Українські документи на землю у Криму “анулюють”: як не втратити ділянку в новому році

Українські документи на землю в окупованому Криму анулюють з 1 січня 2023 року. Насамперед, це стосується користувачів земельних ділянок у Севастополі. Те саме вимагали і від мешканців Ялти — до 1 грудня 2022 року — перереєструвати права на землю згідно із законодавством окупаційної адміністрації.

“Ті люди, які зараз знаходяться в окупації, з дуже великою ймовірністю це вже зробили. Це не тому, що вони так хотіли або ж тому, що РФ має на них якийсь культурний вплив, або вони вважають себе росіянами. Це сталося, бо вони просто не мають вибору”, — каже юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.

Українці, які виїхали на материкову частину із Севастополя, а також незаконно мобілізовані кримчани, не мають жодної можливості переоформити документи на землю до 1 січня. Отже, у них її просто відберуть. За українським законодавством юридичні та фізичні особи у Севастополі мали право на постійне користування землею. За російським законодавством, яке є нелегітимним на території анексованого Криму, це можливе лише для державних компаній. Для інших є лише 2 правові норми: власність і оренда. “Анулюючи” українські документи на землю, Росія порушує міжнародні конвенції.

“Право власності, встановлене навіть на окупованих територіях, має дотримуватися, це вимога тих самих норм міжуданродного гуманітарного права, тієї ж 4-ї Женевської конвенції. Росія як держава-окупант повинна дотримуватися мінімуму стандартів дотримання прав населення на цих територіях”, — наголошує виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Можливість переоформити українські документи на російські була протягом 8 років, коментують цю ситуацію окупанти. Це остання нагода нав’язати своє громадянство кримчанам на тлі повномасштабної війни, вважають юристи. Спочатку проросійська влада проводила кампанію так званої націоналізації майна, потім позбавляла права власності, зараз вводять у дію указ Путіна №201 від 2020 року.

“Те, що ще не було “націоналізовано”, насправді конфіскується під різними приводами. Те, що не встигли відібрати під приводом, що це, наприклад, садові землі чи землі лісового господарства, тобто через зміну призначення цих земельних ділянок, спираються на основі указу №201″, — пояснила Рашевська.

Найцікавіше, що позбутися землі в Криму за так званої влади, що діє, може навіть громадянин РФ. Андрій Яшкін разом із родиною переїхав на півострів із Москви та купив землю у селищі Уютне Сакського району. Він та ще тисяча односельців можуть залишитися без житла.

“Буквально цього року переїхали, добудувалися, закінчуємо ремонт, на абсолютно законних підставах придбали землю, на абсолютно законних підставах збудували будинок, є всі документи. Від адміністрації селища дізналися про те, що відбудеться суд щодо скасування генерального плану та зміни інфраструктури всього селища. Тобто ми розуміємо те, що нашому будинку загрожує знесення”, — стверджує чоловік.

Ще одна схема позбавлення кримчан землі — аукціони. Її вже відпрацювали на великих об’єктах — підприємствах, компаніях та заводах. Ідея така, що землю на аукціонах продають не через конфіскацію, щоб не було видно явного порушення та не піднялася паніка серед населення, а через так звану “націоналізацію” чи “експропріацію”, що означає відчуження майна окупаційними держорганами.

“Порядок таких дій не передбачений російськими цивільним чи господарським кодексами, тому це порушення навіть російського законодавства. А якщо вони хочуть це якось подати під соусом “експропріації”, значить потрібно дотримуватись певного порядку, і аукціон може допомогти дотримати такий порядок плюс отримати непогані гроші за ці ділянки”, — пояснила Рашевська.

Люди, якщо щось і отримають за відчуження ділянки, то ця сума не відповідатиме ринковій ціні. А ті, хто виїхали із Криму, не отримають нічого.

“Якщо Росія піде шляхом насильницького відчуження власності, це потрібно буде реєструвати як факт злочину, який буде внесено до реєстру досудових розслідувань і згодом ті, хто постраждав від цього злочину, матимуть можливість як повернути назад втрачену власність, так і отримати відшкодування“, — міркує Павліченко.

Скільки людей уже втратили своє майно в Криму і скільки ще втратять у Севастополі — важко відповісти.

“Цими земельними ділянками можуть володіти не лише українці, але також іноземні громадяни, і кількість земельних ділянок не дорівнює кількості їх власників. Якщо говорити про конкретні цифри, приблизно 12 тисяч ділянок на території Криму та 9 тисяч ділянок на території Севастополя”, — зазначила Катерина Рашевська.

Вона наголошує, що таке масштабне порушення права власності Росією в Криму може припинити Європейський суд з прав людини. Проте механізми починають працювати лише тоді, коли порушення вже відбулося. Є й альтернативний варіант — звернутися до Міжнародного кримінального суду.

Для цього на сайті суду вже є спеціальна форма, зазначає Рашевська. Існують вказівки, як її правильно заповнити, тобто це може зробити навіть людина без допомоги кваліфікованого юриста.

Це значно полегшує доступ до суду. І чим більше буде схожих скарг про те саме порушення, тим більша ймовірність того, що міжнародний кримінальний суд зверне увагу на злочини Росії проти власності і присудить компенсацію.

“Найпростіша порада — це все-таки не дотримуватись тих норм, які передбачає окупаційний режим і не піддаватися на цю перереєстрацію, яка навіть у разі здійснення буде визнана недійсною”, — рекомендує Олександр Павличенко.

Ще одна рада правозахисників — не продавати землю в Криму — то її легше буде повернути. Якщо ще 2 роки тому питання звільнення Криму явно не порушувалося, то зараз військове командування України відкрито заявляє про деокупацію півострова у найближчому майбутньому. І те, що російське командування почало вивозити своїх військових до Росії, це лише підтверджує.

Матеріал підготовлено у рамках проекту “Крим сьогодні”