Українська “оборонка” в системі Альянсу та інші пропозиції: експерти оцінили перше засідання Ради Україна — НАТО

Північноатлантичний альянс під час засідання Ради Україна — НАТО затвердив програму роботи на наступний рік. Зустріч відбулася 29 листопада в Брюсселі (Бельгія).

В Альянсі підтвердили, що Україна стане членом НАТО. Відкритим залишається питання — коли ж настане цей доленосний день. Партнери надали Україні рекомендації щодо пріоритетних реформ, включно з боротьбою з корупцією, зміцненням верховенства закону та підтримкою прав людини і прав меншин.

Україна стала ближчою до НАТО

Результатом першого засідання Ради Україна — НАТО за участю міністрів закордонних справ стало затвердження Північноатлантичним альянсом і Україною плану дій на 2024 рік.

Україна запропонувала своє бачення майбутнього оборонного сектору Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Міністр закордонних справ України закликав розглядати оборонні індустрії окремих європейських країн, зокрема й України, як єдину оборонну галузь.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запевнив, що українські компанії стануть невід’ємною частиною оборонної індустрії Європи.

“Українські компанії будуть необхідними на різних стадіях. Наприклад, розробки технології, на стадії випробування технології, і, безумовно, ми будемо одними з найбільших споживачів… На все, що ми робимо, дивимось крізь призму, насамперед, збільшення потужностей власного оборонного комплексу. Наша “оборонка” буде в результаті цих зусиль інтегрована, умовно, в систему НАТО”, — сказав він.

Створення єдиної структури оборонної промисловості Європи дасть змогу більш ефективно використовувати ресурси і допоможе Україні в боротьбі проти російської агресії.

“Ми вже в рази збільшили виробництво снарядів. Зараз цей результат досягнутий Україною. Інші країни, які теж виготовляють снаряди, також збільшили виробництво, але всі, і ми, і вони, впираємося в питання доступу до порохів. Якщо не буде комплексно вирішено питання порохів, то ми впремося в стелю виробництва снарядів і вище неї ми не підемо. Тут необхідні спільні зусилля”, — сказав глава МЗС України.

Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи в Брюсселі, заявив, що серед союзників по НАТО немає почуття втоми, коли йдеться про допомогу Україні. Він наголосив, що кожна країна за столом НАТО заявила про свою постійну прихильність до України і домагатиметься, щоб Україна мала все необхідне для захисту від російської агресії і повернула всі території.

“Що стосується Сполучених Штатів, я продовжую бачити і чути сильну двопартійну підтримку України в обох палатах Конгресу. Нам є над чим працювати, щоб був схвалений запит на додатковий бюджет, висунутий президентом. Ми сповнені рішучості зробити це. І знову ж таки, ми сповнені рішучості зробити це, тому що абсолютно очевидно, що це в наших інтересах”, — запевнив держсекретар США.

Роль Ради в оцінках експертів

Чому створення та початок роботи Ради Україна — НАТО можна вважати історичною подією? Над якими реформами продовжить роботу Київ? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Тарас Жовтенко, експерт із міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
• Євген Добряк, експерт із міжнародних відносин, народний депутат України VI скликання;
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Виконання пакета реформ від НАТО приведе Україну до трьох результатів

— На цьому засіданні було сказано, що необхідно прийти до оперативної синхронізації операційної діяльності української армії і, відповідно, щоб це було схоже на те, що відбувається в арміях країн НАТО.

Ми з вами бачимо абсолютно чітку, конкретну заяву генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який постійно наголошує на своїй публічній позиції і на позиції керівництва блоку військового альянсу про те, що Україні необхідно продовжувати допомагати, необхідно надати їй усі інструменти і можливості.

І з точки зору вступу України до НАТО в майбутньому, і з точки зору допомоги НАТО зараз, і з точки зору синхронізації стандартів управління і тих видів зброї, які ми застосовуємо, наша дорога вже подолала точки повернення.

У національній програмі з подальшого реформування України є кілька компонентів. Частина компонентів стосується військової складової, тобто, якою має бути українська армія. І з точки зору не тільки переозброєння, тобто остаточного прощання з радянським стандартом зброї, який у нас був на озброєнні, а й з точки зору систем управління, взаємовідносин по вертикалі та горизонталі в армійському середовищі.

Другий блок компонентів стосується більш загальних питань — права людини, гарантії прав національних меншин тощо. НАТО одночасно вимагає вдосконалення системи військової підготовки, військового управління і системи цивільної підготовки, щоб ми повністю були схожі на ті країни, які входять до Альянсу.

Україна, до речі, досить жорстко і швидко виконує вимоги, необхідні для початку політичних перемовин щодо вступу до європейського економічного співтовариства. Тобто Європейського Союзу загалом. І є такі самі вимоги щодо членства України в НАТО. Ми, в принципі, і з того, і з того боку намагаємося виконувати максимально об’ємно пакет реформ. Вони мають привести до трьох основних результатів.

Перше: держава має стати прозорішою і жорстко забезпечувати права людини на самореалізацію. Ця частина включає в себе цілу низку різних аспектів життя простої людини.

Друга складова — це все, що стосується сектора справедливості. Це не тільки антикорупційна архітектура, а й інші аспекти захисту прав людини.

