Війна проти України як геноцид корінних народів РФ: як мобілізація в Росії впливає на демографію всередині країни

Розв’язана Володимиром Путіним повномасштабна війна Росії проти України оголила гостру проблему з народонаселенням у різних регіонах Російської Федерації, що мають статус національних республік.

Особливо яскраво це проявилося на прикладі Бурятії, Чечні, Дагестану, Якутії, Тиви та інших регіонів РФ, представники яких “прославилися” в бойових діях на території України ще з часів так званої “гібридної” війни.

Мобілізація та протести у віддалених регіонах РФ

Після 24 лютого 2022 року ця тенденція не припинилася, і в рамках мобілізації російська влада активно забирає на війну представників саме корінних нечисленних народів РФ. Через рік після початку повномасштабного вторгнення підтверджено сотні смертей військовослужбовців із національних республік Російської Федерації.

Багато експертів вказують на невідповідність призову в армію представників національних меншин або корінних народів і безпосередньо етнічних росіян.

“Росіяни йдуть двома шляхами. Перший — через військкомати, і це стосується мігрантів, які стали новоспеченими володарями російського паспорта. Практично одразу після отримання паспорта вони отримують повістку і вже під час спілкування з комісаром отримують погрози, що їх позбавлять громадянства, якщо ті не уникатимуть мобілізації”, — повідомили в Центрі національного опору (ЦНС).

За даними соцопитувань, на кожного одного вбитого у війні з Україною жителя Москви припадає щонайменше 275 бурятів і 350 тувинців.

Крім цього, російська влада “пустила у розхід” жителів Кавказу: на них припадає близько 87 осіб на одного вбитого жителя Москви.

У російських ЗМІ повідомляють, що малозабезпечених громадян РФ, які мешкають у віддалених регіонах, на війну в Україні приваблюють високою зарплатою, яка в кілька разів перевищує середній оклад у їхніх місцях проживання. При цьому, потенційним рекрутам не надають реальної інформації про те, чого їм очікувати на війні, і використовуючи пропаганду під час зборів населення.

“Їм обіцяють отримання громадянства в найкоротші терміни, якщо ті підуть до лав ЗС РФ. Водночас, якщо ті відмовляють – загроза депортації”, — заявили в ЦНС.

Через численні “вантажі 200” (“вантаж 200” — умовне позначення загиблого або померлого військовослужбовця під час його доставки до місця поховання, — ред.), які останнім часом зачастили у віддалені регіони Росії, там почали спалахувати стихійні бунти. Здебільшого там протестують жінки: вони не розуміють, для чого і за кого їхні сини, чоловіки та батьки мають віддавати свої життя за тисячі кілометрів від рідної домівки.

Так, 29 вересня минулого року акції протесту проти мобілізації почалися на батьківщині міністра оборони РФ Сергія Шойгу: у Тиві десятки жінок вийшли на мітинг. Однак учасників мітингу через деякий час почали затримувати.

Тими ж днями мітинг проти військової мобілізації пройшов на центральній площі Якутська. Його провели у формі осуохайя – традиційного хорового танцю якутів. Захід проходив під гаслом “Матері проти війни”. В акції протесту брали участь близько 500 осіб. Вона закінчилася розгоном мітингувальників.

Подібні протести також проходили в Дагестані та інших республіках РФ, і вони також завершилися розгоном.

Думки експертів

Для чого представники нечисленних народів РФ йдуть на війну в Україну? Чи можуть якось антивоєнні протести вплинути на ситуацію у віддалених регіонах Росії? Чим можуть закінчитися акції протесту представників корінних народів Російської Федерації? Відповіді на ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали:

• Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього;
• Ольга Романова, директорка російського фонду “Русь Сидящая”;
• Олександра Гармажапова, голова російського фонду “Вільна Бурятія”;
• Шолбана Куулар, російська антивоєнна активістка фонду “Нова Тива”;
• Даавр Доржин, член Конгресу ойрат-калмицького народу.

ІВАН СТУПАК: Якщо заробітчанин не є громадянином РФ, то буде шантаж

— Такі речі вже були. Ми вже проходили. У вересні минулого року, коли тільки було оголошено першу хвилю мобілізації, мер Москви Сергій Собянін заявив про те, що в МФЦ (Багатофункціональні центри, — ред.) створюватимуться спеціальні пункти, де люди, які не є громадянами Російської Федерації, можуть прийти, записатися і поїхати на війну.

