В історії санкцій не було ситуації, коли гроші країни-агресора заморожували, потім конфісковували і передавали постраждалій стороні, — Бураковський

Країни-противники рішення про передання заморожених російських грошей Україні керуються принципом національного суверенітету. В історії санкцій немає прикладу прямого передання грошей країни-агресора жертві агресії. У пошуку рішення і механізму Європейський Союз вступає в нове юридичне поле. Про це сьогодні, 6 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

За його словами, коли йдеться про противників рішення щодо конфіскації російських активів на користь України, зазвичай наводять кілька аргументів.

“Перший аргумент полягає в тому, що гроші країн, які зберігаються в тих чи інших системах приватних, державних, напівдержавних тощо, йдеться про фінансові інститути, захищені так званим принципом національного суверенітету. Свого часу цей принцип національного суверенітету було запроваджено саме для того, щоб одні країни не впливали на інші країни у своїх вузько егоїстичних інтересах, маючи ці гроші під своїм контролем. Тому від самого початку ця ідея була абсолютно правильна. На сьогодні ситуація докорінно змінилася, і в принципі, до теперішнього часу в історії санкцій не було такої ситуації, коли гроші заморожували, потім їх конфісковували, а потім передавали постраждалій стороні. Як правило, механізм був інший”, — сказав Бураковський.

Тому, уточнив він, весь цивілізований світ сьогодні вступає на нове юридичне поле, яке не до кінця врегульоване.

“Але в принципі, якщо йдеться про юридичні аспекти, то існує, як мені здається, досить обґрунтована точка зору багатьох міжнародних юристів з приводу того, що це можна зробити. Для цього потрібно провести низку юридичних заходів. Наприклад, ухвалити якусь міжнародну угоду. Таким чином, з’являється джерело міжнародного права, що регулює ці питання. А потім шукати схеми і проводити безпосередньо зміни в національних законодавствах. Я думаю, що зробити це все можна”, — висловився експерт.

Також Бураковський прокоментував позицію країн-противників:

“Щодо аргументів Франції та Німеччини або Швейцарії свого часу, то вони говорять про те, що гроші і приватна власність у цьому разі приватна і державна, захист прав власності є священним принципом ринкової економіки. І в цьому сенсі, я думаю, з ними і потрібно вести дискусії. Хоча це нагадує мені аргументи, які висувалися багатьма країнами в процесі введення так званої цінової стелі на російські нафтопродукти. Довго говорили про колапс, про якісь проблеми, але потім цінова стеля запрацювала, і на сьогодні вона не просто працює, а, навпаки, її дія посилюється тими чи іншими заходами”, — зазначив експерт.

Він додав, що питання передання заморожених коштів РФ Україні — політичний і юридичний виклик для системи правосуддя та фінансової системи ЄС.

“Багато проблем полягають не в тому, щоб не допомагати Україні, а в тому, що це дійсно певна terra incognita. І використання таких грошей — це виклик. Політичний виклик — треба ухвалити політичне рішення. І юридичний виклик — це рішення повинно бути юридично чистим, юридично ідеальним, і не викликати якихось запитань із погляду довіри і до євро, і взагалі загалом до банківської та фінансової системи розвиненої ринкової економіки”, — підсумував Ігор Бураковський.

Читайте також: Використання заморожених активів РФ: про можливі рішення розповів Фесенко

Нагадаємо, раніше Бураковський розповів, що Бельгія та інші країни Європейського Союзу шукають можливості та юридичні механізми використання заморожених російських активів, щоб допомогти Україні вже зараз.