У РФ ухвалили “військовий” держбюджет: що чекає на росіян — прогнози експертів

Росія планує витратити рекордні суми на війну проти України 2024 року. Відповідний закон у третьому, фінальному, читанні ухвалила Держдума. Тим часом економісти прогнозують Росії небувале зростання інфляції.

Намагаючись пригальмувати інфляцію і стабілізувати рубль, російська влада посилила валютний контроль. Центробанк неодноразово підвищував облікову ставку, а держава зобов’язала найбільших експортерів здавати валюту.

Кремль продовжує обслуговувати свою війну

Рекордні витрати на повномасштабну війну Росії проти України заклали в державний бюджет РФ на 2024 рік. Майбутні витрати називають “оборонними”. На статтю “національна оборона” — а до неї входять витрати на армію, військову промисловість і виплати учасникам бойових дій — виділять майже 11 трлн рублів. Це приблизно 120 млрд доларів за нинішнім курсом.

Ще 2024 року в Росії витрати на війну вперше перевищать соціальні витрати. Незважаючи на це, у російському Міністерстві фінансів поспішили запевнити, що витрати на соцполітику — у пріоритеті. Вони збільшаться на 2 трлн рублів.

Ще в липні 2023 року Центробанк Росії прогнозував річну інфляцію на рівні від п’яти до шести з половиною відсотків. У вересні свій прогноз переглянув.

“В оновленому прогнозі враховано фактичне зростання цін. А також ефект від збільшення держвидатків у новому бюджеті. Цього року ціни зростуть на 7-7,5 відсотків”, — заявила голова Центрального банку РФ Ельвіра Набіулліна.

Підвищення розміру мінімальних пенсій і зарплат, по-перше, пов’язане з інфляцією, яка тільки за 2023 рік “з’їла” п’яту частину всіх нарахувань, пояснюють експерти. По-друге, це — вимушений захід. Путіну доводиться купувати лояльність електорату перед виборами.

Зростання військових витрат, закладених у російському бюджеті на наступний рік, не стало чимось несподіваним, стверджують експерти. Здивувало інше — різке збільшення витрат на національну оборону майже на 70%, до 11 трлн руб. (87 млрд дол.). Таким чином, контроль над російською економікою беруть силовики.

З великою ймовірністю, щоб покрити всі заплановані витрати, не вистачить навіть ресурсів із Фонду національного добробуту — так званого резерву Кремля. Це, своєю чергою, ще сильніше розжене інфляцію. Ситуація, що склалася, на думку аналітиків, нагадує 90-ті роки, коли влада була змушена запустити друкарський верстат, щоб розрахуватися за зарплатами.

У 2024 Кремль планує витратити на війну проти України до 40 відсотків держбюджету. На ці гроші можна було б у сім разів збільшити фінансування охорони здоров’я та освіти всієї РФ, підрахувало видання “Важные истории”. Але Путіну важливіше витратити ці кошти на вбивства мирних жителів сусідньої країни. А отже, росіяни будуть і далі стрімко бідніти.

Оцінки економістів

До чого призведе настільки смілива заявка на російський бюджет-2024? Як жити простим росіянам у новій реальності? Хто першим відчує на собі інфляцію? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України;
• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Максим Блант, економічний оглядач і публіцист;
• Ігор Ліпсіц, доктор економічних наук, професор.

ОЛЕКСІЙ ПОТНІКОВ: Ринок праці в РФ лихоманить

— Військово-промисловий комплекс РФ — це дуже специфічна сфера. Люди, які там працюють, обмежені в правах і можливостях. Вони підписують окремі документи, згідно з якими вони мають працювати в три зміни. Вони не мають права нікому розповідати, чим вони займаються і як це роблять. Ну і, звичайно, там неможливі відпустки за кордон, унеможливлено контакти з громадянами інших держав, особливо так званих “недружніх” з точки зору РФ. Є маса обмежень.

Там зарплати стабільні, приблизно середні по РФ. Але, в принципі, це не те, що дозволяє потім побудувати свій бізнес.

Тому додаткове навантаження на ринок праці це те, що відбувається саме у військово-промисловому комплексі. Бажання керівництва Росії перевести все на рейки військової економіки — це поки що лише бажання.

Збільшилася тривалість робочих змін, кидаються ресурси на закупівлю сировини і матеріалів. Чи призведе це до якихось успіхів, чи це буде таким самим окозамилюванням, як і багато іншого, що робиться в Росії, сказати зараз дуже складно.

Ринок праці залихоманило дійсно з початком війни РФ проти України. Тоді виїхало багато традиційних мігрантів до себе на батьківщину — таджики, узбеки, тобто громадяни республік Азії та Закавказзя. Багато людей були призвані в армію. Багато громадян покинуло територію Росії з метою уникнути мобілізації та з інших міркувань.

Ринок праці лихоманить і трясе, і незрозуміло, що відбуватиметься далі.

Незрозуміло, чи буде оплата праці співвідноситися з інфляцією, індексуватися. Є маса питань соціальних — фактично всі тупикові. Це призводить до того, що ситуація і зараз не солодка, а в найближчому майбутньому стан соціальної сфери погіршуватиметься.