Тоді було обурення з боку представників країн Середньої Азії — Узбекистан, Таджикистан — які говорили своїм громадянам не йти на війну і нікуди не записуватися.

Потім якось ця історія зійшла нанівець. Зараз, можливо, раунд два. Оскільки людей не вистачає, доводиться вже все-таки ось так агресивно мобілізовувати заробітчан

Я не знаю, як буде вирішуватися це питання. Якщо заробітчанин є громадянином РФ, то це зрозуміло само собою. Якщо гастарбайтер не громадянин Російської Федерації, а перебуває на якихось тимчасових умовах, можливо, буде якийсь шантаж. Тобто ти або йдеш воювати, або ми тебе депортуємо, і ти не зможеш забезпечувати свою сім’ю.

Але я впевнений, що долучиться державний департамент США і Євросоюз. Вони побачать такі посили, і дипломатичними каналами звернуться до країн, чиї громадяни потенційно можуть взяти участь у війні в Україні.

Це умовно Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, що завгодно. Я думаю, дипломатичними каналами буде тиск, і це рішення має зійти нанівець.

ОЛЬГА РОМАНОВА: У російських елітах зріє внутрішній протест

— Останнім масштабним саме національним виступом був виступ в Інгушетії, коли інгуші протестували. Вони вийшли на масовий протест проти приєднання частин Інгушетії до Чечні. І це було незадовго до війни.

І лідери протесту, зокрема жінки, отримали величезні терміни. Понад 10 років — 15-16 років — отримали звичайні інгушські селяни, які просто піднесли свій голос за територіальну цілісність республіки, до того ж саме в рамках Російської Федерації. Не можна було протестувати проти Рамзана Кадирова.

Ми бачили протест зовсім недавно в Татарстані, коли татарська еліта чинила опір відбирання слова “президент”. Тому що слово “президент”, за версією влади РФ, може належати тільки Путіну, більше нікому. І Татарстан дуже довго і багато цьому опирався.

Там в елітах усе одно зріє такий внутрішній протест — так само, як, наприклад, у Башкирії.

Є, звісно, дуже активний потенціал за кордоном. Наприклад, представники бурятської національності і в Америці, і в Європі кажуть, що буряти проти війни, вони не хочуть, щоб їх називали “бойовими бурятами Путіна”. Тому що саме в Бурятії йде основний набір мобілізантів на війну, і вважається, що саме ця республіка постачає російську армію дешевим гарматним м’ясом.

І бурятські представники теж кажуть, що вони, мовляв, інші, не такі, і “Бурятія повинна прокинутися”. Тому я думаю, що в Росії поступово почнеться національний рух. І, звичайно, Кавказ ще спалахне, і чеченська проблема в РФ жодним чином не вирішена.

Путін платить 20 років данину Кадирову. Звичайно, Кадиров був в останніх двох війнах переможцем. І рано чи пізно ситуація на Кавказі, звичайно, буде змінюватися.

Те ж саме з республіками на Сході, де все-таки посилюється Китай. І КНР ніколи не проти відкусити якусь територію від Росії. А відомо, що навіть жителі східних, північно-східних і південно-східних територій РФ, коли збираються кудись у відрядження або у відпустку, кажуть, що поїдуть у Росію, хоча самі живуть у Російській Федерації.

Для них Китай — набагато ближча знайома територія, ніж якась далека Москва, де більшість ніколи не були й не збираються там бути. І це справді якийсь інший світ та інша країна.

Звичайно, відцентрові тенденції абсолютно неминучі. Щойно режим похитнеться і почне руйнуватися, я думаю, що вони посилюватимуться. А те, що він зруйнується рано чи пізно, звичайно, я не сумніваюся.

ОЛЕКСАНДРА ГАРМАЖАПОВА: Російська Федерація — це територія безправ’я

— Я спілкувалася зі своїми передплатниками з Бурятії, запитувала, що вони відчувають після того, як Державна Дума і Рада Федерації ухвалили закон про електронні повістки. Усі відповідають, що вони відчувають ступор, вони не знають, що їм робити та не розуміють, куди бігти.

До речі, один із варіантів відповідей, які я отримувала доволі часто, — це листування майна на своїх близьких, тому що там передбачаються певні санкції для тих, хто не хоче брати участь у цій абсолютно безглуздій жахливій війні.

Ситуація в Бурятії й загалом у Росії зараз така, що вже постраждають усі. Дістанеться всім.

