Зміст законопроєкту про “іноземних агентів” абсолютно суперечить національним інтересам Грузії, суперечить принципам європейської та євроатлантичної інтеграції держави. І служить на користь Росії. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії Ніка Читадзе.
Позиція прем’єр-міністра Грузії Іраклія Гарібашвілі, який підтримав законопроєкт, не дивна, вважає політолог.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, він говорив, що війна йде в Україні, а у мене тут свої справи, так би мовити. Він не раз заявляв про те, що нібито опозиція намагається втягнути Грузію у війну”, — зазначив Читадзе.
Він також прокоментував позицію президентки Грузії Саломе Зурабішвілі.
“Позиція президента — якщо законопроєкт буде ухвалено в третьому слуханні, вона використає право вето. Хоча тут з юридичного погляду проблема. Річ у тім, що більшість у парламенті зараз становить “Грузинська мрія”. Ось, за законопроєкт у першому читанні проголосували 76 депутатів (усього в парламенті 150 депутатів, — ред.)”, — пояснив політолог.
Небезпека законопроєкту, за його словами, в тому, що за змістом документ відповідає російському закону, який був ініційований главою Кремля Путіним 2012 року. Метою РФ була боротьба з громадянським суспільством, яке мислить прогресивно.
Ніка Читадзе не виключає, що влада Грузії може отримати масштабний протест за аналогією з тим, що був в Україні у 2014 році.
“Наша проблема в тому, що і грузинське суспільство, і Захід дуже довго, починаючи з 2012 року, закривали очі на дії “Грузинської мрії”, які призвели зараз до активізації “грузинських Януковичів”. І зараз вони можуть отримати “Майдан” у Тбілісі. Я, звичайно ж, як громадянин Грузії бажаю, щоб усе обійшлося мирно, хоча дуже важко вести мирні переговори з “Грузинською мрією”, яка схильна до авторитаризму, демократичні цінності в них відсутні”, — наголосив Читадзе.
Він вважає, що боротьба буде дуже складна. Але люди не повинні її припиняти.
“Ми все одно повинні боротися, тому що у всього є межа. Грузія повинна бути союзником України, Грузія повинна пишатися Україною — державою, яка є символом боротьби, символом демократії, символом свободи. Україна сьогодні бореться за свободу не тільки України, але й усього світу. На жаль, правляча “Грузинська мрія” та її сателіт “Сила народу” це не дуже враховують. Навпаки, вони навіюють суспільству, що саме Захід хоче втягнути Грузію у війну”, — сказав політолог.
Читадзе зазначив також, що, згідно з незалежними соціологічними опитуваннями, приблизно 25% населення Грузії підтримує “Грузинську мрію”. Але це переважно держслужбовці, бізнесмени, які виграють у тендерах.
“Опозицію підтримують близько 20%. А більшість населення, десь 50%, нігілістично ставляться до будь-якої політичної партії, зокрема і до “Грузинської мрії”, і до опозиції. І таке становище грає на руку “Грузинській мрії”. Вони цю частину суспільства намагаються переманити на свій бік шляхом агітації, пропаганди. Це і дозволяє їм вигравати як парламентські, так і місцеві вибори”, — пояснив політолог.
Захід зараз сконцентрований на Україні, і партія “Грузинська мрія” користується цим моментом, вважає Читадзе.
“Хоча зараз після протестів, мені здається, їм доведеться відступити. Ситуація нагнітається. І думаю, що все більше і більше народу фіксуватимуть свою громадянську позицію на користь інтересів Грузії, на користь інтересів прозахідної орієнтації Грузії, на користь українсько-грузинської дружби. Думаю, що саме з “Грузинською мрією” потрібно говорити з позиції сили. Як кажуть, “против лома нет приема”. Або як Аристотель казав: щоб розбудити совість негідника, треба дати йому ляпаса. Якщо грузинський народ проявить силу, свою готовність захищати національні інтереси Грузії, європейські цінності Грузії, то, думаю, “Грузинській мрії” доведеться відступити”, — резюмував гість ефіру.
Читайте також: Протести в Тбілісі — причини і наслідки: розбір ситуації від грузинських політиків та експертів
Раніше депутатка парламенту Грузії Хатія Деканоїдзе заявила, що закон про “іноземних агентів”, який ухвалила влада Грузії в першому читанні, — російський, він остаточно вбиває грузинську демократію, абсолютно знищує європейський шлях Грузії.