою чергу Столтенберг зазначив, що приїхав сьогодні з простим сигналом: НАТО стоїть разом з Україною. Він наголосив, що російська агресія має бути зупинена.

“Ми повинні забезпечити якомога потужніші можливості української безпеки. Україна по праву має знайти місце в євроатлантичній сім’ї, і місце України по праву – у НАТО. І ми допоможемо. З нашою підтримкою ми зробимо це можливим”, – заявив генсек НАТО.

За результатами переговорів у Києві Володимир Зеленський заявив, що трактує візит Єнса Столтенберга як знак того, що НАТО готове розпочинати новий розділ у відносинах із Україною.

Великі надії Україна покладає на цьогорічний липневий Вільнюський саміт НАТО. Туди Зеленського офіційно запросив Столтенберг.

Окрім зустрічі з президентом України, генсек НАТО взяв участь у Міжнародному саміті міст та регіонів, що відбувся у Києві.

Думки експертів

Про те, що не на словах, а на ділі може дати візит Столтенберга до України і які деталі зустрічі українського президента з генсеком НАТО могли залишитися неоприлюдненими, в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір”;
• Владислав Селезньов, військовий оглядач, колишній речник Генштабу ЗСУ;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Пітер Залмаєв, директор “Євразійської демократичної ініціативи”;
• Олександр Мартиненко, генеральний директор “Інтерфакс-Україна”;
• Євген Добряк, народний депутат України VI скликання та експерт-міжнародник.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: НАТО зацікавлене мати у своєму складі українську армію

— Якщо раніше ми говорили, що Україна зацікавлена у тому, щоб бути членом НАТО, то зараз навіть більше Північноатлантичний альянс зацікавлений у тому, щоб у його складі була така армія, як українська. Вона, мабуть, на сьогоднішній день має найсерйозніший бойовий досвід у порівнянні із багатьма іншими арміями.

Навіть якщо порівнювати з американською армією, то вона з часів іракської війни не вела повномасштабну, саме повномасштабну війну з жодною іншою країною.

Більшість східноєвропейських країн мали на озброєнні радянське озброєння та вступали до НАТО.

Україна ще 2021 року звітувала про те, що вона виконала інтеграцію більш ніж на 20% за стандартами НАТО.

Стандарти НАТО – це не лише озброєння. Це ще й великий стос різного роду бюрократичних моментів та питань.

Нині ми випереджаємо деякі країни НАТО саме за компонентом насичення наших збройних сил зразками західного озброєння.

Армія України насправді одна із найбільших у Європі та, відповідно, має найбільшу кількість озброєнь і у кількісних пропорціях.

Ще роботи багато, але робота дуже інтенсивно ведеться на покращення цієї якісної складової та стандартів НАТО.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Практичні дії набагато важливіші за заяви

— Очевидно, що трансформація, яка відбувається в головах не лише єврочиновників, а й чиновників НАТО, є кардинальною, вона рівня тектонічних змін.

Єнс Столтенберг останнім часом досить прагматичний, і він дуже чіткий в оцінках РФ, як країни-агресора, в частині консолідування всіх зусиль 31 учасниці з числа країн, що входять до Північноатлантичного альянсу.

Очевидно, що трансформації мають відбуватися. Очевидно, що майбутнє України у складі Північноатлантичного альянсу як ключова гарантія безпеки не лише України, а й безпеки на теренах європейського континенту в принципі.

Приїзд Столтенберга в Україну, безумовно, дуже важливий чинник. Це дуже важливий сигнал.

Тим не менше, щоразу, чуючи заяви дуже серйозного рівня, дуже надихаючі, я завжди орієнтуюся на такі позиції.

Заяви – це добре. Практичні дії, спрямовані на посилення бойових можливостей української армії, є набагато важливішими.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Столтенберг дав прямий натяк щодо перспективи членства України в НАТО

— Візит Столттенберга напередодні “Рамштайну” — не збіг. Про це говорили і Столтенберг і сам президент Зеленський про це сказав.

Тема членства України в НАТО, яка обговорювалася, для нас є стратегічно важливою. І ця тема має обговорюватися вже на саміті НАТО у Вільнюсі у липні поточного року. Генсек НАТО запросив туди Зеленського. На що він так делікатно натякнув, “запрошувати треба не просто президента України, а Україну”.

Це такий прямий натяк, що треба “зелене світло” запалювати щодо перспективи членства України в НАТО.

Але зараз зброя — ця тема номер один. Ця тема, звісно, обговорювалася.

Єдина гарантія не лише для України, а й для Європи, неповторення війни – це членство України в НАТО.

Все-таки росіяни побоюються йти на прямий військовий конфлікт із НАТО. Це, я думаю, буде ключовим аргументом та гарантією безпеки для всієї Європи.

Наразі очевидно, що проблема окупованих територій не є такою непереборною проблемою, непереборною перешкодою. Це тема, яка може обговорюватися, тут можуть шукати також компромісні варіанти, оскільки важливо, щоб Україна отримала гарантії безпеки.

Не всі готові поки що до цього [прийняття України до НАТО]. І про це пише низка американських експертів. Консенсусу поки немає, але ситуація все-таки набагато краща, ніж вона була, наприклад, у 2020 році.

