Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск провели в Берліні зустріч, під час якої ухвалили низку важливих для України рішень.
Зокрема, лідери трьох країн так званого “Веймарського трикутника” домовилися про посилення військової підтримки України за кількома напрямками.
Переговори партнерів України в Берліні
“Комітет розвитку німецько-французько-польського співробітництва” або неофіційно “Веймарський трикутник” — це регіональне об’єднання Німеччини, Франції та Польщі, що було створено 1991 року.
Цей союз покликаний координувати зовнішню політику її членів і стимулювати їхню загальноєвропейську інтеграцію. Зустріч, яка відбулася 15 березня, була головним чином присвячена підтримці України в її війні з Російською Федерацією.
“Ми відновлюємо цей сигнал підтримки для України. І водночас ми посилаємо прямий сигнал Москві. Ми хочемо, щоб президент Росії знав: ми не перестанемо підтримувати Київ. Ми будемо й надалі стояти разом на боці українців та України”, — заявив канцлер Німеччини.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що “на карту поставлено наше майбутнє і безпеку в Україні”.
“Ми робимо це із солідарності з народом України, територіальна цілісність якої перебуває під загрозою. Ми робимо це, щоб захистити міжнародне право. Саме з такою рішучістю ми хочемо протистояти агресивній війні, розв’язаній Росією”, — зазначив президент Франції.
Під час зустрічі лідери “Веймарського трикутника” домовилися за кількома основними напрямками. Так, тепер вони закуповуватимуть ще більше зброї для України на світовому ринку. Країни розширять виробництво військової техніки, зокрема і з українськими партнерами.
Крім цього, країни створять нову коаліцію можливостей для реактивної артилерії великої дальності у форматі “Рамштайн”. Канцлер Німеччини заявив, що заморожені російські активи будуть використовуватися для закупівлі зброї.
“Ми використовуємо надприбуток від заморожених російських активів у Європі, щоб фінансово підтримати закупівлю снарядів для України. Раніше в Брюсселі ми вже схвалили деякі рішення. Зокрема, поповнити Фонд миру на ще 5 млрд євро для допомоги Україні цього року. І запланували розширити тренувальну місію”, — повідомив Шольц.
Як заявив Дональд Туск, наступна зустріч “Веймарського трикутника” відбудеться за кілька місяців.
“Я радий, що ви прийняли моє запрошення зустрітися в Польщі на початку літа. Це дасть можливість підбити підсумки, чого ми досягли разом, і побудувати нові плани. Я вважаю, що це гарний початок для Веймарського трикутника, прекрасного формату, від якого ми всі виграємо”, — акцентував Туск.
Читайте також: Зустріч у форматі “Веймарського трикутника”: про що домовилися лідери (ВІДЕО)
Думки експертів
Про результати зустрічі лідерів “Веймарського трикутника” та її вплив на перебіг війни Росії проти України в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:
- Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
- Дмитро Левусь, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
- Руслан Осипенко, дипломат, міжнародний експерт;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, міжнародний експерт.
ІГОР ПОПОВ: Лідери “Веймарського трикутника” не дадуть Росії перемогти Україну
— Ми бачимо досить обережні заяви за підсумками цієї зустрічі. Немає заяв про те, що всі троє погодилися відправляти війська в Україну. З цього приводу поки що кожен залишився при своїх інтересах.
Але водночас усі троє заявили, що підтримка України була головним питанням для обговорення. Підтримка буде посилена, і вони не дадуть Російській Федерації виграти в Україні. А деталі ми побачимо в подальших рішеннях.
Ця зустріч важлива в контексті підготовлюваної зустрічі Ради Європейського Союзу, яка розпочнеться 21 березня в Брюсселі. 20 березня буде засідання комісії Україна ЄС, а 21-22-го — Рада ЄС, на якій розглядатимуть і переговорну рамку для України, і остаточне рішення щодо наповнення Європейського фонду миру, з якого ми збираємося отримати 5 мільярдів євро військової підтримки цього року.
І тому зустріч цих трьох лідерів — це дуже важливі переговори напередодні загальної зустрічі лідерів країн Європейського Союзу.
РУСЛАН ОСИПЕНКО: Європейці зрозуміли, що умиротворяти Путіна марно
— Франція завжди була лідером Європейського Союзу, а зараз вона навіть випереджає час. У всякому разі, у політичних дискусіях, які вона запустила всередині Європи, Франція ставатиме дедалі самостійнішою. Я думаю, вона виходитиме з тіні США.
Європейці зрозуміли, що американці не завжди зможуть, навіть якщо захочуть, виконувати свої зобов’язання у сфері безпеки та оборони. Для того, щоб підготуватися до того моменту, коли в президентське крісло може сісти Трамп, який зосередиться на стримуванні Китаю та недопущенні війни в Тайвані, їм потрібен час, щоб переосмислити і зрозуміти, як їм діяти в нових умовах.
Тому ми можемо бачити зараз цю політичну активність. У США поїхали Туск, Дуда, які розмовляли з американцями якраз про виконання своїх політичних зобов’язань у рамках цього євроатлантичного союзу. Вони говорили про те, чи будуть США продовжувати виконувати свої зобов’язання, чи вони зосередяться на одному центрі, наприклад, у Тихоокеанському регіоні для того, щоб стримувати Китай, а Європа має рухатися самостійно.
