Троянський кінь переговорів: що ховається за миротворчою риторикою Путіна — думки експертів

Американські медіа, зокрема, The New York Times повідомляють, що Кремль хоче заморозити війну, залишивши при цьому тимчасово окуповані території України під своїм контролем. Водночас посол Німеччини в Росії Александр Граф Ламбсдорфф заявив, що президент РФ Володимир Путін не готовий вести переговори про завершення війни проти України. 

За його словами, керівництво Росії неодноразово підтверджувало свої агресивні цілі, і його позиція не змінилася.

Фейкові сигнали про мир

Сигнал про те, що Росія нібито готова до укладення угоди і припинення вогню в Україні, Путін передав Заходу через посередників.

“Путін також розсилав інформацію про угоду про припинення вогню роком раніше, восени 2022 року. Ця тиха ініціатива, про яку раніше не повідомлялося, сталася після того, як Україна розгромила російську армію на північному сході країни. Готуючи Росію до багаторічної війни, він водночас потай намагається дати зрозуміти, що готовий покласти їй кінець”, — йдеться в публікації The New York Times із посиланням на високопоставлених російських і американських чиновників.

За словами аналітиків, подібні ініціативи російського диктатора — це не кроки по досягненню миру, а вже знайомі спроби ввести в оману Київ і його західних союзників. Щоб закінчити війну проти України, Путін повинен вивести російські війська з території країни, а не вдаватися до кулуарної дипломатії.

Сигнали про нібито зацікавленість РФ у припиненні вогню, за задумом керівництва країни-агресора, мають затримати або призупинити оборонну допомогу, яку Захід надає Україні.

“Спостерігалися аналогічні спроби Кремля ввести в оману західних політиків, примушуючи Україну вести переговори з Росією взимку 2022-2023 років та ефективно перенаправляючи увагу Заходу на гіпотетичні переговори, а не на забезпечення України достатньою кількістю військової техніки перед весняно-літнім контрнаступом. Кремль, ймовірно, використовує зворотні канали для досягнення аналогічного ефекту на тлі дебатів на Заході щодо подальшої військової допомоги Україні”, — йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Водночас американські аналітики стверджують — щоб максималістські цілі Путіна залишалися недосяжними, необхідна постійна підтримка України партнерами. Успішну оборону і потенційні контрнаступи забезпечити можуть тільки чіткі логістичні ланцюжки і безперебійні поставки необхідного озброєння.

На сьогодні переговори України і Росії неможливі. Київ буде готовий говорити з Москвою тільки після того, як країна-агресор почне сприймати підсумковий документ за українською формулою миру. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, на наступній зустрічі щодо мирного плану, яка відбудеться у Швейцарії, Україна та партнери опрацюють останні п’ять пунктів. 

Після цього Київ організує саміт на рівні лідерів держав. Там мають узгодити остаточний документ. Коли він буде готовий, і всі країни світу об’єднаються навколо пропозицій України щодо досягнення миру та безпеки, формулу передадуть представникам Росії.

Думки експертів

Для чого в західній пресі з’являється інформація про те, що Путін нібито подає сигнали про прагнення до мирних переговорів? Що ховається за такою риторикою Кремля? Як мають реагувати Україна і Захід на подібні випади з боку диктатора? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олеся Яхно, політолог; 
• Михайло Шейтельман, політтехнолог;
• Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва;
• Володимир Воля, політолог;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Розмови про мир — це тактичний хід Кремля

— Між реальними прагненнями досягти миру і можливими переговорами в кулуарах є велика різниця. Але те, що такі розмови ведуться, я думаю, це факт. Ми маємо ставити питання — навіщо і з якою метою Путін або інші офіційні особи, можливо, ведуть такі розмови? Я думаю, що це пов’язано з кількома факторами одночасно як у самій Росії, так і на Заході, в Україні та у світі загалом. 