Успіх українського контрнаступу та, можливо, звільнення всіх окупованих територій буде вирішальним чинником, який прискорить вступ України до складу НАТО.

ПІТЕР ЗАЛМАЄВ: Візит Столтенберга дав сигнал РФ

— Думаю, цей візит має на меті закріпити той меседж, який ми почули в результаті дводенного засідання “Великої сімки” в Японії — що Захід залишається з Україною до переможного кінця.

Особливо зараз важливий цей меседж у контексті дипломатії Пекіна та Москви з їх обміном візитами.

Думаю, цей приїзд Столтенберга напередодні наступу, що готується Україною, є важливим сигналом для РФ, що “ми [НАТО] не збираємося прогинатися, щоб ви там не думали про загниваючий і слабкий Захід, — ми вважаємо цю війну в Україні доленосною для всієї цивілізації”.

Питання членства України в Європейському Союзі та членства України в НАТО часто поєднують в одне. Їх насправді складно поділити.

І якщо ми згадаємо приклад Румунії та Болгарії — вони [питання членства в НАТО та ЄС] вирішуються приблизно паралельно одночасно, але мало хто про це знає чи говорить.

У Євросоюзі також є дуже важливий елемент колективної безпеки.

Мені здається, що питання членства України в НАТО та ЄС справді вирішуватиметься паралельно. Мені важко уявити, що Україна стане членом ЄС, але не членом НАТО, чи навпаки.

Якби пані Меркель (Ангела Меркель, екс-канцлер Німеччини, — ред.) свого часу не блокувала членство України в НАТО, і була б продемонстрована воля прийняти Україну в НАТО після того, як це членство пообіцяли, ми б зараз не жили в час найбільшої наземної війни у Європі після Другої світової.

Політична воля була продемонстрована і у випадку з Румунією, і у випадку з Болгарією у 2006 році. Ці країни були, я навіть сказав би, набагато менш готовими до вступу в той момент і в ЄС, і в НАТО, ніж Україна зараз.

ОЛЕКСАНДР МАРТИНЕНКО: Присутність солдатів НАТО не дає гарантії безпеки

— Говорили про дві речі — про Вільнюський саміт, наскільки я розумію, та про “Рамштайн”.

Загалом — напрями підтримки України НАТО.

Столтенберг особливо зазначив, що важливо не лише постачати зброю, а забезпечувати її ремонт, доставку боєприпасів, обслуговування тощо. Ми знаємо, що є проблеми. Тому вони займаються все-таки певними речами. Зараз їх справді дуже багато.

Столтенберг сказав, що НАТО готується до того, як відповісти Україні на прохання про вступ до Альянсу, про членство.

Якщо раніше вважалося, що присутність солдатів країн Альянсу є гарантією та “червоною лінією”, і Росія не зможе напасти кудись, щоб, не дай боже, не вбити американського військовослужбовця, що це такий стоп-кран, який забезпечить безпеку тієї країни, де вони знаходяться, то, на мою думку, останнім часом цього вже немає.

У Росії настільки серйозний психоз військовий, що в мене іноді складається враження, що вони вже допускають таку можливість.

Натівцям треба переглянути свій підхід. Вони думають, що якщо розмістять в Україні якісь миротворчі частини тощо, то це гарантія того, що Росія не нападе, не обстрілюватиме. Ні, жодної гарантії немає. Вже немає.

ЄВГЕН ДОБРЯК: Без України завершення архітектури глобальної європейської безпеки неможливе

— Візит дуже важливий. Він має величезне значення, стратегічне значення, бо озвучено позиції-тези президентом України, які ми хочемо побачити та почути на Вільнюському саміті.

Це так звана дорожня карта для України, завдяки якій ми повинні розуміти, як і коли Україна вступить до Північноатлантичного альянсу.

Те, що у військовому компоненті ми готові повністю вступити до НАТО, всі розуміють.

Ми чудово усвідомлюємо, що доки йде війна в Україні, ми не зможемо стати членом НАТО, але ми повинні розуміти, в який момент при формуванні нової архітектури глобальної регіональної безпеки, ми маємо стати членом Північноатлантичного альянсу.

Усі члени Альянсу, і вся західна цивілізована спільнота чудово розуміють, що без України завершення архітектури глобальної європейської безпеки неможливе.

Візит дуже важливий і в плані того, що дійсно президент озвучив прохання до Столтенберга з приводу того, щоб більш серйозним було питання передачі далекобійної зброї для України.

Вплив Столтенберга як генерального секретаря НАТО має велике значення щодо надання озброєння українській армії.

Сам візит знаковий ще й тим, що він справді досить серйозно збудоражив російську сторону, хоча вони так нічого й не оприділили, яким чином вони це все бачать і чують, і так далі.

Але росіяни чудово розуміють, що, незважаючи на те, що вони не хотіли розширення НАТО, НАТО розширилося і на півночі, і тепер і на сході через певний час буде.

До того моменту, як Україна буде офіційно прийнята і стане членом Північноатлантичного альянсу, ми повинні мати чіткі конкретні гарантії безпеки, бажано, від ядерних держав. Це США, Великобританія, Франція.

Читайте також: “Місце України по праву в НАТО”: ключові заяви Зеленського та Столтенберга після зустрічі у Києві (ВІДЕО)