Дії самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка легко пояснити: з одного боку, на нього тисне російський президент Володимир Путін, з іншого – він розуміє, що кремлівський план захоплення України провалився. Саме тому зараз Лукашенко позиціонує себе як миротворця, а не спільника Путіна. Про це розповів радник білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської з міжнародних відносин Франак Вячорка в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.
— За Вашими спостереженнями, із чим пов’язане, якщо можна так сказати, «перевзування» Олександра Лукашенка та його неоднозначна позиція щодо України?
— Лукашенко майстер із “перевзування”. Він це робить 28 років. Ми навіть жартуємо, що взимку він російський, а влітку прозахідний. Такий геополітичний маятник допомагав йому утриматися при владі, отримувати кредит із Москви, якусь підтримку та торгувати вільно із Заходом. Але зараз, коли почалася війна, Лукашенко поклав усі яйця в один кошик, поставив на Путіна, сподівався, що вже через 4 дні вони візьмуть Київ і він буде марширувати гордо Хрещатиком, як переможець. Але цього не сталося. Безстрашні українці захистили Україну. У Білорусі сталася партизанська боротьба, Лукашенко розуміє, що він починає програвати, він опинився на боці того, хто програв, і тому він зараз, або частина його команди, намагаються якось переграти і показати, що Лукашенко насправді не терорист, не злочинець. не військовий злочинець, а що він миротворець. Наша позиція така, що не можна йому дозволити це зробити, не можна дозволити йому уникнути відповідальності, потрібно демонтувати диктатуру Лукашенка, він має піти, і він має бути на трибуналі разом із Путіним.
— Є інформація, що Російська Федерація забрала з Білорусі більшу частину військової техніки, а саме авіації. Це можна також прирівнювати до того, що відбувається так зване перевзування? Чи це якісь стратегічні перепланування? Як Ви це бачите?
— Тут багато факторів. Насправді, російські військові пішли з аеродрому в Ліді, розібрали польовий шпиталь у Наровлі. Їх поменшало. Яка кількість точно – від 5 до 10 тисяч – ми не знаємо, спробуємо порахувати. Але це значно менше, ніж перед 24 лютого. Це пов’язано з тим, що Білорусь не стала комфортним тилом, у Білорусі постійно траплялися збої в логістиці, диверсії на залізниці, машиністи білоруських поїздів відмовлялися возити російські ешелони, білоруси постійно фотографували і до “Білоруського Гаюна” відправляли фотографії та відео, ідентифікували злочинців, які потім відправляли награбоване з України до Росії. Це все склалося в такий пазл, у таку аргументацію, щоб не використати чи використати малою мірою Білорусь для атаки на Україну. Вони перекидають ці війська зараз на схід, щоби атакувати з боку Донбасу. Але при цьому вони не виводитимуть війська повністю. Вони залишать кілька російських підрозділів уздовж кордону, щоб постійно чинити тиск на Збройні сили України, щоб розтягувати війська, щоб, коли почнеться цей великий бій, про який всі говорять, українські війська були розосереджені. Тож рано тут святкувати. Українські війська, звичайно, безстрашні та сильні, але якщо в тебе відкривається майже на 900 км неприкритий кордон і якщо буде будь-яка, навіть мала, ймовірність атаки з цього боку, то ти все одно маєш розміщувати там захисні системи. Ми стежитимемо за цим, вимагатимемо повного виведення російських військ із білоруської території. Їх не має там бути. І також вимагати, щоб усі винні, які допомагали російським військам атакувати Україну, понесли відповідальність. Це і військові, це і чиновники, і, звісно, оточення Лукашенка.
— Раніше в нашому ефірі лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська говорила про те, що Білорусь зараз вважається країною, окупованою Російською Федерацією. І Світлана Тихановська закликала світ визнати Білорусь окупованою частиною. Скажіть, як це може змінити міжнародну політику стосовно Білорусі, Росії, якщо все-таки світ ухвалить це рішення і вважатиме Білорусь окупованою?
— Окупація — це політичне рішення насамперед. Те, що з Лукашенком не комунікують, не спілкуються, немає з ним політичних контактів — це вже визнання його несуб’єктності. Він перестав бути людиною, з якою можна мати справу. Він васал, він залежна маріонетка Путіна. І тому повернутись на міжнародну арену, як хоче Лукашенко, у нього навряд чи вийде. Визнання окупації частини території, з одного боку, важливе для того, щоб пояснити, що Білорусь і дія режиму – це не одне ціле, щоб історія правильно розставила по своїх місцях всі позиції та ролі кожного. З іншого боку, також важливо, щоб Росія понесла відповідальність за дії Білорусі. Тому що багато хто на Заході каже, що Росія напала на Україну. Це правда. Але перед цим Росія окупувала величезну частину білоруської території, і це вислизає з міжнародного порядку денного. А нам треба постійно нагадувати, що Білорусь уже частково контролюють російські війська. І ми маємо вимагати виведення російських військ. Поки там будуть російські війська, ні Європа, ні Україна не зможуть спати спокійно.
— Як можна зупинити дії Лукашенка чи вплинути на нього? РФ зараз використовує Білорусь як плацдарм для обстрілу і центральних, і, зокрема, західних регіонів України. Як це можна зупинити? Чи допоможе санкційний режим, заяви?
— Допоможе санкційний режим. Потрібно максимально ізолювати Лукашенка та заморозити валютні активи Республіки Білорусь. Не конфіскувати, а саме заморозити до змін у Білорусі. Потрібно закрити шпаринки для Лукашенка та його спільників, які все ще торгують із Заходом, знаходять можливості переправляти вантажі чи змінюють коди товарів, щоб вийти з-під санкцій. Все це потрібно зробити. У Європейському Союзі запровадили сильні санкції на режим Лукашенка, але немає механізму їхнього контролю. Також дуже важливо підтримувати громадянське суспільство і важливо інвестувати в білоруську ідентичність, білоруські правозахисні ініціативи, білоруські медіа, щоб боротися із цим зомбі-телевізором, який транслює 24 години на добу проросійський наратив. Зараз у нас є партизанська боротьба, але можна збільшувати масштаби цієї боротьби, треба допомагати людям, захищати тих, які потрапили під репресії. Ми робитимемо зі свого боку все, що можемо. Лукашенківська економіка впаде раніше, ніж путінська. І у нас буде шанс. Я думаю, це буде рік змін у Білорусі. Але дуже важливо не рятувати Лукашенка. Він тоне, як російський корабель, тож треба дати змогу йому потонути, а Білорусь ми вже врятуємо самі.
Нагадаємо, голова Луганської ОВА Сергій Гайдай закликав громадян евакуюватися, бо “в області не залишилося жодного безпечного місця”. 18 квітня будуть працювати п’ять маршрутів: з Попасної, Рубіжного, Гірської громади, Сєвєродонецька та Лисичанська.
Больові точки російських солдатів в Україні. Що зараз відбувається на фронтах?