Україна вже рік в “енергетичному Євросоюзі”: що вдалося зробити (ВІДЕО)

Україна рік тому стала членом “енергетичного Євросоюзу” і тепер її енергосистема працює в унісон із континентальною Європою, інформує FREEДОМ.

16 березня 2022 року вважається в Україні днем “енергетичного безвізу”. Саме в цей день країна приєдналася до енергосистеми Європи. До початку повномасштабного вторгнення РФ Україна мала спільну енергосистему з Росією і Білоруссю. Рішення про поступовий перехід на європейську систему ENTSO-E Україна ухвалила восени 2021 року після неодноразового шантажу. Білорусь заявляла, що припинить постачання. Війна внесла свої корективи, і енергетики перепідключили українські мережі достроково.

Виступаючи на форумі “Партнерство для трансатлантичного співробітництва в галузі енергетики та клімату” в Загребі, міністр енергетики Герман Галущенко розповів, що цей перехід став історично важливим для країни:

“Це було серйозним випробуванням, адже ми від’єдналися від російської та білоруської енергосистем за кілька годин до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Ми ясно розуміли, що не повернемося до єдиної енергосистеми з агресором, працюватимемо в ізольованому режимі, скільки буде потрібно. Через 21 день, 16 березня, ми синхронізувалися з континентальною європейською системою”, — сказав Галущенко.

З осені 2022 року Росія бомбардує лінії електропередач і підстанції українських атомних електростанцій, через що мільйони людей пізньої осені та взимку залишалися без світла й опалення. Під час цих атак постраждало близько 50% всієї енергосистеми, але Україні вдалося відновити електропостачання всіх споживачів країни, зазначив Герман Галущенко. Очільник Міненерго заявив, що для того, щоб український енергетичний сектор став самодостатнім, його потрібно децентралізувати, а також переходити на відновлювані джерела енергії.

“Ми також розуміємо, що відновлювальні джерела енергії — це швидка відповідь, яка має бути реалізована якнайшвидше, тому що це питання децентралізації. Таким чином, ми досягнемо цієї мети, якщо ми будемо встановлювати більше відновлюваних джерел енергії”, — сказав Галущенко.

У Загребі очільник українського Міненерго звернувся до колег із закликом посилити тиск на країну-агресора, зокрема запровадити санкції проти російської ядерної галузі.

Ситуація навколо Запорізької АЕС залишається напруженою, Росія окупувала її рівно рік тому, після початку вторгнення, і ця станція з шістьма реакторами — найбільша в Європі — залишається поблизу лінії фронту. Обстріли Запорізької АЕС несуть ризик обернутися аварією, тому необхідно припинити співпрацю з Росією в ядерній сфері, заявила міністерка клімату та довкілля Польщі Анна Москва.

“Російські експерти з ядерних питань настільки унікальні. Ці експерти, деякі з них у формі, деякі ні, зараз залишаються в Запоріжжі та намагаються керувати цією атомною електростанцією. Тому нам потрібно припинити будь-яку ядерну співпрацю з Росією і зіпсувати цю репутацію, тому що це один із викликів, який ми маємо прийняти разом. І я вірю, що Європа впорається з цим. Але не тільки Європа, весь демократичний світ. Так що ядерні санкції є наступним пакетом санкцій”, — сказала Москва.

Російське вторгнення об’єднало вільний світ у підтримці України та стабілізації глобальної енергетичної системи, а також прискорило рух до чистої генерації, яка може зробити країни енергетично самодостатніми. Про це на форумі заявив представник Аргентини.

“Ми живемо у світі, де енергія — це зброя. Але, як ми всі знаємо, зброя може бути й інструментом. І це та трансформація, яка нам необхідна. Та зброя, яка була оголена протягом цього останнього року, може стати інструментом, інструментом для інтеграції, для кращої співпраці. І я думаю, що трансатлантичне партнерство є яскравим прикладом цього”, — сказав головний комерційний директор Excelerate Денієль Бустос.

Україна — це енергопрофіцитна країна, і вже в недалекому майбутньому вона прийде до експорту електроенергії до країн Європи, вважає енергетичний експерт, президент Асоціації “Газові трейдери України” Андрій Мизовець.

“Щонайменше на першому етапі не в піковий час експортувати зайвий ресурс, а надалі, можливо, я сподіваюся, все-таки вирішиться питання і з Запорізькою атомною станцією, і водна генерація все-таки прийде в нормальний стан, і ми зможемо балансувати енергосистему так, як це потрібно робити для повноцінної, стовідсотково ефективної її роботи. Тоді це нам дасть ще більше можливостей для експорту електроенергії”, — сказав Мізовець.

Але на даному етапі українська енергетична система, що пройшла через російський терор і атаки, потребує серйозної модернізації. На думку Мізовця, знадобиться від двох до п’яти років, щоб повністю інтегруватися в “енергетичний Євросоюз” та налагодити експорт української електроенергії.

Читайте також: Атомна енергетика складніша, ніж газ і нафта: чому Захід не поспішає запроваджувати санкції проти “Росатома”