Візит Пелосі на Тайвань: як Росія використовує Тайванську кризу на свою користь

Спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі залишила Тайвань, але ситуація залишається напруженою. До кінця тижня китайська армія буде присутня в шести точках у морі, навколо острова, — заявили в Міноборони Китаю. Тайвань, фактично, опиняється в оточенні, інформує UA.

На цьому тлі влада Тайбею рекомендує громадянам встановити на телефони додатки з картою бомбосховищ, а МЗС країни закликає міжнародне співтовариство спільно засудити військову загрозу Китаю. Дипвідомство Пекіна також прокоментувало ситуацію.

“Візит Пелосі — надзвичайно кричущий, і наслідки його будуть вкрай серйозними. Китай у жодному разі не байдуже спостерігатиме за цим. Уряд США має взяти на себе відповідальність за провокації, які призвели до ескалації напруженості в районі Тайванської протоки і завдали шкоди китайсько-американським відносинам. Сторона США має заплатити ціну за свої помилки”, — сказав заступник міністра закордонних справ КНР Се Фен у коментарі китайським ЗМІ.

Не залишили ситуацію поза увагою і в Москві. Про підтримку політики єдиного Китаю там говорять на всіх рівнях. Зокрема, про це заявив голова російського Міністерства закордонних справ Сергій Лавров. А в Раді Федерації повідомили, що Росія могла б допомогти Китаю у разі збройного конфлікту із США, але лише на взаємовигідних умовах.

“Я не бачу підстав відмовляти китайцям у допомозі, але я хотів би, щоб цей рух із Китаєм був двостороннім, тобто і ми повинні отримувати якусь вигоду від цієї співпраці”, — сказав перший заступник голови комітету Ради Федерації Росії з міжнародних справ Володимир Джабаров у коментарі ТАСС.

Однак, незважаючи на постійні заяви про спільний шлях, Москва не отримує від Китаю підтримки у війні з Україною. Про це, зокрема, заявляли у США напередодні переговорів президента США Джо Байдена та голови КНР Сі Цзіньпіня. Тому в Кремлі сподіваються вирішити одразу низку військових проблем за рахунок підштовхування Пекіна до відкритого збройного зіткнення із Заходом, вважають експерти.

“Тоді б, з дуже високою ймовірністю, між Пекіном і Москвою виник би прямий військово-політичний альянс для протистояння зі США та Заходом загалом. Безумовно, це відволікало увагу західного світу та Сполучених Штатів. Не повністю, частково. Але все ж таки відволікало б увагу від війни Росії проти України. Тому інтерес Росії у тому, щоб виникло таке протистояння, щоб відносини між Пекіном та Вашингтоном загострювалися і ставали дедалі конфліктнішими. У цьому справді є пряма вигода Москви”, — сказав політолог Володимир Фесенко.

Тим не менш, поки що ці спроби Москви безуспішні. Щодо збереження Китаєм умовного нейтралітету у питанні війни в Україні ситуація могла б бути гіршою, вважає президент України Володимир Зеленський.

“Я хотів би, щоб Китай приєднався до об’єднаної світової позиції щодо тиранії Росії проти України. Зараз це не вийшло. Китай стоїть осторонь. На сьогоднішній день Китай балансує і має нейтралітет. Я скажу чесно, що цей нейтралітет набагато кращий, ніж якби Китай приєднався до Росії. Я вірю, що китайське суспільство, народ цієї держави зробить розумний вибір. Все ж таки для нас важливо, щоб Китай не допомагав Росії”, — сказав глава Української держави.

Слова російської пропаганди про взаємодопомогу Росії та Китаю залишаються лише словами. З початку війни товарообіг між країнами виріс не набагато. Тому, за словами експертів, ці тези спрямовані насамперед на внутрішнього споживача. До того ж, за кордоном інформаційні ресурси Росії активно блокують або ведуть за ними посилений контроль. Так, наприклад, у тих же Сполучених Штатах до них застосовують закон про іноземних агентів, який спочатку був ухвалений у 1938 році для протидії нацистській пропаганді.

Читайте також: Путін оточив себе винятково лояльними особами, як у Коза-Нострі: інтерв’ю з Фейгіним

Нагадаємо, конфлікт між Тайванем і КНР тягнеться з моменту заснування останньої 1949 року. Пекін розглядає територію острова як свою. У Комуністичній партії Китаю нещодавно навіть заявляли про готовність застосувати силу, щоб взяти Тайвань під свій контроль. На тлі такого загострення відносин Сполучені Штати — традиційний союзник Тайваню — заявили про готовність захистити свого партнера.