“Таке дозволяв собі говорити тільки Жириновський”: брехню Путіна в інтерв’ю Карлсону розвінчали експерти

Так звані “уроки російської історії” і нібито готовність до переговорів. Американський скандальний журналіст Такер Карлсон 9 лютого в соцмережі Х опублікував інтерв’ю з президентом РФ Володимиром Путіним.

Базові меседжі Путіна

Під час двогодинної розмови Путін повторював свої пропагандистські тези. Так, глава Кремля провів Карлсону півгодинний так званий “урок історії” — в інтерпретації російської пропаганди. Він розповідав про те, що Україну нібито створив Ленін, а сформувалася країна завдяки Сталіну. І, мовляв, насправді все лівобережжя України, включно з Києвом, — це споконвічно російські землі. Згадав Путін і про західні регіони України. За його словами, етнічні угорці на Закарпатті нібито хотіли б повернутися до складу Угорщини.

У своєму історичному екскурсі Путін договорився до того, що поляки “загралися і змусили Гітлера почати Другу світову війну 1 вересня 1939 року саме з них”, тому що “Польща виявилася незговірливою, і Гітлеру нічого не залишалося при реалізації його планів”.

Що стосується повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Путін заявив, що РФ нібито не нападала, а війна почалася з вини Києва. Водночас глава Кремля чітко дав зрозуміти, що не бажає припиняти війну, оскільки Росія не досягла поставлених цілей. Путін вкотре повторив, що “одна з цілей — це денацифікація, мається на увазі заборона всіляких неонацистських рухів”. Але протягом усього інтерв’ю диктатор неодноразово запевняв, що нібито готовий до переговорів, причому, акцентував, що з Росією повинні домовлятися США.

Коли Карлсон попросив дозволити повернутися до США заарештованому в Росії репортерові Евану Гершковичу як “жест доброї волі”, Путін відреагував, що вичерпав ліміти “жестів доброї волі”.

За підсумками розмови з Путіним журналіст Такера Карлсона заявив, що Росія не віддасть тимчасово окупований Крим. А те, що Захід відкидає Росію, нібито “глибоко ранить” Путіна.

Читайте також: Дві години брехні та марень: дебанкінг “нашумілого” інтерв’ю Путіна Такеру Карлсону

Висловлювання диктатора в оцінці експертів

Інтерв’ю російського президента американському коментатору в ефірі телеканалу FREEДOM проаналізували:

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
• Ігор Яковенко, російський журналіст, соціолог;
• Ольга Курносова, російська політична аналітикиня, головна редакторка порталу After Empire;
• Геннадій Гудков, російський опозиційний політик;
• Сергій Жуков, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
• Аліна Тропініна, аналітикиня проєкту VoxCheck;
• Карина Орлова, журналістка із Вашингтона.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Путін ще раз показав, що він неспроможний

— На мій погляд, немає жодної цінності в цьому інтерв’ю. Воно не вирішило жодних прикладних, тактичних завдань навіть для самого Путіна. Для Карлсона, напевно, воно вирішило завдання, що він трошки потішив своє его і трохи ще гіпертрофував його. Це його право.

Путін не вплине ні на які аудиторії. Путін ще раз показав, що він неспроможний з точки зору пояснення природи цієї війни, неспроможний з точки зору інтелектуального осмислення того, що сьогодні відбувається у світі.

Путін мало освічений, це очевидно зараз. І люди починають усвідомлювати це, вони бачать абсолютну убогість його мислення.

Третя складова — все, що Путін розповів, абсолютно не цікавить, наприклад, потенційного виборця Республіканської партії Сполучених Штатів. Тобто він абсолютно не потрапив у їхні очікування, у їхні думки. Це люди прості, для них важливі інші питання. А розповідати фейкову історію про те, що в Рюриковича щось трапилося, тому я сьогодні вбиваю ракетами дітей у Харкові, це для людей не буде працювати.

Його тези щодо переговорного процесу абсолютно нікчемні, вони повторюються раз за разом. Коли Путін вимовляє слово “переговори”, то будь-який журналіст має уточнити: так виведіть війська з чужої території, тоді у вас відкривається вікно можливостей для переговорного процесу. А якщо ви перебуваєте на території іншої країни, продовжуєте вбивати громадян цієї країни, продовжуєте щоночі відправляти туди ракети, то це не про переговори. А ви вимагаєте не переговорів, ви вимагаєте можливість ще раз зачитати ультиматум, вимагати капітуляції, щоб країна після двох років опору здалася.

