Війна висмоктує з економіки РФ усі соки: стрімке зубожіння росіян проаналізували експерти

Економічні проблеми Росії, спричинені війною проти України та міжнародними санкціями, значно посилилися на другий рік агресії. Санкції обмежили доступ до закордонних технологій, інвестицій і ринків, що негативно позначається на розвитку ключових галузей, таких як енергетика, машинобудування та IT. 

Уповільнення світової торгівлі та зниження експорту, особливо енергоносіїв, чинить тиск на бюджет країни. Прискорена інфляція та ослаблення рубля знижують купівельну спроможність населення, що посилює соціально-економічну напруженість. 

Проблеми простих росіян

У невеликому місті Дєдовськ недалеко від Москви пенсіонерка Зінаїда Кудрявцева щосили намагається не влазити в борги за комунальні платежі, економити на продуктах і ліках. 

“Яловичину не купую, вона дорога для мене. Ось ще поки ось курячі супові набори беру, щоб зварити, молоко, хліб. Сир теж рідко зараз, тому що дорого. Дорого все, купуєш так, щоб з голоду не померти”, — розповідає пенсіонерка. 

Росія зустрілася з неухильним зростанням цін після того, як вторглася в Україну, через збільшення державних витрат на війну. Інфляція в країні різко посилилася, найболючіше вдаривши по тих, хто і так жив на межі бідності. 

Вікторія — 30-річна викладачка іноземних мов, живе в дерев’яному старому будинку від зарплати до зарплати. 

“Ціни досить-таки швидко підросли. Напевно, за останні два роки сильно зросли. Якщо раніше можна було набрати пакет продуктів на 1500-2000 руб. і це був хороший пакет продуктів, то зараз, звісно, на таку суму нічого не купиш”, — каже Вікторія. 

При цьому наступного року видатки на оборону РФ заплановані в розмірі майже 13,5 трлн руб. — це близько 125 млрд доларів. Цифра становить понад 6% ВВП Росії та близько 40% усіх державних витрат. 

“Доходи зростають в основному у тих, хто заробляє на війні. Як і раніше, вкрай вразливими залишаються пенсіонери. Середня пенсія — трохи менше, ніж 230 доларів на місяць”, — каже російський журналіст Дмитро Козелев.

Глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна дала зрозуміти, що розглядається чергове підвищення ключової ставки. Перед новорічними святами вона становила 21% і це не зупинило інфляцію, як розраховував Кремль. 

Ціни продовжують зростати. Росіяни починають жити нижче за рівень бідності та змушені обирати — купити курку чи необхідні ліки. 

Ситуація з бідністю в Росії лише погіршуватиметься, адже цьому сприяє відтік значної частки економічних ресурсів у військову сферу, а отже, неминуче загостриться і проблема недоїдання, яку російська влада вперто воліє не помічати.

Проблеми російської економіки в оцінці експертів 

Який реальний рівень інфляції в Росії? Які чинники погіршують економічну ситуацію у РФ? Чому влада приховує реальний стан справ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Ілля Несходовський, експерт з економічних питань, кандидат економічних наук; 
• Адріан Пантюхов, економіст компанії Ukraine Economic Outlook; 
• Олександр Савченко, економіст, ректор Міжнародного інституту бізнесу України;
• Ольга Курносова, російська політична аналітикиня.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Центробанк однією рукою намагається стримати інфляцію, а іншою — провокує 

— Підвищення ключової ставки має два ефекти. Перший ефект — це зменшення можливості кредитування економіки, особливо споживчого попиту. І таким чином, зменшуючи споживчий попит, ми не провокуємо інфляцію, тому що кількість людей, які хочуть витрачати свої гроші, зменшується. 

Другий момент: збільшення ключової ставки призводить до збільшення ставки за депозитами. Відповідно, людина думає, начебто офіційна інфляція, яку мені заявляють, 8%, а банки мені пропонують 25-30%, чи не краще мені зараз покласти гроші на депозит на півроку-рік, і після того за пів року, наприклад, отримає десь близько 15% додаткових доходів і, відповідно, стане багатшою. 