І третя складова — це конкурентні можливості політичні, економічні, які забезпечуються в більш ефективній державній системі.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Головна гарантія безпеки — це інтеграція України в НАТО

— Цей трек розвивається. Переговори вже тривають. Це стало наслідком обіцянок країн “Великої сімки” щодо України, які були офіційно, публічно озвучені в спільній заяві під час липневого саміту НАТО у Вільнюсі. Тоді країни “Великої сімки” заявили, що надаватимуть Україні гарантії безпеки і це має бути поставлено на договірну основу. Наприкінці літа — на початку осені розпочався переговорний процес — зі Сполученими Штатами, з Великою Британією, з цілою низкою країн Європейського Союзу, з Європейським Союзом загалом. Для нас ці переговори не є альтернативою членству в НАТО.

Щодо НАТО нам потрібно було отримати конкретний список того, що ми повинні робити. Тому що були побоювання, що сформулюють один річний список реформ, потім другий, потім третій, і це може тривати до нескінченності. Така небезпека була.

Зараз список узгоджено, конкретизовано й ухвалено. Після його виконання, а це буде 2024 рік здебільшого, деякі реформи, мабуть, потрібно буде здійснювати і 2025 року.

Усе, що стосується, наприклад, теми боротьби з корупцією, теми, пов’язаної з політичними реформами (важливий критерій — рівень демократії в країні та системи верховенства права).

Той документ, який був затверджений на міністерській зустрічі в Брюсселі, насправді значною мірою нейтралізує ризики блокування подальших рухів України до НАТО з боку Угорщини. Не повністю, але значною мірою.

Ми показуємо, що ми готові до створення системи контролю. І ми готові до подолання тих проблем, які нам дісталися з минулого. Їх одномоментно не можна розв’язати, тим паче це в системі не тільки військових закупівель, а й інших секторах економіки. Але вже чітко прописано, що і як це буде робитися. І так покроково, можна сказати, конкретно, з описом конкретних дій і процедур.

По суті, це вже інтеграція українських Збройних сил у систему управління НАТО. Це вже процес нашої інтеграції в НАТО, він просто прописаний ще до того, як ми станемо членами Північноатлантичного альянсу.

Нам ще належить зробити роботу з виконання цих вимог, а виконавши її, ми можемо ставити питання перед нашими партнерами, що ми свою роботу зробили, потрібен тепер крок з боку НАТО. Ми маємо отримати позитивне рішення щодо алгоритму нашого входження до НАТО, коли і як це відбудеться. Зрозуміло, що вже після завершення нинішньої війни, але, тим не менш, тут має бути конкретика.

Нинішній процес руху до НАТО чітко зафіксований, а далі наприкінці 2024 – на початку 2025 року можна буде оцінювати, коли і як стоятиме питання про входження України до НАТО.

ЄВГЕН ДОБРЯК: НАТО прийме Україну тільки після завершення війни

— Зустріч Ради на рівні міністрів — історична, тому що в особі Столтенберга, який заявив, що всі представники Північноатлантичного альянсу розуміють, що Україна повинна і буде в НАТО. Це перше.

Друге — ми маємо виконати певні вимоги щодо реформ, які нас наблизять до тих позицій, які потрібні, щоб стати повноцінним членом НАТО без плану постійного членства. Це важливий фактор. Дуже важливий момент — питання консолідованої допомоги Україні від усіх членів Альянсу і Євросоюзу, тому що ця допомога забезпечує стабільність і європейську та глобальну безпеку.

Поки що ми не почули, коли ми отримаємо запрошення. Ми всі б хотіли, щоб це сталося на вашингтонському саміті, який буде у квітні. Будемо сподіватися на це. Україна зробила дуже багато в плані реформ. Дуже багато для того, щоб ЗСУ були повністю адаптовані до стандартів НАТО. І ми показуємо на полі бою, як ми адаптовані і до озброєння, і до військової техніки.

Єдине, що керівництво НАТО озвучило, що поки йде війна, на жаль, Україна не зможе стати членом НАТО. Це свідчить про те, що наративи про те, що ми можемо вступити в НАТО в обмін на території, або за чинної обстановки, а потім будемо відвойовувати ці території і так далі.

Ми бачимо все-таки конкретний меседж від керівництва Північноатлантичного альянсу, що поки триває війна, дійсно, за статутом НАТО ми вступити в Альянс не можемо. Тобто НАТО буде приймати Україну повністю за кордонами 1991 року, і це дуже досить позитивний аспект.

ІГОР РОМАНЕНКО: ЗСУ успішно освоюють західну зброю, тож багато хто може в них повчитися

— Україна рухається семимильними кроками в бік виконання стандартів і реалізації їх у наших Збройних силах. Наприклад, створено систему протиповітряної та протиракетної оборони на території нашої держави. У жодній країні світу немає такої кількості та різноманітності цих засобів. Формується автоматизована система управління цими засобами. Тобто тут питання в тому, що треба поєднувати озброєння НАТОвських країн, які постачають нам, з тим, яке в нас залишалося радянських часів. У реалізації вимог НАТО, у багатьох питаннях ми вже їх освоїли.

Ба більше, військовослужбовці держав, які входять до Альянсу, дуже уважно вивчають наш досвід і проводять коригування своїх планів з підготовки. Оскільки досвід дій Сил оборони України унікальний у всьому світі.

Попри те, що потенційні можливості з озброєння в нас менші та нижчі, ніж у противника, Сили оборони виконують завдання не тільки оборонні, а й також наступальні операції та дії.

Читайте також: Настав час створити справжній оборонний союз із єдиним ринком, — президент Євроради