Завданням України на шляху до НАТО є показати успішну реалізацію програми співпраці та план справедливого завершення розв’язаної Кремлем війни. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.
Він констатував, що в України мінімальні шанси отримати офіційне запрошення стати членом НАТО саме на саміті у Вашингтоні в липні, оскільки на сьогодні немає консенсусу всіх членів Альянсу.
“Але з усім тим, НАТО розуміє, що Україна тут займається гарантуванням безпеки всього Європейського регіону, і тому Україна потребує гарантій безпеки. Тому Україна підписує двосторонні угоди. В України є щорічна адаптована національна програма співробітництва з НАТО. Але щоб Україна сама захищала себе, потрібні інвестиції у сферу безпеки”, — сказав Попов.
За його словами, саме з такими інвестиціями й пов’язана пропозиція генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга щодо створення спеціального Фонду фінансової підтримки української оборони в розмірі 100 млрд євро терміном на п’ять років.
“Це оборонно-промисловий комплекс, це закупівлі озброєння, це навчання військовослужбовців, це грошове забезпечення. Тобто те, що зробить ціну будь-якої нової війни, нової агресії проти України, неприйнятною”, — сказав експерт.
Попов наголосив, що рішення про вступ України до НАТО — політичне. Він вважає, що деякі лідери країн-членів Альянсу бояться ризику ескалації та прямого зіткнення з РФ, вважають безпечнішим не форсувати запрошення України в умовах жорсткої протидії з боку Росії.
“Тут тільки політика. Насправді всі можливі технічні критерії, готовність Збройних сил, адаптація наших Збройних сил до стандартів НАТО, починаючи від калібрів, що застосовуються, типів озброєнь й закінчуючи стандартами управління військовою організацією, це насправді вже сьогодні ми виконали”, — сказав експерт Українського інституту майбутнього.
Проте, за його словами, у НАТО усвідомлюють, що деякі принципи застаріли й військово-політичному союзу необхідне реформування.
“НАТО визнає свої недоліки, особливо консенсусний принцип ухвалення рішень. Тобто якщо раптом зараз будуть ризики збройної агресії проти одного з членів НАТО, то там механізм реагування настільки довгий й складний, що насправді штурмові війська можуть пройти вже сотні кілометрів за цей час, доки в Брюсселі ухвалять узгоджене політичне рішення. І тому в НАТО йде дискусія про реформування самого НАТО”, — сказав Попов.
Експерт зазначив, що важливим є і питання про готовність США підтвердити свої гарантії безпеки для європейських союзників.
“Європейські країни все більше говорять про те, що потрібно покладатися на свої сили, вони нарощують свій оборонно-промисловий комплекс, збільшують чисельність збройних сил, збільшують фінансування своїх армій для того, щоб бути готовими протриматися набагато довший час, ніж зараз, з огляду на те, що перші повітряно-десантні дивізії США прибудуть через 72 години”, — сказав Попов.
Читайте також: Україні ще не пізно перемогти, більша підтримка вже на шляху — підсумки зустрічі Зеленського та Столтенберга (ФОТО, ВІДЕО)
Нагадаємо, експерт з питань міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва” Тарас Жовтенко вважає, що робота Контактної групи з питань оборони України (формат “Рамштайн”) згодом перейде під координацію і контроль НАТО.