Насправді заборона імпорту українського зерна — це більше про стосунки конкретно Польщі, Угорщини та Словаччини з Брюсселем, Європейським Союзом. Потрібно розглядати цю ситуацію саме в контексті цього діалогу. Таку думку сьогодні, 18 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст” Олексій Буряченко.
“Суть у тому, що більшість витрат Євросоюзу, Брюсселя по суті, приблизно 70-75% — витрати саме на сільгоспсектор, на АПК членів ЄС. Це означає, що в принципі майже вся політика, що де садити, за скільки де купувати — там існує єдина сільгоспбіржа. Це все — єдина політика Євросоюзу. Сталося те, що, коли на ринок Польщі, зокрема через транзит зайшла велика кількість зерна з України, вона обвалила ціни, стався демпінг. Плюс були й інші маніпуляції деяких холдингів, але це зовсім інша історія. Але суть у тому, що польські фермери кажуть Брюсселю: “Дивіться, ми ж так не домовлялися. Ми домовлялися про єдину біржу, єдиний ринок, єдині ціни””, — сказав він.
Виходить ситуація, що польські фермери зазнають тут збитків за рахунок дешевшого зерна з України, яке йшло на їхній внутрішній ринок. Але це, наголосив політолог, — абсолютно нормальна історія.
“Ба більше, Брюссель на це відреагував раніше і виділив уже 100 млн євро компенсаційних для цих фермерів, які або збитки, або недоотриманий прибуток із боку Брюсселя компенсували. Зараз цей діалог триває, і Україна є частина цього діалогу”, — додав Буряченко.
За словами політолога, Україна каже, що для неї надзвичайно важливим є збільшення транзиту, тому що поки що заблокована акваторія Чорного моря, яка була основною транзитною артерією.
“І це зерно потрібне не тільки Євросоюзу, а й країнам Африки, Близького Сходу, Середньої Азії. Там близько 2 млн осіб у цих країнах третього світу на межі голоду, по суті, зараз перебувають, і зерно з України — дуже важливий фактор. І звичайно ж Україні потрібна валютна виручка для стабілізації курсу гривні. А нашим фермерам потрібні гроші, щоб вони теж могли зараз закупити нове насіння для озимини, розрахуватися, зокрема і з працівниками, і з пайовиками, і заплатити податки, зокрема і за оренду землі. Насправді це дуже комплексне питання. Я глибоко переконаний, що Євросоюз, асоційованим членом якого ми є, і найімовірніше, у грудні вже отримаємо офіційне запрошення з боку Єврокомісії та Євроради, він усі ці питання розуміє та намагатиметься знаходити реальні компроміси з європейськими фермерами та подовжить необхідний транзит і, можливо, навіть і дозволить імпорт українського зерна”, — розповів Буряченко.
Він також нагадав, що Болгарія не подовжила мораторій і заявила, що готова до імпорту зерна з України.
“Потрібно розуміти, що це не конфлікт між Польщею та Україною, чи Угорщиною, чи Словаччиною. Тому що російські пропагандистські ЗМІ це подають саме під таким соусом. Вони роблять із цього по суті ІПСО (інформаційно-психологічну спецоперацію) і намагаються на тлі політичного сезону в Польщі вносити “зерно розбрату” між українцями та поляками”, — акцентував Олексій Буряченко.
Зазначимо, Європейська комісія закликала до конструктивної співпраці Польщу, Угорщину та Словаччину. Ці три країни вирішили ввести односторонні обмеження на імпорт сільгосппродукції з України після 15 вересня.
Нагадаємо, Європейська комісія не подовжуватиме дію обмежувальних заходів щодо експорту зерна в п’яти сусідніх з Україною країнах.