Політична кар’єра диктатора закінчується одразу з його життям — це вже констатація факту. Історія знає приклади, коли відбувалося саме так: з власної волі чи ні лідери диктаторських режимів розуміють, що дороги назад немає. Російський президент Володимир Путін не стане винятком, але поки що думки експертів щодо його політичного кінця відрізняються. Одні вважають, що главу Кремля усунуть від справ люди з його оточення, залишивши живими, але світ його більше ніколи не побачить. Інші схиляються до думки про те, що Путін все ж таки потрапить на лаву підсудних у міжнародному суді. Треті вважають, що смерть російського президента станеться раніше за перші два варіанти.
“Це фіаско. Чи це буде політичне фіаско, чи буде воно у вигляді міжнародного трибуналу, палацового перевороту чи суду Лінча на вулиці — це вже інша історія. А ось питання майбутнього Росії поки що залишається відкритим. Або вона зможе очиститися від диктатури і переформатуватися, відійшовши від усіх окупованих територій і спробувати якось відкатати назад. Або вона розпадеться і поневолені народи колоніальної імперії матимуть можливість створення незалежних держав”, — заявив представник Головного управління розвідки міністерства оборони України Андрій Юсов в інтерв’ю УНІАН.
Політологи не виключають, що на території РФ може спалахнути громадянська війна, а окремі області в результаті утворюють нові держави.
Однією з обов’язкових умов для будь-якого варіанта розвитку подій є демілітаризація Росії, яка вже не вперше силою намагається анексувати чужі землі.
Американський філософ, політичний економіст і публіцист японського походження Френсіс Фукуяма днями спрогнозував великий колапс у Росії. Він обмежився коротким твітом: “Найближчими днями відбудеться великий російський колапс”. А у березні Фукуяма склав список із 12 сценаріїв завершення війни Росії проти України. Більшість сценаріїв пророкують Росії не найкращий результат.
Більше думок – в огляді телеканалу FREEДOM.
Ілля Пономарьов, депутат Держдуми РФ у 2007-2016 рр., засновник каналу “Ранок Лютого”: Тепер Путіну не позаздриш
Путін не залежить від жодних виборів, у нього немає жодних електоральних циклів. І, відповідно, він може залишатися при владі стільки, скільки хоче в той час, коли будь-який нормальний європейський політик може планувати управління державою на два терміни. У випадку з Німеччиною це може бути трохи довше, але все одно цей горизонт планування набагато менше, ніж той, який був у Володимира Путіна.
Деякі з європейських політиків навіть таємно йому заздрили, інші говорили про це абсолютно відкрито. У будь-якому випадку, він виглядав як людина, яка може собі дозволити не думати про миттєве. Але зараз усе змінилося, тому що зараз його ситуація вирішується на фронті, і вона може вирішитися кардинально і повністю змінитися протягом не років і навіть не місяців, а просто тижнів.
Геннадій Гудков, російський опозиційний політик: Путіна не обов’язково вбивати, достатньо усунути
Путін сам себе загнав у кут і ціна виходу з кута — це його життя. Він, можливо, і радий віддати наказ згорнути військові дії і повернути війська додому. Але він розуміє, що вихід з війни може означати розправу з ним з боку своїх еліт, яких він створив і яких він цією війною позбавив всього. Страх смерті — це ключовий мотив у всіх його діях.
Є м’який варіант кінця: не потрібно його вбивати. Достатньо його “душити” у цьому бункері, щоб він не виходив, не заважав, не давав якихось команд. Вибач, ти хотів жити в бункері, погрожував усьому світу ядерною війною — у бункері і сидітимеш. Я дуже хочу, щоб цей м’який варіант був реалізований, і він буде найшвидшим, безаварійним. Він призведе до того, що справді можна буде всі проблеми швидко програти.
Андерс Аслунд, шведський економіст, дипломат, старший науковий співробітник Atlantic Council: Я чекаю повного краху Путіна та його оточення
Путін розвалить Росію, і ядерна зброя йому не допоможе і точно не врятує її. Він зараз зламав свій соціальний контакт із росіянами. Це означає, що режим зламається і обговорюється, хто буде після Путіна. Ніхто. Буде розвал системи, приблизно, як у серпні 1991 року — це те, на що я чекаю.