Путін багато разів говорив, що відкритий до діалогу. Але на це вже ніхто не звертає увагу. Тому що сьогодні в євроатлантичній політиці зафіксовано розуміння, що перше — будь-яка домовленість компромісного плану з Путіним означатиме масштабування війни на завтра. Друге — будь-яка компромісна домовленість із Путіним означатиме масштабування війни на інших територіях. Третє — будь-яка компромісна домовленість із Росією означатиме наростання війни в інших форматах: інформаційному, у холодному форматі, у терористичному форматі. І четвертий пункт — Путін не зупиниться у війні проти України, як і проти інших пострадянських країн, якщо в самій Росії залишиться путінська вертикаль влади.

Мені здається, це інтерв’ю чудово зафіксувало недалекість, інтелектуальну обмеженість і абсолютну безперспективність будь-яких діалогових форм із Путіним.

ІГОРЬ ЯКОВЕНКО: Путін явно себе ототожнює з Гітлером

— Путін живе у своєму світі, який принципово відрізняється від реальності. Цей світ, по-перше, пов’язаний з минулим, з альтернативною історією, яку вибудовує Путін, з альтернативною політикою, з альтернативною економікою. Усе це дуже яскраво було продемонстровано в цьому двогодинному інтерв’ю.

Наприклад, його висловлювання з приводу виправдання Гітлера, якого, на думку Путіна, поляки просто змусили напасти на Польщу і почати Другу світову війну.

Це досить яскраве висловлювання свідчить про те, що Путін явно себе ототожнює з Гітлером. Він точно так само, як Гітлер, каже, що нам, Росії, нічого не залишалося робити, й ми були змушені почати війну, бо якби не ми напали, то на нас би напав Захід.

В інтерв’ю є величезна кількість й інших дурниць. Наприклад, Путін стверджував, що батько президента України Зеленського — фронтовик, що він воював у Другій світовій війні. Ну, а всі знають, що батько Зеленського 1947 року народження, тобто народився за два роки після закінчення війни.

Ми можемо довго обговорювати ідіотизм висловлювань Путіна, але у цього інтерв’ю в перший день було понад 160 мільйонів переглядів. А з урахуванням перепостів і подальшого зростання лічильника в кінцевому підсумку цифра явно наближатиметься до 500 мільйонів переглядів. Тобто значна частина англомовного світу подивиться це інтерв’ю.

І все це дійшло до жителів США. Я впевнений, що значна частина американців це подивилася. А основний посил інтерв’ю — дивіться, Путін такий добрий, життєрадісний, доброзичливий. Ось він сидів навпроти Такера Карлсона і жодного разу його не вкусив. Найголовніший посил від Путіна американцям: я ж нормальний мужик, зі мною можна домовлятися, і тільки ось цей злісний Зеленський заборонив із нами домовлятися.

Путін розповідає, що Україна — це споконвічно російські землі, розповідає про Рюриків, як у XVII столітті Богдан Хмельницький надіслав до Москви листа з проханням приєднати Київ і лівобережну частину України [до Московської держави], і що ми, мовляв, не могли йому відмовити. Але при цьому люди у США поняття не мають, хто такий Рюрик, хто такий Богдан Хмельницький. Вони нічого цього не знають. Але оскільки це все їм представляє Такер Карлсон (який користується популярністю в США), гадаю, що якась частина американців прийме цю версію “доброзичливого” Путіна, з яким Трамп готовий домовитися і все залагодити.

Безумовним бенефіціаром цього медійного виробу є сам Такер Карлсон, який є знаряддям важкого калібру в російській пропаганді. Тому що він підвищив свою капіталізацію. Другий бенефіціар — це Путін, який доніс свої маніпулятивні меседжі до аудиторії.

І третій бенефіціар — звісно, Трамп. Тому що один із головних наративів Трампа, що з Путіним можна домовлятися, ми з ним зустрінемося і я за 24 години залагоджу конфлікт між Росією та Україною.

Чи можна нівелювати вплив цього інтерв’ю, розвінчуючи заяви Путіна? Абсолютна більшість людей, які є аудиторією Такера Карлсона, насилу можуть знайти Україну на карті, на глобусі. Тому спростування в кращому разі зможуть дійти до 0,1% людей, які подивилися це відео.

Розумієте, брехня летить на крилах, а правда плететься черепахою. Ця теза в цьому випадку дуже яскраво підтверджується.

До того ж Карлсон протягом усього інтерв’ю не поставив жодного нормального журналістського запитання, не запитав Путіна, як він ставиться до того, що він сьогодні є міжнародним злочинцем, якого розшукують за ордером Міжнародного кримінального суду. Не було виголошено жодного слова про воєнні злочини в Бучі, Маріуполі. Не було сказано про жертви серед мирних громадян.

