Дії кремлівського режиму призвели Росію до дефіциту медичних препаратів. Російські ЗМІ повідомляють про дефіцит, наприклад, препарату для лікування депресії. Нових поставок у РФ поки що не передбачається. Докладніше про ситуацію з медикаментами в РФ — у матеріалі FREEДОМ.
Наприкінці липня державні лікарні отримали від російського МОЗ документ із переліком із майже 200-ти найменувань препаратів, які або зовсім зникли з російського ринку, або зникнуть найближчим часом. У багатьох немає аналогів. А якість медикаментів, якими замінюють закордонні ліки, викликає сумніви.
Так, швейцарський препарат “Пульмозим” від муковісцидозу в російських аптеках неможливо знайти. А його аналог, “Тигераза”, підходить далеко не всім.
“Я знаю тих, хто після “Пульмозима” почали дихати “Тигераза” (розчин для інгаляцій — ред.), і перейшли на нього. Це вимушений захід, але ми розуміємо, що іноземні ліки не будуть нам постачатися завжди, і в будь-який момент… нам до будь-яких ліків можуть відрізати доступ”, — зазначила координаторка проєктів російського благодійного фонду “Кислород” Світлана Бєлоусова в коментарі виданню The Insider.
У Росію перестали постачати засіб “Мікардіс”. Цей німецький препарат призначають при артеріальній гіпертензії. Лікарі та пацієнти обирали його, оскільки, на відміну від аналогів, він майже не викликає побічних ефектів.
“[“Мікардіс”] належить до ліків останнього покоління. З цієї причини він м’яко діє на організм пацієнта і, як правило, не спричиняє побічних ефектів, але водночас захищає людину від інфаркту, інсульту та ураження нирок. На ринку є низка дешевших аналогів. Однак при призначенні ліків іншої групи [старого покоління], існує ризик підбору неправильного дозування. Крім того, у аналогів можуть бути побічні ефекти”, — йдеться в повідомленні російського видання “Ведомости” з посиланням на лікаря-кардіолога Ярослава Ашихміна.
На звернення опозиційних російських журналістів у Росздоровнагляді відмахуються, мовляв, рішення німецької компанії, що виробляє “Мікардіс”, припинити постачання “не впливає на доступність у РФ препаратів” із тією самою діючою речовиною.
“Потрібно розуміти, що ліки — це не тільки ті таблетки, які привозили, або які сьогодні виробляють у Росії. Це, в першу чергу, технології. Це і допоміжні речовини, і апаратура, і упаковка. І якщо можна зараз субстанцію десь їм узяти не в Європі, а в Китаї чи в Індії, то замінити деякі допоміжні речовини, які використовуються при пресуванні таблеток, при ампулюванні, неможливо. Потрібно розробляти технологічні процеси нові”, — каже доктор фармацевтичних наук Костянтин Косяченко.
Але розробляти технології, як, утім, і лікувати в Росії нікому, адже в країні — дефіцит медиків. Брак медперсоналу середньої ланки в російському МОЗ оцінюють у 50 тис. осіб, а аналітики — у 150 тис. Частина лікарів виїхала, а охочих присвятити себе медицині з року в рік стає менше. Особливо важко в невеликих населених пунктах Росії — там практично неможливо знайти вузькопрофільних фахівців.
Читайте також: Росіянам стало складніше отримати якісну медичну допомогу — причини