Той, хто використовує ядерну зброю, програє. І треба пам’ятати, що 1991 року американці дуже багато думали про ядерну зброю — це була помилка, вони займалися неправильними питаннями. Потрібно було займатися політичними, юридичними, а не лише економічними реформами. І Держдепартамент США особливо довго думав про те, що в Україні, Білорусі, Казахстані була ядерна зброя. Єгор Гайдар у книзі “Розвал імперії” писав, що якщо Росія знову почне з імперіалізму, то розвалиться. Це те, що ми зараз бачимо: Путін найбільше посилає на війну представників етнічних меншин, щоб вони помирали в Україні. Звичайно, у них буде реакція, як у Дагестані.
Я думаю, що путінська політика розвалить Росію, можливо, не зовсім, але різні частини Росії зараз хочуть піти, як раніше прибалтійські країни пішли з Радянського Союзу, а потім теж інші.
Будь-яка група країн може влаштувати суд над міжнародним злочинцем, як над колишнім президентом Югославії і Сербії Слободаном Мілошевичем у Гаазі. Це може бути 20 чи 30 країн, це може бути спільна асамблея ООН. Як ми бачили на прикладі Югославії, злочинців заарештували одного за одним, коли вони виїхали за кордон. Ймовірно, не заарештують усіх одразу.
Я не вірю, що Росія після Путіна буде, як Сербія після Мілошевича, тому що він мав набагато більший авторитет у Сербії, ніж сьогодні Путін. У Росії набагато більше ліберальної опозиції в умах росіян.
Олександр Солонтай, директор програм практичної політики Інституту політичної освіти: Навіть якщо зараз Путін “закрутить гайки” ще більше, Росія розвалиться
Всі російські імперіалісти винні Україні за існування. Завдяки тому, що ми почали підніматися та розвиватися як європейська країна, у російських імперіалістів з’явився сенс існування. Їхня мета — знищити Україну і поневолити нас.
Ну а якщо без жартів і без сміху, то насправді це є традиційним прикладом такої політики, коли держава втрачає демократію, коли в державі немає впливу на демократичні процеси людьми, вони завжди шукають зовнішнього ворога. Спроба мобілізації довкола цього зовнішнього ворога — це класичний прийом. Але в даному випадку у Путіна він провалиться, бо це спрацювало б. Якби Росія стала Північною Кореєю, якби це була повністю замкнена, закрита країна.
Можливо, Путін поведе Росію, закриваючи кордони, повністю закриваючи всі процеси, знищуючи до кінця залишки свободи інтернету тощо. Тоді ми припинимо бачити дагестанські протести чи щось подібне. Буде система концтаборів. Але навіть тоді зрештою Росія все одно завалиться, просто цим вона відтягне свій кінець. Адже побудова системи регіональних ковпаків та ковпаків на рівні населених пунктів — це дуже дорога система. Наразі гроші є, завтра грошей не буде, і це все розсиплеться, як розсипався Радянський Союз.
Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова: Україна має бути готова до трансформації Росії
Розпад Росії може бути мирним розлученням, як це було з Радянським Союзом. Або це буде війна всіх проти всіх. І тут варто прораховувати політичні наслідки. Варіант дезінтеграції та трансформації Росії має бути якщо не на столі, то у сейфах у державних чиновників не лише України, а й країн Заходу. Тому що ця проблема на сьогоднішній день справді актуальна.
Напевно, більшою мірою йтиметься про політичну самоідентифікацію та самовизначення народів Росії, яких близько 120. Йтиметься про нівелювання чи трансформацію, звільнення від комплексу імперськості, який сьогодні є ключовим стрижнем Російської Федерації. І плюс, ключовим питанням буде контроль над ядерним арсеналом. Це найскладніше питання, до якого теж потрібно бути готовим.
Читайте також: “Може і повинна перемогти у війні проти РФ”: українське питання — у центрі уваги Варшавського форуму (ВІДЕО)