Унаслідок російської атаки на мирні українські міста 23 листопада загинуло щонайменше шестеро осіб, 36 дістали поранення. Серед них дитина. У низці областей зникло електропостачання. Міністерство енергетики України повідомило, що обстріл призвів до тимчасового вимкнення всіх атомних електростанцій станцій (АЕС) і більшості тепло- і гідроелектростанцій у країні. Якщо російські ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру продовжаться, українська влада не виключає повного блекауту. Однак українці вчаться пристосовуватися до нових обставин, повідомляє FREEДОМ.
Наталія Лютікова мешкає з сім’єю у великому будинку в Київській області. Електрику там вимикають кожні чотири години. Жінка користується генератором, під’єднує його дистанційно з телефону.
“Я заходжу в повідомлення. Ось, у мене написано генератор. Відправляю йому кодовий сигнал, так би мовити. Зараз він має загуркотіти і потім має з’явитися світло. Ось, усе запрацювало. Ось, це на генераторі. У принципі можна жити. Світло в нас, до речі, на генераторі є тільки на першому поверсі й у підвалі”, — розповіла вона.
Крім світла, у підвалі є всі умови для життя.
“Коли почалася війна, ми оформили опіку, у нас зараз троє дітей неповнолітніх. Двоє з Херсонської області та дівчинка з Криму, які не можуть там перебувати. І ми тут облаштовуємося, коли повітряна тривога. Тому що діти дуже сильно бояться обстрілів”, — сказала Наталя.
Проблему з інтернетом теж вдалося розв’язати. Щоб залишатися на зв’язку, під’єднали Wi-Fi роутер до акумулятора. А на зиму в сім’ї є дизельна грубка, газовий і твердопаливний котел.
“Усе працює незалежно від того, що там вирішив собі товариш Путін. Як сказав мій чоловік, він там іноді відправляє відео своїм друзям. Ми ж із Криму родом. Тим, хто підтримує російську агресію, є там такі, і він відправив їм відео нещодавно і каже: “Ось ми з дровами, продовжуйте нас бомбити, ми вас не боїмося””, — поділилася Наталя.
Але навіть маючи такий великий запас усього необхідного, жінка все одно переживає, скільки вони зможуть протриматися за можливого тотального блекауту. Адже виїжджати нікуди не налаштовані.
“Зрозуміло, що місяць-півтора ми зможемо протриматися з тими запасами, що ми підготували, але я розумію, що не більше”, — каже вона.
Якщо в приватному секторі ще можна буде якось пристосуватися до відсутності електроенергії, то в багатоповерхівках, особливо в новобудовах, зробити це буде дуже важко. Особливо ті, які повністю залежать від електроенергії. Адже якщо немає світла, то автоматично немає води й опалення. За тривалого блекауту жити в таких умовах буде дуже важко.
Катерина Вітович живе в Києві на 19-му поверсі. Туди через російські обстріли вона переїхала з Харкова. У квартирі в дівчини крім повербанків немає жодних потужних зарядних пристроїв. Жартує, що до важкої зими підготувалася ґрунтовно.
“Я купила собі простирадло з підігрівом, але воно електричне. Коротше, воно не працює, якщо немає світла. Утеплюємося, речі купуємо. А так із якоїсь техніки, то ні, не готові. Ми не купували нічого. Ні акумулятори, тому що в них ось такий ось прайс. Ні якісь генератори, зрозуміло куди їх у квартиру поставити”, — розповіла дівчина.
У Каті електроплита. Коли немає світла, їжу пристосувалися розігрівати на свічках.
“Треба, звичайно, хвилин 25-30. Але якщо прям сильно їсти хочеться, воно підігріє. Але вона таке буде тепліше кімнатної температури. Нормально, ми навіть плов гріли”, — каже вона.
Поки що електрику в Каті вимикають за графіком — 3 рази на день на 4 години. Каже, підлаштувати своє життя під такі умови ще можна. А ось що робити в багатоповерхівці за тотального блекауту — велике питання. Опалення тут теж залежить від електрики.
“Я розумію, що в разі чого ми не зможемо тут прожити навіть 10 днів. Мені здається, люди будуть роз’їжджатися. Усі будуть знову кудись їхати. Це знову почнеться цей кіпіш на вокзалах. У нас просто немає машини. І я боюся, що знову, якщо не дай бог що… знову їхати. Ось цей жах із вокзалом більше не переживу”, — поділилася Катерина.
У кого є можливість виїхати за місто до родичів у село на зиму, київська влада радить такою можливістю скористатися. На випадок найгіршого сценарію в столиці готують пункти обігріву на базі шкіл і садочків. Там можна буде і підзарядити телефон, і вийти на зв’язок.
Читайте також: “Не бояться холоду, темряви, терористів”: як Україна долає наслідки масованих російських обстрілів
Нагадаємо, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірина Коссе заявила, що атаки на енергетичну інфраструктуру України — це частина такої інформаційно-психологічної операції Росії. Кремль дуже помилився, не розраховуючи на оптимізм, винахідливість і вміння виживати української нації.