Візит делегації ХАМАС до Москви: експерти вказали на вигоду Путіна

Сергій Лавров та лідер ХАМАС Ісмаїл Ханія. Ілюстративне фото: presstv.ir

Делегація радикального ісламістського руху ХАМАС 26 жовтня побувала в Москві. Це був не анонсований візит. Тоді ж до Кремля приїхали і представники уряду Ірану.

Москва не приховує свої контакти з представниками радикальних, терористичних організацій. Щодо ж Ізраїлю Кремль поводиться стримано, не висловлює підтримку, але намагається отримати вигоду, виступаючи посередником між Тель-Авівом і ХАМАСом.

Путін знову приміряє маску миротворця

Першу розмову з урядом Ізраїлю президент РФ Володимир Путін провів через 9 днів після атаки бойовиків ХАМАС. До цього Кремль не висловлював підтримки Ізраїлю, а після переговорів, згідно з даними російських ЗМІ, Путін заявив про те, що Росія готова сприяти нормалізації ситуації.

У Кремлі стверджують, що продовжують контакти з Ізраїлем. Водночас прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія вважає за необхідне продовжувати контакти з усіма “сторонами палестино-ізраїльського конфлікту”.

Зі свого боку зовнішньополітичне відомство Ізраїлю засудило цей візит.

“Ізраїль розглядає запрошення високопоставлених чиновників ХАМАСа до Москви як непристойний крок, що надає підтримку тероризму і узаконює звірства терористів ХАМАСу”, — заявив представник МЗС Ізраїлю Ліор Хаят.

Експерти припускають, що звільнення заручників стане основною офіційною темою переговорів Кремля з ХАМАСом. Про заручників говорив і заступник голови МЗС РФ, спецпредставник президента Росії з Близького Сходу Михайло Богданов, який нещодавно відвідував Катар.

Як зазначають експерти, подібні спроби не допоможуть російському диктатору повернутися на політичну арену, адже на Заході саму Росію вже понад рік прирівнюють до терористичної організації.

Росія — єдина країна, яка після нападу бойовиків на Ізраїль прийняла з офіційним візитом керівництво ХАМАС, тим самим легітимізуючи їх. Навіть підсанкційний Іран не пішов на це. Взявши на себе репутаційний тягар, Москва вкотре посилила власну ізоляцію. Тому подальші переговори з Ізраїлем, попри історію відносин двох країн, експерти ставлять під сумнів.

Коментарі експертів

Навіщо Кремлю і Путіну особисто вести переговори з організацією, яка вчинила акт агресії проти мирного населення Ізраїлю, а також підтримується Іраном, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

  • Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
  • Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень;
  • Михайло Шейтельман, письменник, політтехнолог;
  • Ілля Пономарьов, творець каналу “Утро Февраля”, депутат Держдуми РФ (2007-2016 рр.);
  • Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.

МИХАЇЛ ПОДОЛЯК: Немає нічого дивного у візиті делегації ХАМАСу до Москви

— Ті, хто займається проблематикою Близького Сходу, неодноразово говорили, що головним вигодонабувачем сьогоднішніх подій там, і, в принципі, модератором війни є РФ.

Для мене немає нічого дивного в тому, що делегація ХАМАСу приїхала до Москви. Вона приїжджала і до цього. Я здивований, що туди досі не приїжджала делегація “Ісламської держави” (ІДІЛ). А всі інші терористичні організації демонстративно приїжджають, і тим самим чітко показують, хто є донором і ключовим інтересантом їхньої діяльності.

ХАМАС в Москві абсолютно відповідає тому, що робить Росія на глобальній арені.

Росія максимально зацікавлена сьогодні в кількох речах. Одна з них — відволікання уваги від подій у російсько-українській війні, яка триває вже понад 600 днів.

Події на Близькому Сході так чи інакше частково з’їдають інформаційний вплив. Росія максимально підтримуватиме напруженість на Близькому Сході, щоб мати змогу отримати тимчасовий перепочинок — щоб менше звертали увагу на геноцидні практики, які Росія застосовує в Україні, менше звертали уваги на обстріли цивільного населення.

І щоб Росія поступово починала виходити з традиційною для неї риторикою на глобальну арену, де зараз вона виглядає як “країна-опущенець”. А шляхом візиту ХАМАСу вони хочуть повернути собі право голосу, який будуть чути.

Немає нічого дивного у візиті делегації ХАМАСу до Москви. Ідеологічна, політична, економічна та військова підтримка Росією ХАМАСу безсумнівна.

Можна, звичайно, продовжувати вдавати, що хтось цього не розуміє. Як тривалий час після 2008, після 2014 року можна було нібито не помічати, що Росія є класичною загарбницькою державою, яка буде інвестувати гроші в спроби захоплення чужих територій, у провокування війн. Точно так само сьогодні можна вдавати: ні-ні, ми не знаємо, чи стоїть Росія за терактами ХАМАСу, чи ні.

ІГОР СЕМИВОЛОС: Роль Москви-переговірниці погано продається на Близькому Сході

— Після цього візиту особливо сильних змін не буде. Звичайно, він симптоматичний, і він дійсно розставляє дуже багато крапок над i. Але це був візит не тільки ХАМАСу, а й представників Ірану до Москви.

Дуже важлива позиція Ірану, і важливим є те, що саме іранці, найімовірніше, лобіювали приїзд ХАМАСу до Росії. А це вже йде в контексті російсько-іранських відносин.

