У зруйнованому Лимані Донецької області люди живуть у підвалах — репортаж FREEДОМ (ВІДЕО)

Лиман Донецької області обстрілюють понад півтора року. Від початку повномасштабного путінського вторгнення в Україну він побував у російській окупації й був звільнений українськими військами. Поблизу міста тривають бої, і росіяни мріють сюди повернутися. Наразі Лиман — одне з найбільш зруйнованих російськими загарбниками міст. Люди сплять у підвалах і виживають завдяки допомозі волонтерів. Детальніше про життя лиманців розповіла кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.

Ольга Петрівна, мешканка звільненого українськими військами восени 2022 року Лиману, трохи більше ніж два роки тому велосипедом їздила на відстані в десятки кілометрів.

“Я їздила на дачу на велосипеді, туди 18-20 км і звідти, попрацюю і приїжджала. Це всі знають. Зараз велосипед — єдиний транспорт, на якому можна з’їздити за гуманітарною допомогою, скупитися, води набрати”, — розповіла вона.

Пенсіонерка зізнається, здоров’я сильно підкосила війна. Після перших же російських обстрілів міста, люди перебралися в підвали. Там облаштовували побут і навіть народжували дітей. Місцеві жителі, як і раніше, ночують в укриттях.

У підвальній вогкості та холоді люди могли тижнями пересиджувати російські обстріли. З найближчих в Ольги Петрівни в той момент поруч був лише собака. Незабаром після звільнення міста улюбленого вихованця не стало.

“Я зі своєю собакою розмовляла, вона все розуміла. Мені погано — вона плаче. Я звичайно дуже сумую за собакою”, — сказала мешканка Лиману.

Тиші та спокою Лиман не знає навіть після деокупації. Від міста фронт знаходиться приблизно за 15 км.

Побут літніх людей тут простий — сплять у підвалі, а їжу готують у своїх розбитих квартирах або на вулиці. Двері у квартиру навіть не замикають, адже зайти нікому.

Електрика у квартирі є, а от води та газу немає вже майже два роки. Ольга Петрівна вранці в польових умовах приготувала плов. За своє життя жінка двічі переживала голод. У дитинстві — у повоєнні роки. І ось знову зіткнулася з нестачею продуктів у старості.

“Я народилася в післявоєнні роки. Якраз були злидні, голод. У мами моєї троє дітей, я наймолодша була. Жили по сараях. Це все пам’ятається. Пам’ятаю казанок солдатський і картопелька така маленька, почищена, біленька. Мама зварила. Це ніколи не забути, ніколи”, — поділилася спогадами Ольга Петрівна.

На обличчях місцевих жителів рідко бувають усмішки, а на вулицях міста не чути дитячого сміху. Лиман став безлюдним, а тим, хто залишився, і зараз страшно від думки, що фронт може знову опинитися на порозі їхнього будинку. Але надії на мирне майбутнє люди не втрачають. Ольга Петрівна вірить, що після війни сюди повернеться молодь, з’являться робочі місця, а пенсіонери не будуть самотніми.

Путінські війська знищили 80% Лиману. На гуманітарну допомогу городяни не скаржаться. Сюди волонтери везуть усе необхідне. З колись 23 тис. населення в місті залишилося трохи більше ніж 5 тис. осіб. Більшість із них — пенсіонери.

Читайте також: На Лиманському напрямку українські артилеристи цілодобово дають відсіч російським окупантам — репортаж FREEДОМ (ВІДЕО)