Ситуація на білорусько-польському кордоні – цілі Лукашенка та вигода Росії: “5 вопросов” з експертом Володимиром Волею

Озброєні силовики Білорусі прибувають до польсько-білоруського кордону в районі пункту пропуску “Кузня”. Водночас ЄС розширив критерії запровадження санкцій проти білоруського керівництва у зв’язку з міграційною кризою.

Що відбувається і наскільки високий ризик ескалації конфлікту, – розповів експерт з міжнародних питань Володимир Воля у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий – Олег Борисов.

– Євросоюз розширив критерії для запровадження санкцій проти білоруського керівництва через міграційну кризу. Про які санкції йдеться?

– У цьому випадку розширюється та опрацьовується список персональних санкцій. Тобто список осіб, причетних до транспортування, супроводу, забезпечення, розселення цих мігрантів та доставки їх до Білорусі. Щодо фірм, компаній, теж готується список усіх причетних тим чи іншим чином до транспортування мігрантів від аеропорту на територію Білорусі. І від аеропорту – до польсько-білоруського кордону. І, звичайно ж, під санкції може потрапити і аеропорт “Мінськ”, до якого прибували всі ці літаки з ближнього і середнього сходу.

У цьому випадку список буде чималим. Але, з точки зору ефективності цих санкцій, все ще існують питання. Бо Білорусь і так уже перебуває під безліччю санкцій. Чимало посадових осіб Білорусі та недержавні службовці, пов’язані з владою, перебувають під санкціями.

На цей раз, я думаю, санкції можуть торкнутися представників білоруського бізнесу. Тобто людей, які не належать до влади, до державних структур, але які так чи інакше брали участь у цій кампанії з доставки мігрантів до білорусько-польського кордону, або, якщо точніше, до кордону Білорусі та Євросоюзу.

– Із чим ви пов’язуєте цю кризу на білорусько-польському кордоні?

– Ноги ростуть із голови керівника Білорусі Олександра Лукашенка. Спочатку була Литва. Литва була в авангарді підтримки білоруської опозиції. Потім, коли Литва закрила кордон із Білоруссю, перейшли на Польщу. Якщо слідувати такій логіці, то наступною може бути Україна – після того, як Польща, Євросоюз закриють цю ділянку білорусько-польського кордону. Звичайно, Росії ця ситуація дуже вигідна. Вони, я думаю, як мінімум знали, що збирається робити Лукашенко, але вирішили погратися, бо Лукашенко таким чином відтягує на себе частину уваги від Росії. Я не скажу, що кардинально відволікає від поведінки Росії, проте…

Росія використовує цю всю історію у своїй пропагандистській кампанії для дискредитації Євросоюзу та Заходу, тобто для розписування образу злобного Заходу та нелюдського НАТО. Тому що всі кадри з міграційного табору супроводжуються лейтмотивом, мовляв, дивіться якийсь злий Євросоюз, а білоруські силовики – і годують, і напувають, і охороняють, і медичну допомогу надають. Хоча ці білоруські силовики не мали допускати до прикордонної контрольної зони цих іноземних громадян.

– В одному з останніх інтерв’ю російському журналу Лукашенко сказав: “Мені треба кілька дивізіонів на західному, на південному напрямку. Нехай стоять. Це 500 км. Бо наш полонез – до 300 км. Зараз говорю з вашим президентом Путіним. Мені потрібні тут ці 500 км ракетні установки”. Чи це говорить про те, що Лукашенко має намір розв’язати війну через цю міграційну кризу?

– Я думаю, що він не готовий до війни, але загострити ситуацію максимально він може до певної межі. Він розігрує цю сюжетну лінію, що Білорусь на межі якогось вторгнення якихось сил, які хочуть дестабілізувати Білорусь. Тобто це все пропагандистська сюжетна лінія, яку Лукашенко з минулого року підтримує. Вигадує відверті небилиці, що війська НАТО зайдуть до нього і вимагає зброї, ще більше зброї.

Росія цю кризу на польсько-білоруському кордоні використовує у контексті військовому. Вислали туди десантників на навчання. Тобто це не означає, що Росія очікує вторгнення сил НАТО на територію Білорусі чи серйозної військової ескалації, хай навіть прикордонної. Для чого це роблять? Для того, щоб показувати своїм виборцям, громадянам Росії вдовбати у голову, мовляв, дивіться, яка сильна Росія. Ось ми зараз цим покажемо і тим покажемо, і тим.

Тобто Лукашенко зі своєю істерією, що зараз нападуть на нього, для Кремля це вигідний персонаж, інструмент, який потім вони використовують для своєї пропаганди. І намагаються виглядати посередником між Лукашенком та Заходом у врегулюванні цієї кризи. Тобто, грубо кажучи, Кремль дуже активно користується Лукашенком, його дивацтвом, щоб пограти м’язами вздовж польського кордону чи десь ще.

– Чи можна провести паралелі між діями Росії на Донбасі та на польсько-білоруському кордоні?

– Якщо говорити про можливість вторгнення, проникнення якихось груп із білоруської території на українську, то не можна виключати, що у потоці мігрантів можуть бути диверсанти. Але я не бачу передумов для якоїсь масштабної дестабілізації в Україні від того, що якісь групи – 10-15 осіб сумарно – проникнуть.

Крім того, я бачу, що з української сторони вживаються дуже адекватні заходи для того, щоб посилити контроль кордону, зокрема не допустити проникнення можливих диверсійних груп чи окремих диверсантів. Як людина, яка служила на території Білорусі 1,5 роки, на Гомельщині, у лісах, я чудово розумію, що це за місцевість. Я думаю, що ті заходи, які зараз вживаються з українського боку, є адекватними.

Нагадаємо, Арестович назвав цілі міграційної кризи на білорусько-польському кордоні.

Читайте також: Міграційна криза – не кінець історії, Росія зробить щось нове завтра, – Кулеба