Україна спільно з німецьким оборонним заводом Rheinmetall виробляє озброєння. Як повідомив глава “Укроборонпрому” Герман Сметанін, підприємства розташовані на українській території, Німеччина постачає частину комплектуючих. Водночас низку продуктів оборонно-промислового комплексу (ОПК) виробляють і на території країн-партнерів. Там створюють найбільш критичне озброєння, щоб убезпечити виробництво. Утім, Київ і самостійно виробляє нову інноваційну зброю. Упор робиться на роботизацію систем, щоб убезпечити українських військових, інформує FREEДОМ.
“Укроборонпром” розширює військове виробництво, охоплюючи всі стихії. Не маючи свого флоту, Україна перехопила ініціативу на морі і, за словами спікера Військово-морських сил Дмитра Плетенчука, вже потопила третину Чорноморського флоту РФ.
Для цього, зокрема, використовуються морські дрони, такі як Magura V5. Оскільки безпілотний катер зроблений із пластику, тому особливо не виділяє тепла, то російським радарам і тепловізорам важко його виявити.
Дронами Magura вже було знищено розвідувальний корабель “Иван Хурс”, десантні судна “Акула” і “Серна”, ракетний корабель “Ивановец”, великий десантний корабель “Цезарь Куников” і патрульний корабель “Сергей Котов”.
“Морський компонент, завдяки якому ми очищаємо Чорне море, сподіваюся, в недалекому майбутньому очищатимемо й Азовське море і підтримуватимемо його у двох основних компонентах. Це оборона і атака на морському плацдармі. Яскраві представники того, що ми сьогодні спостерігаємо, це наші руки, наші очі, це наша зброя на воді, завдяки якій всі знають про отримані результати на цьому плацдармі. Ми працюємо над тим, щоб ці результати були набагато глибшими й ефектнішими”, — заявив заступник головнокомандувача ЗСУ Вадим Сухачевський.
Українські виробники вкрай ініціативні та докладають усіх зусиль, щоб допомогти українській армії. Ідеї, з якими вони приходять, можуть бути революційними, проте їх потрібно доопрацювати, щоб виключити всі проблемні сторони.
Для цього, як повідомляє Сухачевський, запускають “Залізний полігон”. Він працюватиме на трьох напрямках: з роботизованих систем, безпілотників і систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Будь-який виробник на будь-якій стадії виробництва техніки може звернутися до ЗСУ, і в призначений час він зможе прибути на полігон зі своїм зразком.
“Мета проєкту — підтримати наших виробників, їх дуже багато. Люди ініціативно створюють нові зразки, залучають нові технології. Ми хочемо створити цей полігон, який дасть можливість виробнику отримати доступ до фахової оцінки його виробу; спрямувати його за методологією всіх випробувань; забезпечити його майданчиком; відповідними засобами для оцінки характеристик; а також надати допомогу в оформленні документів, щоб ми могли наблизити отримання всіх зразків, які виготовляються нашими чудовими виробниками, щоб вони пішли у війська, забезпечували безпеку військовослужбовців”, — пояснює заступник головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко.
Українська армія намагається максимально убезпечити своїх військових на лінії фронту, зокрема, роблячи ставку на роботизовані системи.
Як повідомив уповноважений представник Міністерства оборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець, до кінця 2024 року з’явиться більше таких систем, які зможуть замінити людей.
Прикладом може слугувати турель, яка управляється дистанційно з окопу або іншої місцевості. Також вона може сама наводитися на противника за допомогою комп’ютера.
Створюється машина в Україні і практично не залежить від китайських або західних компонентів, складається на 80% з вітчизняних деталей. Виробники зазначають, одна така турель може зупинити навіть бронеавтомобіль.
“Основна ідея полягає в тому, щоб відвести людину від точки, де вона може загинути. Ми знаємо, коли людина веде вогонь із кулемета, то завжди видно, звідки це відбувається – і там часто бувають прильоти, і люди гинуть. Тому, коли ми створили цю дистанційно керовану турель, ми хотіли, щоб людина десь осторонь сиділа, була захищеною і могла дистанційно цим керувати. Ця турель також допомагає вести точний вогонь, і нею керує не людина, а комп’ютер. Тому для знищення якоїсь цілі можна використати кілька пострілів, а для людини це дуже важко… Денні камери можуть бачити до двох кілометрів, якщо це, наприклад, автомобіль, людина ж може бачити до кілометра”, — наголошує представник оборонної компанії Вадим Юник.
Поки українських військових із гарячих точок фронту прибрати не вдалося, виробники думають і про те, як доставити їм припаси та медикаменти. Тож створили наземний дрон, який може привезти все потрібне на нуль — з часом техніку модернізували.
Тепер дрон може відвозити поранених бійців із поля бою. Але і це ще не все — з певними модифікаціями цей зразок мінує та розміновує територію.
“Ми прийшли до того, що треба робити їх типовими. Можна в будь-який момент познімати всі ці пристосування і зробити його бойовим модулем. Він носитиме платформи, які займатимуться мінуванням. На одній із моделей — дві платформи. Це міноскидачі, на кожній з них знаходиться по чотири міни ТМ-62. Особливість яка? Коли треба виконувати процедуру мінування, він це робить без участі людини. Або за заданими координатами, тобто оператор виставить йому точки, що треба якийсь об’єкт так і так замінувати, — і він викладе ці міни, або він сам покладе швиденько… У нього є режим викладання шлагбаума, викидає через невеличкий проміжок 2-3 чи 4 метри міни і швидко тікає заряджатися новою порцією”, — пояснює виробник Олег.
Розробка інноваційної техніки та введення її в масове виробництво – це не тільки допомога українським солдатам на фронті, а й підтримка економіки держави. Як заявив Президент України Володимир Зеленський, зараз у країні працює 500 підприємств ОПК. Майже 300 тис. осіб задіяні у виробництві.