На зростання цін впливають і санкції, і те, що імпортні товари, до яких звикли російські споживачі, або відсутні, або йдуть якимось абсолютно збоченим ланцюжком постачань, що накручує їм вартість. Існує і відсутність можливості виробляти ту продукцію, яку виробляли раніше, з урахуванням імпортних складових. Це і знецінення рубля, і високий курс долара, який значно вищий, ніж був до війни. Тобто маса чинників призводить до того, що все дорожчає.

Дорожчають продукти повсякденної необхідності. Органи статистики, Центральний банк, Рада міністрів та інші органи вони беруть усереднені показники щодо інфляції. А якщо брати реальні показники, то вони найжорсткіше б’ють саме по товарах першої необхідності — це хліб, молоко, недорогі ковбаси, крупи тощо.

Вони дорожчають дуже суттєво. А усереднені показники, під час підрахунку яких враховують і ювелірні прикраси, і товари першої необхідності, дають ті 6 — 7% інфляції. Але для споживача, особливо для незаможних верств населення, дуже чутливою є ця інфляція.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Розвиток лише військових галузей веде РФ до розвалу

— У 2022 році були зміни до бюджету, тому що в РФ розраховували захопити владу в Україні за 3-4 дні. Тому там особливо не збільшували військові витрати. Але все пішло не за планом. Відповідно, у росіян пішли великі витрати на те, щоб утримувати армію, підтримувати логістику, нарощувати виробництво озброєнь. Відповідно, були зміни.

Були обрізані, наприклад, соціальні витрати для того, щоб нарощувати військові витрати. У 2023 році відбуваються ці ж самі зміни. Вони змінили структуру бюджету, враховуючи інфляцію, підняли найбіднішим верствам населення різні виплати і зарплати. Тим самим утримали обурення, які могли виникнути в народних масах. Але при цьому сильно постраждав середній клас. Зросли податки.

Доходів, які намалювали в бюджеті РФ на 2024 рік, просто-напросто не буде. Відбудеться інфляція. Бідні люди впадуть в абсолютні злидні, тому що збільшення інфляції призведе до того, що вони не зможуть купити навіть найнеобхіднішого.

Як влада буде компенсувати? Навіть якщо, наприклад, долар досягне показника 150 рублів, це закінчиться тим, що всі продукти почнуть збільшуватися в ціні. Певні галузі просто закриватимуться через нерентабельність.

Розвиватимуться виключно галузі, пов’язані з війною. Таким самим шляхом у 80-х роках пішов Радянський Союз, він нарощував військові витрати, якісь космічні програми. Відповідно, щойно нафта — основний ресурс, який продавав Радянський Союз, — упала суттєво, одразу ж виникли серйозні проблеми, черги, дефіцит, виробництво впало. І це призвело до того, що, зрештою, Радянський Союз розпався. Ось приблизно таким самим шляхом іде зараз Росія.

Як тільки ціна нафти опуститься до 50 і нижче доларів за барель, і вона протримається на такому рівні протягом півроку, економіка Росії просто завалиться.

І тоді ми спостерігатимемо інші процеси, може, навіть і відцентрові — щодо відокремлення якихось певних регіонів. Тому що коли їм буде не вистачати, годувати центр вони вже не будуть.

ІВАН УС: Росія ухвалила нереалістичний бюджет на 2024 рік

— Якщо ви кидаєте ресурси для того, щоб утримати рубль на певній точці, а ще краще, продемонструвати перед виборами посилення курсу, відповідно, у вас цих ресурсів не буде потім. Вони у вас не з’являться за помахом чарівної палички. Якщо курс обвалюється, перше, що відбувається, це так звана дестабілізація цін. Коли ціни в Москві і взагалі в усій Росії доведеться переглядати мало не щодня.

Така ситуація, до речі, була вже на початку березня 2022 року, коли рубль на чорному ринку доходив до позначки “150”. І тоді була заява про те, що, припустимо, кав’ярні в Москві щоп’ятниці змінюють свої ціни.

Усі громадяни Росії мають бути готові до того, що ціни — це річ нестабільна, вони зростатимуть ледь не щотижня, а то й щодня. Питання в тому, коли настане крапка. Плюс ще момент — кредити, які підв’язані до курсу долара. І це теж впливатиме.

Зараз ми бачимо, як дедалі більше і більше громадян Росії живуть не за рахунок зарплати, за рахунок кредитів. Кількість сімей, у яких три і більше кредитів, поточного року зросла, за різними оцінками, на 2 мільйони.

Для людей у Росії кредит стає основним компонентом виживання. Облікова ставка постійно зростає. Це означає, що брати гроші в кредит дедалі складніше.

Стратегія, коли ви за рахунок нових кредитів покриваєте попередні, не буде себе виправдовувати, бо наступних кредитів ви будете брати під суму більшу, ніж був попередній. А тепер питання: якщо ви берете кредити для того, щоб розплатитися з попередніми, у вас буде проблема з тим, щоб їх повернути. Найімовірніше, повертати не будете.

