Грузинський законопроєкт про “іноагентів” віддаляє Грузію від вступу до Євросоюзу і зближує країну з Росією. Крім того, через ухвалення цього закону Грузія може позбутися безвізового режиму з ЄС, який діє з 2017 року. Про це сьогодні, 27 квітня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів грузинський політолог Гела Васадзе.
“Усе дуже серйозно. Так, статус кандидата в ЄС у нас ніхто відібрати не може. Просто не існує процедури відбору такого статусу. А що стосується безвізу, це може бути дуже серйозним важелем. Гадаю, що ЄС не буде його використовувати у зв’язку з цим законом. Найімовірніше, це станеться після виборів (2024 року в Грузії відбудуться президентські та парламентські вибори, — ред.), тобто вже після оформлення того, чого зараз хоче керівна партія “Грузинська мрія”, — сказав він.
Васадзе наголосив, що проблема не просто в тому, що грузинський законопроєкт про “іноагентів” схожий на російський, а в тому, що такі дії влади стали системними. Наприклад, за “порадою” Росії, тиску піддаються неурядові організації Грузії, а також є ризики для банківського сектора.
“Протягом усієї новітньої історії Грузії у нас було два інститути, які діяли дуже ефективно, — банківська система і неурядові організації. Неурядовий сектор Грузії дуже потужний і має дуже хороші зв’язки. Сьогодні обом цим інститутам загрожує серйозна небезпека. У законі про “іноагентів” іде удар по неурядовому сектору. А що стосується банківської системи, то це закон про зміни до Податкового кодексу, що офшорні гроші можна легко переказувати в Грузію. Це теж може серйозно вплинути на Грузію”, — пояснив політолог.
Він вважає, що серйозність загрози не до кінця розуміють у Грузії. При цьому грузинська влада не готова до компромісів на тих умовах, які сьогодні висуває Захід — “конкретно Євросоюз, Єврокомісія і Сполучені Штати”.
Водночас “Грузинська мрія” зовні декларує рух країни до Євросоюзу, спілкування з цивілізованими державами. Але заразом проводить антидержавні, антицивілізаційні реформи.
“Грузинська мрія”, усі члени уряду, [їхній господар] Бідзіна Іванішвілі начебто дуже хочуть, щоб ми були в Євросоюзі. Тому що для них Євросоюз — це єврофонди. Вони хочуть отримувати єврофонди, вони хочуть користуватися всіма благами Євросоюзу. І найважливіше для них — залишитися при владі. Але “Грузинська мрія” забуває інше питання: яка Грузія потрібна Євросоюзу? Ось така Грузія як “Грузинська мрія” Євросоюзу точно не потрібна. Тому тут іде дуже тонка гра — і геополітична, і на міжособистісному рівні, й всередині країни. Тобто зараз у черговий раз вирішується доля Грузії”, — резюмувів політолог.
Читайте також: Грузія протестує проти “російського закону” — оцінки (ВІДЕО)
Нагадаємо, 28 березня 2017 року було встановлено безвізовий режим між Грузією та Європейським Союзом. Він дає право відвідувати країни-члени ЄС (крім Ірландії), а також не членів ЄС, але членів Шенгенської зони (Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія) без отримання візи в туристичних, ділових, культурних цілях.
Як повідомлялося раніше, законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” парламент Грузії вже розглядав у березні 2023-го, тоді на протести вийшли десятки тисяч людей. Акції тривали три дні. У підсумку законопроєкт відкликали.
Рік потому грузинська влада зважилася на другу спробу. Новий законопроєкт про “іноагентів” — копія попереднього. Тільки формулювання “агент іноземного впливу” в ньому замінили на визначення “організація, що проводить інтереси іноземної сили”. Парламент уже ухвалив документ у першому читанні. Вулиці Тбілісі знову заповнили протестувальники.
Через проходження законопроєкту першого етапу Європарламент виступає проти переговорів про членство Грузії в Європейському Союзі.
Читайте також: Євроінтеграція Грузії опинилася під загрозою — реакція Заходу на закон про “іноагентів” (ВІДЕО)