Після цього ми побачили політичні дискусії в рамках “Веймарського трикутника” — це Франція і Німеччина, і Польща. Це означає, що в цій геополітичній конфігурації змінилася роль і України, і російсько-української війни. І ось цього не зрозуміли в Кремлі.
Україна розглядається вже не як буферна зона і не як прикордоння Європи, де йде війна, а ця війна розглядається вже як європейська. Особливо після заяв перших осіб російської політики, які кажуть “дайте нам лінію 1997 року”, “кордон РФ ніде не закінчується” тощо.
Європа зрозуміла через два роки, що умиротворяти Путіна марно, особливо після того, як він убив опозиціонера Олексія Навального. Це сталося фактично під час Мюнхенської конференції, під час якої порушували питання, що ж робити з Росією: перемагати її чи все-таки домовлятися з нею, переформатувати Росію, щоб вона була нейтральною, а не була в союзі з Китаєм?
26 лютого Макрон збирав саміт, де зібралося понад 20 європейських лідерів, і на якому говорили про нову європейську політику. Він тоді заявив, що програш Росії забезпечить стабільність і безпеку всієї Європи. Уперше за два роки війни прозвучала така заява від західного політика.
Раніше говорили про те, щоб не програла Україна, але ніхто не говорив про перемогу над Росією, бо боялися наслідків, боялися, що розвалиться така величезна ядерна країна. Які будуть наслідки, міграційні потоки, і що робити з ядерною зброєю і так далі.
А зараз європейці прийшли до тієї думки, що з цим режимом уже не домовитися. Вони зрозуміли, що перебувають не в безпеці, що треба брати долю у свої руки і ставати більш ініціативними. І у зв’язку з цим зміняться і підходи до України, якій забезпечуватимуть і військову, і фінансову допомогу.
Буквально за 2-3 місяці ми побачимо, як кардинально зміняться підходи Заходу. Там будуть шукати ресурси навіть за того, що в них економічна рецесія, що вони обмежені в ресурсах. Вони знайдуть і військові ресурси — про це свідчить чеська ініціатива з виділення снарядів.
І подивіться, як знайшлися відразу інвестори: 18 країн заявили про те, що готові фінансувати цю ініціативу, і буквально за три тижні зібрали необхідну суму. І ці снаряди вже до літа будуть на першій лінії. Так само фінансуватимуть і енергетичну, і фінансову стійкість України, тому що змінилися підходи, роль і місце України в цьому великому стратегічному плані.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Лідери Франції, Німеччини та Польщі обговорювали майбутнє Європи
— Про цю зустріч багато говорили, і може бути різне сприйняття цієї ситуації. Уже й згадалося відродження “Веймарського трикутника”, коли дві провідні країни, які створювали Європейський Союз, зустрічаються з країною-лідером на сході Європи. І про те, що можливе це обговорення майбутнього після того, як отримано інформацію зі США.
Але саме таке просте пояснення, яке було, це далі пропонувати Шольцу надати “Тауруси”. Я, до речі, думаю, що, напевно, певна логіка в цьому є. Тому що в цьому питанні, яке виявилося принциповим, відбулися певні зміни.
Йдеться, окрім доходів з російських активів, які планують передати для допомоги Україні, і про створення коаліції далекобійної реактивної артилерії. І це певний компроміс, який був досягнутий.
Однозначно зустріч була в контексті війни Росії проти України і можливої загрози для країн НАТО. Зараз аналітики говорять про три роки, але об’єктивно може так трапитися, що Росія може спробувати змести всі фігури зі столу, і створити новий хаос шляхом атаки проти країн НАТО вже навіть цього року або на початку наступного. І я думаю, що це той момент, який дозволив прийти до цього певного компромісу з боку канцлера Німеччини.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Зустріч лідерів трьох європейських країн була дуже важливою для України
— Ми бачимо, що Європа має бути єдиною в допомозі Україні. Я думаю, це, звичайно ж, пов’язано з непорозуміннями, які мали місце між Францією і Німеччиною. І також вони говорили про те, що безпека і єдність Європи залежить від ситуації в Україні. Це важливо.
Ще з таких головних посилів було те, що Шольц заявив про те, що можуть використовуватися російські активи для надання допомоги. Це також може бути як альтернатива тим коштам, які ми можемо не отримувати зараз від США, але сподіваємося, що від Сполучених Штатів ми отримаємо той пакет допомоги для нас.
Також було обговорено, що буде створено новий формат у контексті надання Україні далекобійної артилерії, і, можливо, це буде в рамках “Рамштайну”. І там будуть вирішувати, що нам надавати.
Це для нас дуже важливо, тому що ми бачимо, який є голод у Збройних силах України. І, можливо, та артилерія, яку ми отримаємо, особливо далекобійного типу, допоможе переломити ситуацію на користь України. І не допустити того, щоб Росія втілила в життя подальші наступальні операції, які мали б дуже негативні наслідки для України і всього вільного світу.
Тому те, що сторони зустрілися, і все-таки були знайдені ті важливі меседжі, на які ми так довго чекаємо, дуже важливо.
Читайте також: Франція створює альянс країн, готових розмістити свої війська в Україні: експерти обговорюють ідею