Ми, звичайно, будемо продовжувати викривати Путіна. Але проблема в тому, що та аудиторія, на яку працюють Карлсон, Трамп і Путін, не сприйнятлива до цих викриттів. Ми не дійдемо до цієї аудиторії, розумієте? У наших програм не буде 150 мільйонів переглядів. Ось у чому проблема.

АЛІНА ТРОПІНІНА: Путін маніпулює реальними фактами

— Путін не сказав нічого нового. Повторював ті самі наративи російської пропаганди.

Так, Путін вкотре поскаржився, що США його обдурили щодо гарантій про нерозширення НАТО. Також Путін натякає на те, що США нібито керують Україною. Революцію Гідності називає державним переворотом, і заявляє, що Росія нібито ніколи не відмовлялася від переговорів. Розповів свою вигадану історію, в якій Росія нібито є правонаступницею Київської Русі, а Україну створили комуністи.

Однак у цьому і була його мета. Пропаганда не має бути оригінальною, вона має бути часто повторюваною. Що частіше, наполегливіше, інтенсивніше повторюються одні й ті самі ідеї, то краще вони закріплюються у свідомості людей. Це називається ефектом повторення або ефектом ілюзії правди, коли люди сприймають інформацію як правдиву, якщо чули її кілька разів. І навіть якщо це твердження малоймовірне або воно вже було спростоване.

Але потрібно розуміти, що для формування будь-якої маніпуляції потрібна хоч якась частка правди або факту. Ми бачимо, як Путін маніпулює реальними фактами. Наприклад, те, як він використовує реальний факт існування Революції Гідності, але водночас називає її державним переворотом. Ось із таких маніпуляцій і складається весь його виступ, а також, звісно, з відвертої брехні.

Що стосується Такера Карлсона. Це один із найвідоміших псевдоекспертів, належить до прокремлівських спікерів. Карлсон — колишній ведучий американського телеканалу Fox News, з якого його звільнили 2023 року. Після цього він пішов у вільне плавання і запустив власний відеоблог. І перший же випуск його шоу був присвячений підриву Каховської ГЕС, він звинувачував у цьому Україну. До цього він також неодноразово виправдовував російську агресію, поширював фейки про американські біолабораторії в Україні та говорив про те, що підтримка України нібито шкодить Заходу.

Люди в Європі, у США частину російської пропаганди отримують через таких західних псевдоекспертів. У них є свої західні спікери, яким вони довіряють, які мають для них авторитет, і вони їх слухають.

СЕРГІЙ ЖУКОВ: Зверніть увагу, як Путін ділить Україну у своїх фантазіях

— Путін уже роками використовує псевдоісторичні викладки для ідеологічного обґрунтування російської агресії проти України, російських претензій на Україну і тверджень про те, що України як держави не існує, що це частина Росії і що тут живуть тільки росіяни. Іншого трактування історичних подій у свідомості Путіна не існує. Апофеозом цього можна назвати гучну статтю Путіна “Про історичну єдність росіян і українців”, яку виклали на офіційному сайті адміністрації президента РФ [12 липня 2021 року] незадовго до початку повномасштабної війни, й яка стала ідеологічним обґрунтуванням цієї війни.

Навіть Карлсону під час інтерв’ю було складно зрозуміти потік свідомості Путіна з його спробами пояснювати те, що відбувається, через відсилання до стародавньої історії, починаючи від Середньовіччя до ХХI століття. Путін стрибав століттями, плутаючись в історичних подіях, тим самим показуючи, що як історик він абсолютний профан. Але він із любов’ю хапається за будь-які факти, які йому на блюдечку підносять придворні псевдоісторики на кшталт [голови комісії з історичної освіти Росії] Мединського, і починає, немов дитина з іграшкою, з ними бігати.

Це до історії як науки не має жодного стосунку. Це псевдоісторична міфологія, яка створюється російською державою, яка є частиною російської офіційної ідеології і яка, на жаль, уже викладена в офіційних російських шкільних підручниках.

При цьому американський глядач, на якого, перш за все, було спрямоване це інтерв’ю, далекий від деталей історії Центральної та Східної Європи не те що Х-XVII століть, а навіть ХХ століття. Путін просуває їм традиційний російський наратив, що Україна — це частина Росії, і що Росія нібито має права на Україну як на зону своїх інтересів.