Є альтернатива — це вкладення грошей у валюту. Але це не дуже працює, тому що є величезні вливання в російську економіку з інших джерел, з бюджету. 

Величезні вливання у військово-промисловий комплекс призводять до того, що кількість грошей масштабно збільшується. 

Центробанк бере участь у фінансуванні бюджетного дефіциту і видає кредит для російських банків, а вони купують цінні російські папери у Мінфіну. Потім банк закладає ці гроші в Центробанку та отримує фактично ті ж самі грошові кошти. Іншими словами, за допомогою такої операції російський бюджет отримує 2 трлн додаткової емісії. Вони підуть на виплати та на фінансування бюджетних витрат. Відповідно, вони також провокуватимуть інфляцію. 

Центробанк, збільшуючи відсоткову ставку, намагається зупинити інфляцію, але з іншого боку, вливаючи гроші в бюджетний дефіцит, Центробанк провокує інфляцію.

Але все-таки певне стримування інфляції відбувається, тому що люди кладуть гроші на депозит, тим самим зменшуючи ті кошти, які перебувають на споживчому ринку. 

АДРІАН ПАНТЮХОВ: ВПК відтягує всі ресурси 

— Кадровий голод — це ситуація, коли кількість доступних працівників на ринку праці менша, ніж потрібно компаніям. До 2022 року російська економіка перебувала в стані, коли пропозиція робочої сили перевищувала попит. Однак до кінця року стався переломний момент: попит на працівників уперше дорівнює їх кількості. Це саме по собі вже є ознакою кадрового дефіциту. Ба більше, не всі претенденти готові до умов, які пропонують підприємства, а це посилює розрив між готівковими ресурсами та їхнім реальним використанням.

Мінімальне безробіття, з одного боку, є позитивним показником, особливо з погляду завдань Центрального банку. Але з іншого боку, воно створює серйозні економічні труднощі. Компанії змушені боротися за співробітників, пропонуючи дедалі вищі зарплати. 

Реальні доходи зросли на 10%, а номінальні — на 20%. При цьому в галузях, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом, заробітні плати збільшилися на 50-80%. ВПК стає своєрідним “магнітом” для кадрів, залучаючи їх із цивільних секторів, що тільки посилює дефіцит фахівців в інших галузях.

Зростання зарплат у ВПК пов’язане з тим, що підприємства працюють в умовах підвищених замовлень, часто в кілька змін. Міноборони активно фінансує ці галузі, перерозподіляючи значні ресурси. Працівники, зайняті у ВПК, отримують більше грошей, але товари, які вони виробляють, не впливають на повсякденне життя більшості громадян. 

Це призводить до дисбалансу: кількість грошей в економіці зростає, але пропозиція товарів залишається на колишньому рівні. У результаті збільшується інфляція, яка досягла 10-11%. Центральному банку доводиться підвищувати ключову ставку до 21%, але це не зупиняє інфляційні процеси, оскільки вони живляться структурними проблемами економіки.

Особливо помітний вплив на високотехнологічні галузі та вищий менеджмент. Росія вже давно стикалася з дефіцитом кваліфікованих кадрів, особливо в IT та інженерних спеціальностях. Еміграція, посилена після початку військових дій, тільки загострила цю проблему. За оцінками, близько мільйона людей покинули країну, що додатково скоротило доступний кадровий потенціал.

У довгостроковій перспективі економіка може зіткнутися з новими викликами. Коли попит на продукцію ВПК знизиться, звільнені кадри виявляться непотрібними, що призведе до зростання безробіття. ВПК сьогодні поглинає таланти, ресурси та інвестиції, створюючи залежність економіки від військових замовлень. Коли цей сектор скоротиться, залишаться проблеми нестачі кадрів і низької пропозиції товарів на цивільному ринку.

Ситуація загострюється санкціями, які обмежують доступ до технологій, фінансів і міжнародних ринків. Росія змушена залучати резерви для фінансування дефіциту бюджету, але вони не можуть вирішити структурних проблем. 

