В очікуванні конкретики: чим небезпечний для України нейтралітет різних країн світу, пояснили експерти

Європа регулярно закликає до миру в Україні. Інколи заяви звучать без конкретики, інколи — різні країни виступають із мирними ініціативами. Однак Росія відкидає все, бо чекає на виконання своїх ультиматумів, а Україна наполягає: справедливого миру можна досягти лише на її умовах.

Вкотре заклики до “всеосяжного, справедливого і міцного миру” пролунали на саміті країн G20 (“Великої двадцятки”).

За що виступають країни G20?

Підсумкове комюніке саміту в Бразилії було опубліковано за день до закриття заходу, 18 листопада, що спричинило критику з боку канцлера Німеччини Олафа Шольца і президента Франції Еммануеля Макрона.

Так, німецький і французький лідери заявили, що заклик до миру — це не те, що повинні були зробити країни G20 за підсумками саміту. Ба більше, позиція багатьох лідерів набагато жорсткіша, проте її не дав висловити президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва.

“Зокрема, що стосується війни в Україні, згадуючи наші обговорення в Нью-Делі, ми відзначаємо людські страждання і негативні додаткові наслідки війни щодо глобальної продовольчої та енергетичної безпеки, ланцюжків постачань, макрофінансової стабільності, інфляції та зростання. Ми вітаємо всі відповідні та конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир, підтримуючи всі цілі та принципи Статуту ООН для сприяння мирним, дружнім і добросусідським відносинам між народами”, — йдеться в тексті документа.

У Ріо-де-Жанейро світові лідери обговорили міжнародну безпеку, торгівлю, а також зміну клімату. У підсумковому комюніке Україна згадується один раз, а Росія — зовсім не згадується.

“Якщо фокус бразильського головування в G20 — на сталому розвитку, на економіці, подоланні несправедливостей у світовій фінансовій системі, то без розв’язання і справедливого завершення російської агресії — цього досягти неможливо”, — заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

Проте слова підтримки на адресу України лунали. Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден на полях саміту вкотре наголосив, що стратегія Вашингтона щодо підтримки Києва залишається незмінною.

“Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет і територіальну цілісність України. Усі за цим столом, на мою думку, мають робити те саме. І, до речі, вторгнення Росії в Україну призвело до найвищих зафіксованих цін на продовольство за всю історію”, — зазначив президент США.

Українські політологи давно наголошувати на тому, що серед країн Заходу є як віддані друзі України, так і ті, які нейтральні або воліють дружити з Росією. Чимало останніх і серед країн глобального Півдня.

“У європейських країнах ті політичні сили, які закликають піти на компроміс із Путіним, в обов’язковому порядку згадують ядерну загрозу, маніпулюючи цим страхом перед європейськими виборцями”, — зазначив політолог Олександр Морозов.

Водночас заявляючи про можливість мирних переговорів, Путін намагається створити інтригу, а потім звинуватити Київ і колективний Захід у тому, що вони не хочуть миру, тоді як у Росії цього домагаються.

Він акцентував, що Путін так і не змінив свою позицію, позначену в червні. Він, як і раніше, наполягає на всіх своїх ультимативних вимогах — зняття санкцій, передача повного контролю над 4 областями України і Криму, невступ України в НАТО.

Тим часом Москва зробила ще один крок назустріч ескалації, показавши, що її не цікавить мир. 21 листопада Росією було застосовано нову балістичну ракету. Війська РФ вдарили по українському місту Дніпро. Це очевидне і серйозне збільшення масштабу і жорстокості війни, цинічне порушення Росією Статуту ООН, заявив президент України Володимир Зеленський.

“Йому плювати на те, до чого закликають Китай, Бразилія, європейські країни, Америка, всі інші країни світу. Путін єдиний, хто розпочав цю війну — абсолютно неспровоковану війну, і хто робить усе, щоб війна тривала вже понад тисячу днів”, — зазначив президент.

Думки експертів

Причини такої нейтральної поведінки деяких країн “Великої двадцятки” в ефірі телеканалу FREEДОМ пояснили політолог Володимир Фесенко та дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія (2010-2017 рр.), Боснії і Герцеговині (2011-2017 рр.) Олександр Левченко.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Мирні ініціативи обговорювали, але результатів немає

— І у Бразилії, і у Китаю є свій власний мирний план. Вони напевно хотіли скористатися цим самітом для того, щоб зайвий раз про це нагадати і, можливо, спробувати просунути свій план. У Туреччини теж є свій мирний план, який явно за змістом підлаштовується під ті пропозиції, які вже озвучує команда Трампа. І я думаю, що президент Туреччини Реджеп Ердоган явно пропонує Трампу свої послуги або як посередника, або як надання майданчика для переговорів щодо завершення війни між Росією та Україною. Індія теж не приховує свого інтересу до цієї теми.