Більш небезпечні наративи, які Путін використовував у своєму інтерв’ю, це не питання минулого, а питання сьогодення і питання майбутнього. Це відверті погрози ядерної ескалації, якогось хаосу, в який може зануритися Росія в разі свого програшу в цій війні, і якоїсь дестабілізації в межах усієї земної кулі. Це те, чого американці дійсно можуть побоюватися.

Але якщо подивитися тверезо на ці страшилки, вони не витримують критики. І не станеться нічого особливо страшного для світу в разі програшу Росії в цій війні. Скоріше навпаки, це сприятиме зміцненню міжнародної стабільності та порятунку такої тендітної конструкції як міжнародне право і міжнародний порядок, які Росія руйнує.

Зверніть увагу, як Путін ділить Україну у своїх фантазіях: щось разом із Києвом він готовий забрати собі, а от Закарпаття він готовий віддати Угорщині, а Львів — це Польща.

Таке дозволяв собі говорити тільки Жириновський на телебаченні в середині 2000-х, а зараз це говорить російський президент.

При цьому він у цьому інтерв’ю не став говорити, що Техас — це насправді Мексика, про що любить повторювати російська пропаганда. Вона дуже легко ділить чужі кордони та перерозподіляє чужі території, апелюючи до історичного минулого.

З таким же успіхом можна було сказати, що насправді Москва — це Монголія, Золота Орда. Давайте і її віддамо їм.

У світі існує принцип непорушності кордонів, окреслених, наприклад, Гельсінськими угодами, які підписав Радянський Союз, і від яких Росія не відмовлялася. Зараз це все порушується під виглядом якоїсь “історичної справедливості”. Це не аргументи в сучасному світі.

КАРІНА ОРЛОВА: Путіну потрібно затягнути цю війну хоча б до президентських виборів у США

— Те, що скаже Путін у цьому інтерв’ю, було приблизно зрозуміло заздалегідь. Єдине нове — це те, що дуже чітко оформилося, що Путін себе ототожнює з Гітлером. Це було і раніше зрозуміло, але в інтерв’ю це проявилося концентровано. Ось, у Російській Федерації головна поп-зірка — Шаман, який одягнений як есесівець. Йде абсолютна естетика Третього рейху. І це робиться навмисно.

Тепер і Путін абсолютно очевидно ототожнює себе з Гітлером. Він каже, що це Україна змусила його напасти, як сам же наводив свій псевдоісторичний факт про “змушення” Польщею напасти на неї Гітлера.

Те, що це інтерв’ю шкідливе для України, — це абсолютно точно. Тому що Такер Карлсон нічому не заперечував із того, що говорив Путін. Але зрозуміло чому, Путін почав із хитрого ходу — півгодинної лекції про Рюрика, Богдана Хмельницького тощо. Карлсон взагалі не мав поняття, про що йдеться. Він міг тільки мовчки сидіти.

Карлсон трохи пожвавився, коли Путін почав просувати свою давню маячню про те, що Америкою керують не президенти, а спецслужби типу ЦРУ. Такер Карлсон переуточнив цей момент: ви вважаєте, що Америкою керують не обрані президенти, а глави розвідувальних агентств? І Путін сказав: так, дійсно, це так. І на це Карлсон взагалі нічого не заперечив.

Далі Путін заявляє, що Революція Гідності — це держпереворот в Україні, який влаштували американці, й це коштувало 5 млрд доларів, “як зізнався один із заступників держсекретаря США”. Путін не посилається на якогось експерта, на конкретну особу, Путін говорить про “якогось заступника держсекретаря США”, що американцям нічого не говорить. І Карсон знову не уточнює цей момент у Путіна.

Ну, гаразд про Рюрика Карлсон нічого не знає, але про США він хоч щось повинен знати.

Або фрази Путіна, що Росія хоче переговорів для завершення війни. Але Путін в інтерв’ю не уточнює, на яких умовах він це хоче. І, відповідно, Карлсон не уточнює цей момент.

Дуже погано те, що Карлсон не реагує на версію подій у викладенні Путіна, і виходить, що він як журналіст пропустив через себе все це і начебто сказав “о’кей, ось так і треба”. Відповідно, люди, які подивляться це інтерв’ю, вважатимуть, що те, що сказав Путін, це є правдою.

Мені здається, що так від початку було задумано Карлсоном. Тому що він уміє брати жорсткі інтерв’ю. Коли він у США бере інтерв’ю в демократів чи в лібералів, він взагалі не так поводиться, як в інтерв’ю з Путіним.

Тому це інтерв’ю шкідливе тим, що глядачі Карлсона думатимуть, що вся маячня, яку говорить Путін про Україну, це і є правда.

