Україна вийшла на паритет із РФ щодо БпЛА: про далекобійність українських дронів розповів Долінце

Останніми місяцями три російські нафтопереробні заводи (НПЗ) скоротили обсяги виробництва або взагалі зупинили роботу — йдеться про НПЗ у Новошахтинську Ростовської області, в Ільську і Туапсе Краснодарського краю. Причина — масовані атаки українських безпілотників. Такі удари послаблюють можливість забезпечувати паливом російські військові літаки, танки та іншу техніку. Про це сьогодні, 21 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів експерт з питань розвитку авіаційного ринку Богдан Долінце.

“Усі заводи, які виробляють дизельне пальне, авіаційний гас, — це заводи, які забезпечують потреби російських збройних сил. Важка техніка (танки, бронетранспортери), літаки, машини логістики — для всього цього потрібне паливо. І пошкодження або знищення виробничих потужностей, які забезпечують військово-промисловий комплекс РФ, ускладнює можливість використовувати ті чи інші види озброєнь з огляду на дефіцит того ж палива”, — пояснив Долінце.

Росія має близько 30 великих і середніх нафтопереробних заводів, які розкидані практично по всій території РФ. Звісно, атаки на НПЗ, розташовані на відстані 300-600 км від українсько-російського кордону, не дадуть змоги повністю зупинити постачання пального всім російським танкам, наприклад. Проте тепер паливо потрібно буде доставляти з більш далеких НПЗ, а це додаткові кошти та час.

“Виведення з ладу навіть частини нафтопереробних заводів створює дефіцит палива, тобто виникають складнощі з розподілом ресурсів, необхідних для забезпечення військової машини. Тому вплив на стратегічні об’єкти, які виробляють авіаційний гас, паливо для важкої техніки та паливо для автомобілів, — один із суттєвих чинників впливу на можливості Російської Федерації вести воєнні дії”, — наголосив Долінце.

Він повідомив, що сьогодні основна частина українських безпілотників працює на дальність до 300-500 км і до 1000 км. Є можливості завдавати удари на 1 400-1 700 км углиб РФ, але вони, як правило, є поодинокими.

“Поки що, на жаль, не доводиться говорити, що далекобійних безпілотників у нас досить багато, і що ми їх можемо системно виробляти. Але ми бачимо, що ці можливості розвиваються і стають дедалі доступнішими. Але основна частина — це, звичайно, безпілотники з дальністю близько до 300 і до 1000 км. Їхня кількість продовжує зростати”, — констатував авіаексперт.

Долінце повідомив, що влітку Україна фактично вийшла на паритет із Російською Федерацією за кількістю безпілотників, запущених по тилових цілях.

“На сьогодні фіксується певне зростання обсягу російських безпілотників, але воно пов’язане зі збільшенням постачань з Ірану та Північної Кореї”, — уточнив він.

Україна зробила великий крок уперед із виробництва власних ракет-дронів — таких реактивних безпілотників, як “Пекло”, “Паляниця”, “Рута”.

“Фактично йдеться про те, що Україна отримує свій аналог надлегкої крилатої ракети середньої дальності, з дальністю польоту від 500 до 700 км, що для систем протиповітряної оборони РФ є дуже складною ціллю”, — додав Долінце.

Читайте також: У російських військових буде ще більше безсонних ночей: експерти розповіли про переваги українських дронів-ракет

Нагадаємо, після атаки дронами 19 грудня зупинився найбільший у Ростовській області РФ нафтопереробний завод — Новошахтинський. На НПЗ простоюють обидві установки з переробки нафти. Новошахтинський НПЗ залишався єдиним робочим заводом з нафтопереробки в Ростовській області, він був заточений на виробництво мазуту, пічного, суднового і дизельного пального, бензину. Це вже третє зупинення виробництва на підприємстві з початку року.

За інформацією президента Володимира Зеленського, Силам оборони України ударами дронів вдалося вразити щонайменше третину російських НПЗ, терміналів і нафтобаз. А всього в Росії їх близько 90. Це призвело до того, що в певні етапи 2024 року обсяги переробки нафти у РФ падали до 20%. Деякі заводи росіяни змогли перезапустити, проте багато з них досі не працює. Наприклад, Волгоградський НПЗ “Лукойл”, який входить до десятки найбільших у країні, а також Ільський та Яйський заводи. Вони продовжують простій, адже імпортного обладнання для проведення ремонтних робіт у Росії немає.

Читайте також: Замість ракет TAURUS — дрони зі штучним інтелектом: як ЗСУ можуть використати нову військову допомогу від Німеччини