Вчора о 22:08
До війни Україна була 5-ою країною у світі за експортом пшениці. Крім того, входила до трійки найбільших експортерів кукурудзи, ячменю, соняшнику та олії. Більшість вантажів доставлялися через порти Чорного моря, які нині заблоковані російськими військовими кораблями. Росія провокує продовольчу кризу і перекладає провину на Захід. Тим часом лідери ЄС збираються розглянути можливість створення військово-морської місії для розблокування українських портів, інформує UA.
За кілька місяців в Україні буде новий врожай зерна, а сховища ще зайняті торішнім. Через блокаду морських портів постачання з України майже повністю зупинено. Росія ж продовжує продавати зерно, що краде в аграріїв на тимчасово окупованих територіях.
“У нас конкретна ситуація: 11-12 квітня до господарства одного з наших учасників прийшли військові, які фактично здійснили рейдерську атаку та відібрали підприємство. Майно у вигляді зернових було просто вивантажено з елеваторів та вивезено”, — розповів заступник голови громадського союзу “Всеукраїнська аграрна рада” Денис Марчук.
Зараз на українських елеваторах зібралося близько 22 млн. тонн зерна, які будь-яким шляхом потрібно відвантажити замовникам. Якщо цього не станеться, то розпочнеться продовольча криза і навіть голод. Лише за березень ціни на продукти зросли на 13%.
“Кількість недоїдаючих у світі зростатиме, тому що їм буде складно дозволити собі купувати це продовольство”, — коментує аграрний експерт Андрій Сізов.
Самій Україні голод не загрожує, але левова частка бюджету країни складається із грошей, виручених за експорт зерна. До війни 75% товарів йшли через морські порти. Наразі через морську блокаду Україна щодня втрачає 170 млн дол.
“Фактично у нас діють три порти на Дунаї: “Рені”, “Ізмаїл” та “Вилкове”. [Ще] “Усть-Дунайський”. Це малі порти, там близько кількох відсотків від усього товарообігу нашого було. Дунайські порти з цим завданням [експортом зерна] також не впораються” , — констатує військовий експерт Павло Лакійчук.
На початку військового конфлікту невеликі обсяги зерна відправляли до Європи залізницею, але зараз навіть такі поставки зупинені.
“Багато хто, напевно, чув, що на кордонах змінюється ширина залізничної колії, тому на в’їзді з України в ЄС необхідно перенести весь вантаж з одного вагона в інший. Але навіть якби цієї проблеми не було, залізницею важко доставити той обсяг вантажу, що доставляється морем”, — пояснює керівник відділу досліджень в Gro Intelligence Стів Метьюз.
Після повномасштабного вторгнення в Україну Росія захопила всі порти на Азовському морі. Через них здійснювалося 12% морських перевезень. Здебільшого це був метал.
“Морський товарообіг цих портів, особливо Ммаріупольського, це були металовироби. Я думаю, що навіть після звільнення Криму та деблокади Азова відновлення товаропотоку через азовські порти буде дуже тривалим процесом”, — вважає Лакійчук.
Чорноморські порти у Скадовську та Херсоні зараз перебувають під російським контролем. А порти у Миколаєві, по суті, — у зоні бойових дій. Левова частка морського трафіку, зокрема зернового, йде через порти Одеси, Южного та Чорноморська. Наразі їхню роботу зупинено. Україна разом із Європою шукають шляхи розв’язання, щоб зняти блокаду та не допустити голоду мільярдів людей. Литва вже запропонувала створити військово-морську коаліцію для розблокування портів України. На думку міністра закордонних справ Литви, військово-морська операція має захистити кораблі з українським зерном від можливих ракетних ударів російських військових кораблів, коли вони підуть Чорним морем.
“Це буде невійськова гуманітарна місія, і її не можна порівнювати з безпольотною зоною. У цьому починанні використовуватимуться військові кораблі або літаки або й те, й інше, щоб гарантувати, що постачання зерна може безпечно залишити Одесу і дістатися Босфору без втручання Росії. Нам буде потрібна коаліція охочих — країн, які мають значну військово-морську силу для захисту судноплавних шляхів, і країн, які від цього страждають”, — заявив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
План Литви полягає в розмінуванні частини Чорного моря, щоб убезпечити прохід суден із зерном, і вимагає отримання дозволу від Туреччини, що охороняє вхід у Чорне море. Проте експерти вважають, що цю місію Європа знову перекладає на Україну.
“Про постачання крилатих протикорабельних ракет вже говорять як про факт, що відбувся. Це говорить про те, що світова спільнота покладає цю місію на нас, як завжди”, — коментує військовий експерт Павло Лакійчук.
Сьогодні, 30 травня, у Брюсселі лідери ЄС мають розглянути можливість створення військово-морської місії зі визволення українських портів від російської блокади. Досвід у Євросоюзу є.
На даний час ЄС має 18 оперативних місій такого типу по всьому світові, деякі з них — військово-морські. Такі місії, наприклад, стежать за дотриманням ембарго на постачання зброї до Лівії у Середземному морі або борються з піратством в Індійському океані біля узбережжя Сомалі. Проте у Європі визнають: операція у Чорному морі несе безпрецедентні ризики для європейських сил. Хоча це питання, у прямому сенсі, життя та смерті мільйонів людей.
Спустілий Слов’янськ слухає канонаду — репортаж із міста на Донеччині, до якого все ближче війна
Україна очікує від саміту НАТО рішучих кроків для безпеки нашої країни – Стефанишина
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