Судячи з цього інтерв’ю, апетити Путіна тільки зростають. У Кремлі вважають, що прихід Трампа неминучий, що Байден точно програє вибори. Вони розраховують, що з приходом Трампа НАТО саморозпуститься (Трамп уже заявляв, що виведе США зі складу НАТО), і що тоді Росія спокійно зможе претендувати не тільки на Донбас і Крим, а на всю Україну. І явно видно, що Путіну потрібно затягнути цю війну хоча б до президентських виборів у США. Новий президент США вступить на посаду 20 січня 2025 року. А на рік Путіну точно вистачить і економічних, і військових сил.

Те, які умови висуває Путін, як він не те що впевнено, як нахабно поводиться в цьому інтерв’ю — це погана ознака.

Зараз багато хто говорить про величезні перегляди цього інтерв’ю в соцмережі Х на сторінці Карлсона, що його вже переглянули 360 мільйонів людей. Це неправда, їх набагато менше. Просто перегляди в соцмережі Х (колишній Twitter) зараховуються за фактом того, що це відео потрапляє у вашу стрічку. І ви можете навіть секунду цього відео не подивитися, просто перегорнути його в стрічці, але це буде зараховано за перегляд. Цей алгоритм ввів Ілон Маск після купівлі Twitter для того, щоб просувати більше ультраправої, конспірологічної дезінформації та іншого інформаційного сміття.

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Слова Путіна не варті рівно нічого

— На мій погляд, мети Путіна від цього інтерв’ю досягнуті. Дві години цієї маячні вже активно розходяться, насамперед у Сполучених Штатах. Звичайно ж, це інтерв’ю націлене на американський народ і на американську політичну еліту.

В інтерв’ю Путін постійно говорить, що готовий на переговори. Начебто ми не розуміємо, яким чином Путін готовий іти на переговори. Це точно так само, коли він в інтерв’ю каже, що Польщі та Латвії нема чого боятися, при цьому в Польщі та Латвії це сприймають навпаки — що треба бути особливо уважними та обережними. Тому що перед вторгненням в Україну Путін говорив те саме, що ми не збираємося нападати на Україну.

Тому слова Путіна не варті рівно нічого.

Говорячи нібито про мир, Путін одразу заявляє, що у нас є ядерна зброя, найгіперзвуковіша зброя і так далі. Тобто сенс — бійтеся нас усі. Потрібно просто частіше говорити Путіну, що його вже ніхто не боїться.

Проте Карлсон допоміг йому завантажити цю маячню в американську публіку. А Путін [погоджуючись на інтерв’ю] був абсолютно впевнений, що жодного гострого запитання йому не поставлять.

ГЕННАДІЙ ГУДКОВ: Це не журналістика, а пропагандистська операція

— Це виглядало, немов Такер Карлсон прийшов влаштовуватися на пропагандистський канал “Раша тудей”. І він пройшов тест, що може працювати на “Раша тудей” пропагандистом.

Тому що те, що показав пан Карлсон — це ганьба, а не журналістика.

Інтерв’ю було таким, як би його взяла [головна російська пропагандистка] Маргарита Симоньян. Карлсон не поставив запитання ні про геноцид, ні про звірства росармії в Україні, ні про терористичні атаки житлового сектору, ні про тортури. Він не поставив запитання про отруєння політичних опонентів Путіна, про засилання російських терористичних груп у Європу для виведення з ладу військових заводів у Болгарії, Чехії. Він не ставив жодного гострого запитання.

Загалом, він показав, що і в Америці теж є пропагандисти.

Це не була журналістика, це була пропагандистська операція, за якої Путін отримав трибуну до вух довірливих американців, а Карлсон, мабуть, зробив подарунок тій частині Республіканської партії США, яка виступає за Трампа і за скорочення військової допомоги Україні.

Те, що зробив Такер, це називається — дати трибуну негіднику.

От подумайте, під час Другої світової війни хто-небудь із журналістів цивілізованих країн узяв би інтерв’ю в Гітлера? Ну, щоб показати добру душу фюрера. Що стільки злих ворогів у Рейху, і вони всі нападають. Що якби не ми побудували концтабори, то для нас би їх побудували. Якби не ми напали, то на нас би напали.

А що робить Карлсон? Він прославляє агресора, кривавого вбивцю.

Гадаю, з тим, що зробив Карлсон, потрібно розбиратися серйозно. Тому що ним зневажено всі світові принципи журналістики.

Читайте також: Улюбленця Кремля підпустили до Путіна: що відомо про Такера Карлсона (ВІДЕО)