По-перше, Путін бачить, що війна дійсно зайшла в стадію позиційної. По-друге, Путін бачить, що кілька країн Заходу зараз перебувають у стані виборів. Перш за все, мова про США. Ми бачимо, Україні стає все складніше отримувати допомогу, тому що внутрішньополітичний порядок денний у країнах-союзниках стає більш активним. 

Також є інші конфлікти, зокрема, на Близькому Сході. Потенційно є й інші гарячі точки, які можуть у той чи інший момент виникнути. Ще є внутрішньополітична ситуація як в Україні, так і в Росії. 

У Росії ми знаємо, що будуть вибори, і, можливо, риторика Путіна — це відображення позиції і громадян, і політиків, які говорять про те, що настав час припинити війну. Для України війна розтягнулася в часі. Росія намагається брати кількістю, що має свої наслідки. 

Путін у такий момент, напевно, вважає, що сам факт розмов про те, що Росія нібито зацікавлена у світі, може принести більше плюсів Росії. 

Росія з цікавістю вичікує результатів виборів у США. Також будуть вибори відбуватися і в інших країнах: в Індії, в Тайвані. Влітку будуть вибори до Європарламенту. 

Крім військової складової, яка нікуди не зникає, я думаю, що, звісно ж, всерйоз ніхто в Росії не думає про мир. Про це свідчить бюджет, де витрати на військову складову зросли в рази. 

Росія для себе не виключає гібридної політичної складової, коли можна намагатися дивитися, як змінюється розклад сил у світі, де зростають ізоляціоністські настрої. Ймовірно, можна розраховувати на скорочення солідарності між Заходом — США та Європою. 

Путін, який нібито хоче переговорів про мир в Україні, водночас каже, що у Фінляндії, яка вступила до НАТО, можуть виникнути проблеми. 

Я не виключаю, що Росія дійсно буде говорити про припинення війни, але зі збереженням статусу кво на окупованих територіях. І все одно немає гарантій того, що Кремль буде готовий зупинитися. 

Я думаю, що на Заході є багато тих, хто розуміє, що всі розмови про мир можуть просто призвести до тимчасового зупинення активних дій. А потім за кілька років Росія намагатиметься і далі вести військові дії та становити військову загрозу не тільки Україні, а й іншим пострадянським країнам, які не є членами НАТО. І навіть для самих членів НАТО може бути загроза, Росія вже влаштовує різноманітні гібридні операції на кордоні.

Тактично, напевно, Росія бачить для себе якийсь сенс у таких розмовах, зокрема і в тому, щоб це стало стимулом для скорочення військової допомоги Україні. 

У стратегічній перспективі немає жодних передумов вважати, що Росія не тільки готова піти на реальні мирні переговори з Україною, а й готова змінити свій курс на злам інституцій західних і міжнародних організацій і припинити створення дестабілізації та підтримки конфліктів по всьому світу. 

Розрахунок на війну, як на спосіб внутрішньої і зовнішньої політики стратегічно нікуди не зникає, що б не заявляли в Кремлі. 

Я розглядаю такі розмови про мир як тактичний маневр, щоб втягнутися в переговори, щоб відбувалися якісь зустрічі, щоб на цьому тлі Росія поступово починала повертатися до присутності та участі на різних міжнародних зустрічах.

МИХАЙЛО ШЕЙТЕЛЬМАН: Розмови Путіна про мир не позначаються на подіях на фронті

— На військові маневри і риторику Путіна, я думаю, впливають і заяви міжнародних політиків. Протягом кількох місяців він намагався (і ці спроби закінчилися під час його “прямої лінії”) домогтися мирних переговорів. Це абсолютно очевидно і про це, найімовірніше, правдиво написали в The New York Times. 

Я думаю, Путін дійсно пропонував почати переговори. І коли переконався, що не вийшло, то з новими силами продовжив агресивну антизахідну риторику. 

