Державна архівна служба в межах проєкту “Архів українського німого кіно – онлайн” виклала в загальний доступ перші оцифровані документи Центрального кінофотофоноархіву імені Г. Пшеничного.
Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі голова Державної архівної служби Анатолій Хромов, пише UA.
“Це початок актуалізації великої частини аудіовізуальної спадщини в культурний науковий обіг. Сьогодні на YouTube ми представляємо у вільному доступі на сторінці Архівної державної служби перші 100 кінодокументів, які зберігаються в Центральному кінофотофоноархіві. Це переважно випуски “Кінотиждень ВУФКУ” і кіножурнал за 1923-ій – 1930-ті роки. Всього ми плануємо виставити 189 кінодокументів, які, за нашими обліковими даними, перебувають у суспільному надбанні”, – сказав Хромов.
Голова Держархіву додав, що аудіовізуальна частина культурної спадщини сконцентрована в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Гордія Пшеничного. А онлайндоступ до архівів є вимогою XXI століття.
“Багато років попереднє керівництво, зокрема цього архіву, розказувало про неможливість забезпечення онлайндоступу до аудіовізуальної спадщини. Останнім аргументом, як правило, був правовий аспект – що все важко в Україні з авторськими і суміжними правами і абсолютно неможливо представити навіть частину аудіовізуальної спадщини онлайн. Це неправда. Якщо ми говоримо про сьогоднішній проєкт, то це комплекс документальних фільмів, створених у 1920-30-х роках, права на які відповідно до тогочасного законодавства уже закінчилися в той самий період. Навіть з позиції сучасного чинного законодавства ці твори перебувають у суспільному надбанні і можуть бути вільно поширені”, – розповів Анаитолій Хромов.
Він вважає великою проблемою, що це не зробили раніше. Оскільки без аудіовізуальної складової розуміння історії періоду початку XX століття є неповним.
Відтепер користувачі можуть віднайти ілюстративний матеріал для наукових, художніх, публіцистичних творів, для сучасної документалістики. А якщо є потреба – замовити якісну цифрову копію для створення нових творів. Архів може створити якісні цифрові копії. Так, нещодавно придбали обладнання для оцифрування плівки у форматі 4К. Хромов зауважив, що ця тенденція є загальносвітовою. За даними Міжнародної федерації кіноархівів, на сьогодні 79 кіноархівів світу використовують безкоштовні потокові онлайнсервіси для презентації аудіовізуальної спадщини.
За його словами, до кінця цього року з’являться декілька нових онлайнплатформ Національного архівного фонду.
“Найближчими місяцями як мінімум два центральні архіви теж презентують онлайнплатформу своїх документів, в тому числі Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України”. Я думаю, до кінця року у нас є можливість запустити і власну платформу, де будуть представлені і кіно-, і фотодокументи, і аудіоспадщина. Є перспектива, що всі ці платформи потім будуть інтегровані в одне вікно входу до всієї оцифрованої культурної спадщини державних архівів. Тому я можу анонсувати, що навіть до кінця цього року у нас будуть як мінімум три кроки, що наблизять нас до цієї єдиної платформи“, – резюмував Хромов.
Раніше ми повідомляли, що в українських архівах зберігається понад 400 унікальних документів.
Читайте також: Українські кіностудії не можуть бути державними, бо є сервісними, – Ткаченко