Спецтрибунал для Путіна: на якій стадії його створення і що йому може завадити, проаналізували експерти

Спеціальний трибунал очікує на вищих представників Росії за злочини, які вони скоїли в Україні. Однак, щоб це стало реальністю, каральний орган потрібно створити.

Поки що представники 44 країн підтримали таку ініціативу. Відповідну декларацію ухвалили в Гаазі (Нідерланди) 2 квітня за підсумками конференції “Відновлення справедливості для України”.

Найскладніше питання для Гааги

У конференції брали участь 57 країн. Документ підтримали 44 держави, серед яких — країни-члени ЄС, Канада, Грузія, Японія, Молдова, Нова Зеландія, Велика Британія, США.

“Ці акти, включно зі спробою незаконної анексії регіонів України, є кричущими порушеннями Статуту ООН, порушенням міжнародного права, що тягне за собою державну відповідальність РФ”, — ідеться в декларації.

Країни висловилися за посилення спільних зусиль для забезпечення належного розслідування та відповідальності за всі порушення міжнародного права, скоєні під час війни Росії проти України, включно зі злочином агресії.

Держави підтверджують наміри працювати над створенням спецтрибуналу для притягнення РФ до відповідальності за злочин агресії проти України, що сприяло б покаранню вищого військово-політичного керівництва РФ. У декларації держави відзначили “значний прогрес у цьому напрямку”. Вони закликали держави та міжнародні організації допомогти з напрацюванням юридичної бази та міжнародної підтримки для завершення цього процесу.

Також запрацювала система відшкодування збитків, які були завдані Україні розв’язаною Кремлем війною.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи в Гаазі, акцентував увагу і на вагомих результатах співпраці:

• Створення Міжнародного центру з розслідування злочину агресії проти України;
• Міжнародний кримінальний суд видав перші чотири ордери на арешт високопоставлених кремлівських чиновників, включно з Володимиром Путіним;
• Міжнародний реєстр збитків від агресії Росії.

У коментарі західним ЗМІ Кулеба повідомив більше подробиць.

Питання щодо створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є найскладнішим, зазначив він.

“Відверто скажу, це найскладніше питання, тому що зіткнулися дві різні думки. Одні вважають, що потрібно запускати трибунал просто зараз, не вирішуючи всі правові питання і створити трибунал, який не зможе судити особисто президента Путіна і ще двох людей, так званої “трійки”. А інша група вважає, що поки це питання не вирішено, немає сенсу запускати трибунал”, — сказав Кулеба під час спілкування зі ЗМІ, пише “Інтерфакс-Україна”.

За його словами, дискусія навколо цього буде “однією з найбільш насичених і проблемних” у Гаазі.

Проблемою наразі виступає відсутність політичної волі створити спеціальний трибунал саме за факт російської агресії проти України. Також точаться суперечки про формати трибуналу і способи притягнення до відповідальності злочинців.

Проте Міжнародний кримінальний суд у рамках своєї юрисдикції вже доклав зусиль для того, щоб притягнути кремлівського диктатора до відповідальності. Рік тому, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна за підозрою в депортації українських дітей і в скоєнні військових злочинів в Україні. Путіна можуть заарештувати на території 123-х країн, які ратифікували Римський статут.

Також у Міжнародному розшуку за злочини проти українців — російська дитяча омбудсменка Марія Львова-Бєлова. А з 5 березня цього року і російські воєначальники — командувач дальньої авіації Сергій Кобилаш і командувач Чорноморського флоту РФ Віктор Соколов.

Думки експертів

Чи стала ближчою до втілення ідея спецтрибуналу для господаря Кремля та його підлеглих? Що заважає створенню такого органу? Яких успіхів уже досягли українські дипломати на шляху переконання західних колег у досягненні світової справедливості? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Марія Мезенцева, заступниця голови комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу;
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
• Андрій Яковлєв, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керуючий партнер АО “Амбрела”.

МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Путінську агресію довести набагато простіше, ніж злочин кожного російського солдата

— Хочу зазначити, що цей трибунал — для топ-військових злочинців, тобто не для рядових солдатів, які здійснювали обстріли Харкова, Києва, інших населених пунктів України. Це Путін і його оточення — приблизно 20-30 людей політичного і військового керівництва Російської Федерації, країни-агресора.

Дуже багато хто намагається порівняти це з трибуналами, які існували в сучасних війнах. Але найважливіше — документування.

Ця війна, агресія Росії, є найбільш задокументованою війною сучасності. Коли ми говоримо про воєнний злочин, наприклад, насильство, складно знайти конкретного солдата, який вчинив це, фізично його доставити, наприклад, в український або міжнародний суд. Але дуже легко довести агресію, яку здійснював Путін і його оточення, тому що весь світ побачив звернення 24 лютого.

Увесь світ уже не погодився з тим, що ні Лавров, ні Шойгу, ні Путін не можуть подорожувати до понад 155 країн світу. До речі, останньою країною, яка ратифікувала Римський статут, стала Вірменія. Це теж багато про що говорить. Тобто країн, які готові притягнути до відповідальності Путіна та його оточення, стає дедалі більше. І, напевно, в меншості залишаються ті країни, які ще роздумують над цим. Але це питання часу, питання нашої щоденної роботи.

Нам хочеться, щоб українці не просто чули про якусь ефемерну справедливість у майбутньому. Нам дуже хочеться, щоб вона наставала вже сьогодні. Є й перспективи досягнення щодо заморожених активів. Уже й наші американські партнери більш конкретно на це дивляться, і Євросоюз, і, наприклад, Королівство Бельгія. Хочеться, щоб також дивилися на це більш перспективно й об’єктивно швейцарські партнери.