На стані справ на фронті це ніяк не позначається. Путін постійно вимагає нових перемог і просування окупації нових територій України. Я думаю, він жодного разу не міняв наказ своїм військовим у зв’язку з цим. Тому всі ці заяви західних політиків, вони швидше можуть вплинути на риторику Путіна, але не на його військові рішення.  

У війни є кілька складових, крім безпосередньо бойових дій, це ще й економічна битва. Росія зараз під величезним тиском і гнітом, санкції західних країн посилюються. 

У Росії намагаються відібрати заморожені активи в розмірі 300 млрд. доларів, вона намагається їх захистити. Це друга складова. І третя складова — політика, яку веде Путін. Усі системи можуть діяти як у зв’язці, так і незалежно одна від одної. 

На західних політиків впливають військові події, які відбуваються в Україні, а не статті, які Росія інспірує і замовляє в іноземній пресі. 

Я знаю, що в якийсь момент деякі люди в Україні почали панікувати. Такі люди потребують певного заспокоєння, викриття цих тез, які фігурують у західній пресі, і роз’яснення того, як працює російська пропаганда. 

Захід не примушує Україну до мирних переговорів із Росією. 

ПЕТРО БУРКОВСЬКИЙ: Миротворчі слова Путіна не відповідають дійсності

— Я думаю, на Заході і в Україні рішення ухвалюються на основі зважування всіх аргументів. І насамперед ідеться про об’єктивні факти, про те, якою є поведінка Росії і які зміни присутні всередині Росії, а також у діях Росії не тільки щодо України, а й щодо інших країн. 

Звичайно ж, приватно Кремль може посилати різні сигнали Європі. 

Давайте подивимося, що відбувається насправді. А насправді ми побачили, що восени цього року було знищено трубопровідну систему між Фінляндією та Естонією. Тобто створилися проблеми для енергозабезпечення країн Європейського Союзу. 

По-друге, Росія протягом усього 2023 року створювала систему нелегального продажу нафти і природного газу через посередників. А з іншого боку — створювала систему закупівель через треті країни технологій, необхідних для роботи військово-промислового комплексу. 

Ми побачили, що Росія збільшує свій військовий бюджет. Це означає не тільки підготовку до продовження ведення агресивної війни проти України, а й підготовку до інших військових дій, можливо, навіть проти інших країн Європи. 

На словах Путін, звісно, може розповідати все, що завгодно, і через своїх посередників передавати різні меседжі. Але факти говорять про те, що не йдеться про якусь підготовку до переговорів — йдеться про підготовку до довгострокової конфронтації.

Потрібно звертати увагу на те, які меседжі Кремль просуває всередині своєї країни. Тільки за останній місяць він неодноразово заявляв, що із Заходом ми всі відносини розірвемо, ми готуємося до протистояння і навіть до перемоги над Заходом. Тож ніяка його миротворча риторика всерйоз сприйматися не буде.  

Під час онлайн-саміту G20 в Індії виступав Путін і заявив про те, що нібито Росія готова до переговорів, а єдиною перешкодою є нібито позиція президента України Володимира Зеленського, який своїм указом заблокував будь-які переговори з Росією. 

Цей меседж Путіна спрямований не стільки на Захід, скільки на країни так званого “глобального Півдня” — Латинської Америки, Африки та Азії. І, насамперед, на Китай. 

Путін хоче залучити на свій бік інші країни для того, щоб представити себе не як агресора, а як жертву агресії з боку Заходу.  

Також він хоче відвернути увагу від усіх військових злочинів, які вчиняє в Україні. Він хоче все це замаскувати своїми нібито миротворчими діями. 

Дуже важливо, щоб Захід і Україна синхронно працювали з країнами в Латинській Америці, Африці та Азії, пояснюючи на основі фактів, що слова російського президента, по суті військового злочинця, не відповідають дійсності.