А якщо ви їх не повертатимете, отже, відповідна фінансова структура Росії перестане видавати ці кредити рано чи пізно. Я не знаю, коли ця точка настане, але я думаю, що це питання наступного року. І ось коли перестануть видавати кредити, ми повертаємося до точки, що люди живуть за рахунок кредитів. І ось це називається колапс.

Офіційно в Росії немає ні війни, ні воєнного стану. Тобто виходить, що на рівному місці РФ змінює свій бюджет так, що основні гроші йдуть на сферу оборони. Відповідно, якщо десь треба взяти, значить десь треба і забрати. Забирають якраз у населення — в освіти, у медицини. Забирають гроші з різних фондів, які здійснюють певні доплати.

До чого це призводить, ми всі побачили у вересні, коли в Росії зник бензин. Тому що гроші забрали з фондів, які здійснювали доплату внутрішнім продавцям бензину за те, що вони його не продають на зовнішні ринки. І за рахунок цієї доплати вони її дійсно тримали в Росію, брали доплату і в Росії не стало бензину.

Чим більше РФ буде спрямовувати ресурси на сферу оборони, тим більше будуть вилучати гроші з інших сфер. І тим більше буде криз, які були у вересні з бензином.

Зараз в ухваленому бюджеті закладена цифра доходів, яка, як мені здається, взята з неба. Щоб підтримувати заплановані витрати на війну, треба мати працюючу економіку. Але економіка, найімовірніше, сповільнюватиметься, через подібні рішення будуть проблеми зі знаходженням ресурсів.

І якщо на першу половину року ресурси будуть, то на другу — я не впевнений. І ми побачимо просто повторення історії Першої світової війни, коли Німеччина програла її не через те, що армія була погана, а через те, що економіка не дозволила продовжувати війну. Я думаю, що щось подібне ми побачимо з Росією приблизно 2025 року.

МАКСИМ БЛАНТ: Споживча інфляція в РФ розганяється

— Цивільний сектор, який працює на кредитах, зіткнувся з величезними додатковими витратами у вигляді додаткових відсотків за кредитами. Розвиватися в цих умовах і складати конкуренцію військовому сектору абсолютно неможливо.

Міністр фінансів Антон Силуанов, коли вносив цей бюджет до Думи, похвалився, що з 2019 року бюджет 2024 року зріс приблизно вдвічі. Сорок відсотків бюджету — це оборонні витрати і витрати на нацбезпеку. Ніколи не було такої частки, яку займає військовий сектор зараз. Хіба що під час Другої світової війни. Але це була не російська, а радянська економіка.

Це погано тим, що люди, які роблять танки, літаки, не працюють на насичення платоспроможного попиту. Вони пред’являють попит, їм платять дедалі більше і більше зарплат. А продукцію на ринок, яка могла б цей попит задовольнити, вони не постачають. Ця продукція йде на війну і тут же негайно витрачається. Її потрібно все більше і більше. Відповідно, вони розганяють інфляцію.

Це один із найпотужніших чинників розгону споживчої інфляції відбувається, коли Центральний банк починає боротися з інфляцією, підвищуючи ставки, то ще сильніше страждає цивільний сектор. Військовий сектор опиняється у виграші. І виходить нескінченна спіраль.

Є ймовірність того, що цивільний сектор економіки падатиме швидше, ніж населення скорочуватиме своє споживання. Так чи інакше, на наступний рік Центральний банк прогнозує скорочення споживання. Це недвозначний натяк або навіть вказівка на те, що доведеться їсти менше, затягувати паски. А росіяни основну масу своїх доходів витрачають на їжу і на житлово-комунальні послуги.

Починаючи з кінця минулого року кадровий голод — це головна проблема і російського економічного блоку, і банку Росії, який, власне, говорить не тільки про те, що цей кадровий голод гальмує російську економіку, а й про те, що російська економіка вперлася в межу. Тобто потужності, які існували до війни, повністю задіяні. Люди, які могли працювати на цих потужностях, теж повністю задіяні в економіці, і тому далі російська економіка не може зростати.

Потрібно здувати бульбашку, яка надувається на іпотечному ринку і на ринку споживчого кредитування.

ІГОР ЛІПСИЦ: Військові витрати РФ фінансуватиме кожен громадянин цієї країни

— Фінансування військових витрат ляже абсолютно на кожного громадянина РФ. І не треба думати, що це тільки ляже на якісь великі корпорації. При цьому запас міцності в Росії стає дедалі меншим. Просто тому, що досить довго держава все це фінансувала за рахунок великих нафтогазових компаній.

“Газпром” уже обібрали, у 2025 році збиток сягне трильйона рублів. “Газпром”, національне надбання Росії, стане збитковим. На росіян чекає неминуче для них підвищення вартості життя, і інших шляхів у них немає.

Я візьму лише один показник, який людям завжди цікавий — скільки потрібно працювати росіянину, відкладаючи свою заробітну плату, щоб купити новий автомобіль. У 2013 році до початку всіх історії з Кримом потрібно було 28 місячних зарплат, а зараз 40. Машина стає в Росії предметом розкоші.

Читайте також: Питання бізнес-етики чи політики: як передати Україні заморожені активи РФ, обговорюють експерти