Хтось дуже добре написав, що від гасла, що “воювати будуть тільки професіонали” до “ми відберемо в тебе всі права, якщо ти не загинеш за твою дискотеку Володимира Путіна” минув лише один рік.

Коли я спілкуюся з українцями, а Україна — це Європа — дуже часто намагаються апелювати до якихось європейських цінностей, до законів.

Але ви, на жаль, ніяк не можете зрозуміти, що Російська Федерація – це територія абсолютного безправ’я, тут не працюють закони. Хтось мені сьогодні написав, що електронні повістки – це лякалка, в основному, для малоосвічених. А ось усі, хто освіченіший, підуть у ті самі суди, які повністю залежать від чинної влади. Але хто в це вірить?

ШОЛБАН КУУЛАР: Російській владі наплювати на життя людей

— На цей момент нам відомо тільки про дев’ять поховань з іменами тувинських солдатів. Також нам відомо, що ці солдати були з ПВК “Вагнер”. Є непрямі ознаки про це: хрести на могилах. Більшою мірою тувинці буддисти, і за канонами буддизму такого звичаю не буває.

У соцмережах пишуть, що родичі загиблих не знали про те, що вони поїхали на війну, тому що вони уклали контракт із ПВК “Вагнер”. А люди, які укладають контракт із цією компанією — це люди, які відбувають покарання в колонії. Вони до ув’язнення, звісно, не виходили на зв’язок із родичами.

Тобто як такого зв’язку в колоніях немає, усі знають. За великим рахунком, це таке наплювацьке ставлення влади і використання таких людей, у яких права більшою мірою ущемлені. Тобто їх використовують як гарматне м’ясо, відправляють без повідомлень, без будь-яких прав.

ДААВР ДОРЖИН: Темпи мобілізації з республік, що входять до складу РФ, дуже тривожні

— Один із проявів імперської політики — використання підлеглих і завойованих народів для власних цілей. Імперія, як відомо, прагне до зовнішніх завоювань, до постійного розширення. І те, що відбувається з моїм народом, калмиками, з містами Тива, з іншими — це і є ілюстрацією такої імперської політики.

Потрібно врахувати контекст. У нас дуже бідні регіони. Я вже кілька разів говорив про Калмикію, яка в РФ посідає в будь-якому рейтингу соціально економічного розвитку останнє місце. І, відповідно, людей відправляють на фронт цієї жахливої війни.

Я ні слова не кажу про відповідальність людей за участь в агресивній війні. Я лише намагаюся пояснити процедуру, яким чином Росія діє.

Тому що подібної долі, на щастя, уникли народи, які змогли звільнитися від російського панування в 1980-х роках. Я маю на увазі країни Балтії, Україну та інші, які колись входили до померлого Радянського Союзу.

У нас цього процесу не відбулося. Активно повстали і билися за це чеченці, Чеченська республіка Ічкерія. У Дагестані були наміри. У нашій республіці, на жаль, цього не сталося. Хоча були такі тенденції, і ця ідея суверенітету була популярна.

Що стосується мобілізації з республік, які входять до складу РФ, то це тривожна для мене тема, тому що темпи дуже серйозні.

Темпи набору в Бурятії, у Дагестані, у моїй рідній Калмикії набагато вищі, ніж у тих регіонах, які вважаються “російськими”. У цьому сенсі, звичайно, йдеться про критичну загрозу для наших народів і мого народу, зокрема.

Як це проявляється? По-перше, це вимушена еміграція. Тут я говорю як про тих, кого переслідують за політичні погляди – це майже весь склад Конгресу калмицького народу – так і про людей, які тікають від примусової мобілізації. І це справді дуже велика загроза.

Порівняно з кількістю людей, які змогли тим чи іншим чином уникнути призову, і кількістю калмиків, які на боці Росії беруть участь у війні, цифри поки що обнадійливі. Саме з точки зору збереження мого етносу.

Крім того, я б зазначив, що мої співвітчизники воюють і на боці України. За відомими оцінками, це близько 200 осіб. А нас усього, в принципі, у світі близько 600 тисяч залишилося. Це і Франція, і Китай, і США.

І, зокрема, я особисто знаю людину, яка воювала у вас із 2014 року в Антитерористичній операції, у батальйоні “Айдар”. Тобто, незважаючи на великі цифри набору, надія на збереження і на участь наших людей у цій боротьбі на боці добра залишається.

Читайте також: У Росії планують мобілізувати мігрантів із Центральної Азії, — Центр національного спротиву