Грошова маса зростає, товари дорожчають, і економіка потрапляє в інфляційну спіраль. У поточних умовах ВПК не тільки не розв’язує проблеми, а й створює нові: ресурси перерозподіляються на військові потреби, а цивільний сектор продовжує страждати від дефіциту робочої сили та інвестицій.

Таким чином, економіка Росії стикається з цілим комплексом викликів. Кадровий дефіцит, інфляція, перекоси в бік ВПК і наслідки міжнародних санкцій — все це створює ситуацію, яка вимагає невідкладних і продуманих рішень. Поки ж країна рухається шляхом, який, згідно з економічними підручниками, веде до подальшого ослаблення системи.

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Російська влада приховує реальний рівень інфляції в країні 

— Ключова ставка Центрального банку РФ залишається нижчою за рівень інфляції, що робить її неефективною в боротьбі зі зростанням цін. Цей механізм діятиме і справді гаситиме інфляцію лише в тому разі, коли відсоткова ставка на один, а краще два-три пункти буде вищою, ніж інфляція. А якщо відсоткова ставка нижча, ніж інфляція, що ми й спостерігаємо у РФ, тоді інфляція зростає. 

Реальна інфляція в Росії зараз перебуває на рівні 21-22%, а не 9%, як подається в офіційних даних. Тому підвищення в жовтні Центробанком РФ ключової ставки до 21% не дало ефекту для зупинки інфляції. Якби була ставка 24%, то вона б спрацювала. А тепер і ставка не працює, і кредити дорогі. 

Російська влада приховує реальні економічні дані в країні. І це підриває ефективність економічної політики. Путін заборонив голові Центробанку РФ Ельвірі Набіулліній підвищувати ставку, тому що якщо вона скаже, що ставка має бути 23-24%, то це означатиме, що інфляція не 9%, як він заявляв, і навіть не 19%, а принаймні — 21%. 

Путін заявив, що у 2024 році ВВП Росії зросте на 3-4%, а за два роки — на 8%. Кореляція між інфляцією і дефлятором ВВП показує іншу картину. Дефлятор враховує весь спектр зростання цін. І він показує число не 6-7%, як вважає Мінфін, а мінімум 15%. Звідси висновок: ніякого зростання ВВП немає. Цього року ВВП Росії буде негативним — мінус 3,5%. 

Довго приховувати такий стан економіки неможливо. Якщо не працюють ринкові механізми ціноутворення, облікові ставки, курсоутворення, момент істини для російського суспільства настане, коли почнеться дефіцит товарів. 

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Врятувати економіку РФ від краху можна лише зупинивши війну і почавши реформи 

— Сьогоднішня економічна ситуація в Росії визначається системними проблемами, які тільки посилюються поточною політикою. Президент Володимир Путін неодноразово згадував про “середні цифри”, однак ці показники не відображають реального стану справ. Контраст між доходами еліти та звичайних громадян стає дедалі очевиднішим. Зарплати таких соратників Путіна, як Олексій Міллер або Юрій Ковальчук, створюють викривлення в статистиці, тоді як більшість населення стикається зі зростанням цін і зниженням реальних доходів.

Економіка, зосереджена на військових потребах, йде шляхом, який вже одного разу призвів до краху радянської системи. Перегони озброєнь ставлять Росію в уразливе становище. Якщо західні країни посилять свої військові програми, Росія неминуче опиниться в невигідному становищі, що рано чи пізно призведе до економічного краху. Навіть якщо військовий конфлікт буде заморожено, потреба в поповненні військових запасів збережеться ще якийсь час, але потім неминуче постане питання про згортання ВПК.

Продуктові картки, про які йдеться, слугують явним сигналом кризи. Це показник того, що ринкові механізми починають давати збої, а населення все частіше стикається з недоступністю базових товарів. Якщо такі заходи будуть введені, економічний спад тільки прискориться.

Єдиним виходом із поточної ситуації залишається відмова від мілітаризації, припинення конфлікту і проведення глибоких реформ, спрямованих на розвиток цивільної економіки. Однак поки ці кроки не робляться, країна продовжує рухатися до ще більшого економічного спаду.

Читайте також: Дешевий газ може виявитися лише прикриттям: що приховано за “дружбою” Орбана і Фіцо з Путіним