Тобто в Росії менше можливостей для маневру, ніж в Ірану чи ХАМАСу, бо вони залежні значною мірою від постачань із Тегерану і змушені вибудовувати політику на Близькому Сході відповідно до інтересів цієї країни. Це як мінімум свідчить про те, що стратегічні напрацювання і Москви, і Тель-Авіва, і Тегерана зазнали серйозних змін.

Бо ми знаємо основну стратегію уряду Нетаньягу, який говорив про те, що з Москвою потрібно підтримувати особливі відносини, адже Москва є ключем для Тегерана. Ми бачимо зараз, як воно працює. Тобто можливо, вона є ключем, але тільки відчиняє не ті двері. Загалом це мало що змінить у ситуації, що склалася.

Основною темою переговорів, найімовірніше, було звільнення якоїсь кількості заручників. І, звичайно ж, Москва хоче залишитися парламентером, посередником і намагається якимось чином запропонувати свої послуги. Але це зараз мало кого цікавить і погано продається на Близькому Сході.

МИХАЙЛО ШЕЙТЕЛЬМАН: Ізраїль уперше розкритикував Москву

— Україні це дуже вигідно. Нічого кращого для нас не могло статися. Москва підтвердила, що Байден мав рацію, але ж із ним багато західних політиків готові були сперечатися. Але його підтримала Урсула фон дер Ляєн, яка сказала, що ХАМАС і РФ це одне й те саме. Виступив Ріші Сунак з тим, що ХАМАС і Путін — це одне й те саме. Таким чином, США, Велика Британія, Євросоюз виступили з однаковою або схожою тезою, але з ними багато хто були готові посперечатися. І раптом Путін це доводить.

Він [Путін] із ХАМАСом, напевно, домовиться про те, що ХАМАС повертає скількись заручників, неважливо, скільки. І далі це будуть “заручники імені Путіна”. Нібито прийшов Путін і домовився, він миротворець, дайте йому Нобелівську премію миру.

Не можна дозволити світу проковтнути цю наживку і сказати: “Ні, це Путін викрав цих людей спочатку, а потім повернув, тому ми не можемо дякувати Путіну”. Ніхто не повинен сказати Путіну “спасибі”, зокрема Ізраїль.

З боку Ізраїлю вперше пролунала жорстка заява на адресу РФ з приводу цього візиту з прямим звинуваченням Росії в тому, що цей візит сприяє продовженню терору.

Зауважте, за два дні Ізраїль уже зробив два кроки. Спочатку зажадав звільнення Гутерріша, а потім звинуватив Москву в ганебному кроці.

ІЛЛЯ ПОНОМАРЄВ: Путін дає сигнал Заходу, що тільки він може говорити з ХАМАСом

— Путін — це такий шкільний хуліган, гопник, який нападає, тому що він може. І йому подобається демонструвати це. Мовляв, ви думаєте, я не посмію, а я посмію. Тобто я ще не це можу, а набагато більше. І він свідомо тицяє в очі міжнародній спільноті цим, щоб світ боявся. Бо якщо він це може, то він і ядерною зброєю вдарити може і все інше може.

Путін пропонує послуги посередника. Він каже: хочете миру, йдіть зі мною домовлятися. І він це говорить не тільки ізраїльтянам, а й, наприклад, американцям. Мовляв, я готовий із ними говорити, а ви не можете. Я можу і з ними питання вирішувати. І ось тоді, будь ласка, будьте ласкаві, щодо України будьте більш поступливими.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Путін хоче бути лідером країн, “пригноблених” Заходом

— Росія хоче створити альтернативну картинку, де вона залучена у врегулювання питання на Близькому Сході, де вона — серйозний гравець. Але це все підручники Радянського Союзу. Це історія, яка була. Радянський Союз влазив у всі історії і підтримував арабські країни в боротьбі проти Ізраїлю. Це історичні факти. Це насправді вже все пройдений етап. Росія зараз просто повторює шлях Радянського Союзу, намагаючись показати, що вони нібито готові ефективніше провести переговори.

Кремль заграє з терористами і подає сигнал про те, що готовий їх вислухати, легітимізувати, назвати їх борцями і сказати, що вони представляють якусь державу — це все спроби вийти з ізоляції і продемонструвати хоч якусь роботу.

Кремль став на бік терористів, на бік ХАМАСу. А насправді сторону Ірану, який стоїть за спиною того жаху, який зараз відбувається в Ізраїлі. Росія дуже комфортно почувається в цій ролі, коли веде переговори з представниками різних терористичних формувань.

Росія зацікавлена в тому, щоб акценти й увагу було зміщено на війну на Близькому Сході, щоб відвернути увагу від підтримки України.

Багато політиків, які досі в Ізраїлі намагалися якимось чином бути нейтральними і обережними в плані засудження Росії за агресію проти України, зараз визначаться.

Росія намагається підігравати тим державам, які зараз відкрито не підтримують Ізраїль, вимагають припинення вогню, відмовляють Ізраїлю в праві на самооборону і які хочуть підтримати, як каже Путін, пригноблених США і Заходом.

Путін хоче бути глобальним революціонером у цьому плані. Нібито він об’єднує різні рухи, державні, недержавні, терористичні, різні бандформування, які йдуть проти правил гри, які, як вони кажуть, нав’язує їм Захід.

Читайте також: Ескалація на Близькому Сході у фокусі російської пропаганди — тренди та скандали (ВІДЕО)

Прямий ефір