ВОЛОДИМИР ВОЛЯ: Путін не налаштований на заморожування конфлікту

— Я бачу, що реалізуються паралельно дві тактики, які є двома частинами однієї інформаційної стратегії. Насамперед, можна говорити про те, що Путін заявляє і що він реально робить і буде робити. 

Путін не налаштований на будь-яке заморожування війни, лінії фронту і він не буде на це йти, тому що час працює проти Путіна. Я не думаю, що Путін піде на таке затягування, якщо його не змушують обставини. Якщо буде заморозка лінії фронту, то почнеться якийсь розбрід у Росії. 

Для Путіна заморозка лінії фронту на тій географії, яка є за фактом, означатиме, що Росія не в змозі виконати ті завдання, які він поставив. Йдеться про повне захоплення Донецької та Луганської областей і анексію Херсонської та Запорізької областей навіть з тими територіями, які Росія ще не захопила. 

Росія не зможе піти на перемир’я і припинення війни доти, доки Росією керує Путін, тому що Путін одержимий. І він намагатиметься зробити все, щоб усі трималися в тонусі, продовжувати наступальні дії. Це реальна інформаційна картинка. 

Путін росіянам розповідає, що Росія як ніколи сильна, санкції подолали, буде зростання, і що Україна ось-ось зазнає поразки. Зрозуміло, що це брехня. 

Правда в тому, що війна не закінчиться. А ось ці публікації в західних ЗМІ, найімовірніше, теж частина інформаційної кампанії. Путін реально ні на яке перемир’я не налаштований, він буде наступати. Йому все одно, скільки він росіян покладе — мета виправдовує засоби. Ця так звана “миротворча кампанія” покликана деморалізувати людей в Україні та на Заході. 

ІГОР ПЕТРЕНКО: Будь-яку поступку Путін сприймає як слабкість

— Є загальне інформаційне поле, в якому контрнаступ України не дав результату і нібито все зайшло в глухий кут. І ось нібито настав час почати розмовляти. І ніби як Путін публічно посилає сигнали про те, що ось ми готові зупинитися на тому, що у нас є. 

Всі прекрасно розуміють, що це абсолютно не так і не має жодного сенсу входити в переговори, тому що ми не можемо довіряти РФ у питанні тих зобов’язань, які вона може взяти на себе. 

Крім того, у нас є чітка позиція представлена президентом. У нас є рішення Ради національної безпеки і оборони. У нас є указ президента, який вводить у дію рішення, про те, що ми з Путіним не ведемо переговори. 

Головна мета Путіна — це точно не питання миру або перемир’я, це питання якогось перепочинку, який потрібен для того, щоб почати новий виток агресії. 

Ми готові до дипломатичного шляху. У нас є “формула миру” президента Зеленського. Ми активно працюємо з різними країнами. Ми говоримо про те, що нам важливий мир і ми готові говорити про справедливий мир, чітко посилаємо ці сигнали. Але РФ до цього не готова. 

Питання в тому, наскільки такі переговори будуть доцільними. Чи готові обидві країни говорити про справедливий мир? Росія точно поки що не готова, судячи з публічних заяв Володимира Путіна. Він пропонує відмовитися від територій. 

Ми говоримо зараз не про абстрактні території, ми говоримо про території, на яких живуть українці, досить велика кількість людей. Це питання навіть морального варіанту. 

Після Бучі, Ірпеня, Маріуполя і багатьох інших міст, у яких побував “русскій мір”, ми знаємо, до чого він призводить, і ми просто не маємо права залишати наших людей у руках у кривавого диктатора Путіна. 

Усі ці розмови не мають нічого спільного з міжнародним правом і, в принципі, з реальністю. Усі чудово розуміють, що будь-яку поступку Путін сприймає як слабкість. І потім це буде використано проти Заходу, він явно не зупиниться на завоюванні України.

Читайте також: Путін посилює ескалацію, як це було з Україною: політолог оцінив ймовірність нападу РФ на країни ЄС