Ми розуміємо, якщо Путін не буде подорожувати до країн, які ратифікували Римський статут, нам фізично буде складно його посадити на лаву підсудних. Але засудження in absentia (заочне) теж може бути розглянуто.

Хочу зазначити, що офіс зі збору доказів агресії працює вже понад рік саме в Гаазі. Мені здається, що ми в процесі завантаження перемоги і справедливості.

Найважливіше — не втратити шанс кожному зареєструвати воєнний злочин. Дуже часто морально складно, це інколи технічно неможливо, тому що є обстріли при максимальній близькості до агресора. Українські органи правосуддя входять у становище кожного українця. У нас є платформа “Дія”.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Результативність МКС може затягнутися на десятиліття, якщо не створити трибунал

— Інтереси, плани України, її цілі — публічні й усім відомі. Україна вклала їх у 10 пунктів формули миру. Україна відстоює свій суверенітет, незалежність. Ми хочемо відновлення світопорядку, а не перемоги реваншистів. І, цілком очевидно, що саме питання справедливості є основоположним у всьому цьому процесі.

Сьогодні агресор і його партнери намагаються підмінити причинно-наслідкові зв’язки, намагається показати, що мир можливий виключно, якщо задовольнити забаганки кремлівського режиму. Але так не буває. Для того й правила були написані — щоб їх дотримуватися, а за їх порушення має бути чітка відповідальність. Саме тому є необхідність створення окремого трибуналу.

Саме тому Російська Федерація в майбутньому повинна буде до копійки заплатити за відновлення України. І, врешті-решт, ми повинні сьогодні з цивілізованим світом все-таки зупинити цю загрозу фактично світового значення. Саме в цьому сьогодні і полягає суть справедливості.

Сьогодні є принципові відмінності в моделі майбутнього трибуналу. Частина країн і Україна підтримують та ініціюють формат, що це має відбуватися на міжнародному рівні і, відповідно, має бути міжнародна юрисдикція. Низка країн, до речі, Сполучені Штати Америки, наприклад, виступають за те, що це має відбуватися на рівні національної української юрисдикції, але за підтримки країн Заходу.

Зрозуміло, що для кращого ефекту, це необхідно виносити на міжнародний рівень. І це було б правильно, справедливо.

Росія заслуговує на свій “Нюрнберг”, інакше фактично ми не зможемо їх покарати. Незважаючи на результативність Міжнародного кримінального суду, у нинішньому форматі питання дійсно може затягнутися на довгі десятиліття. Такого допускати абсолютно не можна. Потрібно прискорювати процес. Це має бути окремий спеціальний трибунал, де і Путін, і його оточення, і виконавці понесуть відповідальність, на яку вони заслужили.

АНДРІЙ ЯКОВЛЄВ: Те, що немає спецтрибуналу про агресію, не означає, що Путіна не можна судити за інші злочини проти України

— Йдеться про міжнародні злочини. Їх усього чотири категорії: злочин агресії, злочин проти людяності, воєнні злочини та геноцид. Особами, яких можуть притягнути до відповідальності, є солдати, які вчиняють ці злочини, їхні командири або цивільні начальники, включно з президентом Російської Федерації.

Військові злочини, злочини проти людяності та геноцид може розглядати Міжнародний кримінальний суд.

Злочин агресії — найстрашніший і найпростіший у доведенні, бо для цього потрібен сам факт агресії, який і є складом злочину. Однак на сьогодні саме цей злочин непідпорядкований Міжнародному кримінальному суду. Саме тому міжнародна спільнота порушує постійно питання про створення спеціального трибуналу, який міг би розглянути цей злочин.

Але для його створення необхідно, щоб було рішення Ради безпеки ООН. Зрозуміло, що Росія його блокує. Відповідно, шукають інші шляхи, альтернативні, щоб його створити. Треба сказати, що трибунал підтримали кілька десятків країн, однак для того, щоб була переконливіша перевага, потрібно набагато більше країн.

Дуже важливо розуміти: те, що трибунал ще не створено, це не означає, що високопосадовці РФ не несуть відповідальності за скоєні воєнні злочини. Їхні дії можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності або геноцид, зокрема й воєнні злочини, яких найбільше скоєно.

Обстріли і ще низку інших злочинів можна розглядати в контексті злочинів проти людяності. Це депортація людей. Це тортури, які системно застосовуються.

В останньому звіті ООН навіть було вже встановлено, що катування ієрархічно застосовуються за однаковими стандартами. Тобто можна говорити, що це практика, яка підтримується урядом РФ.

Відповідно, можна говорити, що це теж злочин проти людяності. Також утримання цивільних осіб та їхня депортація на територію Російської Федерації теж може розглядатися в контексті злочинів проти людяності. Але якщо ми говоримо безпосередньо про злочин агресії, з ним існують складнощі.

Самого факту вторгнення достатньо, щоб вважати це злочином, оскільки він порушує статут ООН. І якраз цей вид злочину ми не можемо розглядати без створення спеціального трибуналу.

Коли був створений єдиний, постійний Міжнародний кримінальний суд, трибунали вже не створювалися, за деяким винятком. Статут Міжнародного кримінального суду передбачає певні обставини для того, щоб агресія була йому підсудна.

Російська Федерація не ратифікувала Римський статут. Вона поставила підпис, але потім його відкликала. Ми не можемо її притягнути до відповідальності за агресію. Але за інші злочини на нашій території, зокрема й названі злочини проти людяності та геноцид, Міжнародний кримінальний суд розглядатиме. Він уже їх розглядає. І тому є докази. Уже видано два ордери.

Читайте також: Що більше буде голосів на міжнародній арені, то їх буде чутніше, — Желіховський про створення спецтрибуналу