Це своєрідний парад різних мирних планів, миротворчих ініціатив. Канцлер Німеччини Олаф Шольц теж зараз почав проявляти свою активність у цьому напрямку. Щоправда, у нього це пов’язано більшою мірою з внутрішньополітичною кон’юнктурою. Адже Німеччина вже готується до дострокових парламентських виборів.

МЗС України не просто так нагадало, що обговорювати мирні плани можна, а ось переговори про завершення війни можна вести тільки з Україною і тільки за участю України. Це — принципово.

Спроби вести з Путіним мирний діалог сприймається ним як слабкість. У відповідь він реагує тільки з більшою агресією. Це має бути сигналом, що попереджає інших західних політиків — на Путіна треба тиснути силою, а не намагатися його вмовляти.

У рамках саміту говорили багато про мирні ініціативи, щоправда, результатів немає, і навряд чи вони можуть бути з урахуванням нинішньої ситуації у війні між Росією та Україною. А найголовніше, всі живуть в очікуванні Трампа. Я думаю, неофіційно в кулуарах саміту про це говорили теж — чого чекати від Трампа і від його політики?

У “Великій двадцятці” є західні країни, які підтримують Україну і засуджують російську агресію, і є країни глобального Півдня, які співпрацюють із Росією. Саме вони і пом’якшують риторику на адресу Росії. Тому я якраз у комюніке не бачу змін політики щодо України.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: На такому представницькому форумі не може бути таких розмитих заяв

Президент Бразилії хотів би просувати свої ідеї миру, загальної рівності та боротьби проти якихось агресій, не вживаючи термін “агресор”. Але, з іншого боку, наші партнери зазначили, що формулювання неконкретні і ні до чого не закликають. На жаль, ми не можемо говорити про те, що резолюція G20 сприяє тому, щоб швидше припинилася війна Росії проти України.

Хотілося б, щоб на такому представницькому форумі були чіткіші формулювання щодо того, що відбувається в Україні і як потрібно завершити цю війну. Це нейтрально-позитивна для Москви позиція, і Кремль абсолютно влаштовує, що немає чітких формулювань про те, що таке агресія, що таке напад на Україну. Таким чином, фактично згладжується розуміння того, що відбувається найбільший конфлікт після Другої світової війни, а він кривавий, серйозний, тривалий і жорстокий.

Українській дипломатії треба мобілізуватися в тих країнах, де є нейтрально позитивна позиція для Москви. Кремль абсолютно влаштовує, що немає чітких формулювань про те, що таке агресія, що таке напад на Україну. Адже таким чином згладжується розуміння того, що відбувається конфлікт найбільший після Другої світової війни. А він кривавий, він серйозний. Він тривалий. Ось тому було б добре, щоб міжнародна спільнота реагувала більш чітко.

У цьому плані G20 — формат, який відомий у світі, і було б добре, щоб там звучали заклики до Росії припинити агресію. Але ми поки що цього не бачимо. У складі G20 багато друзів Росії, і країна-організатор — Бразилія, фактично країна-член БРІКС, в якому і Росія, і Китай. Тому ми розуміємо певну суб’єктивність того, як готувався цей текст комюніке і чому російській агресії та нападу на Україну не приділялася серйозна увага.

Ми бачимо, що певні демократичні країни залишаються в меншості. Це дуже насторожує. Відбувається перерозподіл геополітичних сил у світі. І дуже важливо, щоб США зайняли більш активну позицію в контексті підтримки демократичних держав у світі, зокрема й України. Ми сподіваємося на наших партнерів у цій боротьбі, тому що сподіватися на інші країни не доводиться.

Росія поширює ідеї про те, що країни Заходу втратили силу і пожежа їх потіснити з міжнародної арени — зрушити акценти в бік глобального Півдня. А Путін грає на тому, що нібито і війна в Україні відбувається в контексті зміни світового порядку.

Вашингтону, Брюсселю, Берліну і Парижу потрібно значно сильніше об’єднуватися, вибудовувати спільну ще чіткішу політику у відносинах війни в Україні. Тому що результати війни екстраполюватимуться на весь міжнародно політичний устрій у світі. Якщо це завершення не відповідатиме принципам статуту ООН, це буде дуже поганий сигнал для всього світу.

Читайте також: Це іспит, який мають пройти ЄС і НАТО: роль України на міжнародній арені проаналізували експерти