Спеціальний трибунал для Путіна та компенсація Росією збитків від війни: завдання української делегації на ГА ООН розбираємо з Мережком та Калан

20 вересня у Нью-Йорку стартувала 77-ма сесія Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ГА ​​ООН). Протягом тижня відбуватимуться заходи за участю лідерів країн та урядів, серед яких:

• президент США Джо Байден;
• президент Франції Емманюель Макрон;
• канцлер Німеччини Олаф Шольц;
• прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі;
• високий представник ЄС з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель;
• голова Європейської ради Шарль Мішель;
• президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

На ГА ООН також заплановано виступ президента України Володимира Зеленського у форматі відеозвернення.

До складу української делегації за рішенням українського президента увійшли дев’ять представників. Серед них — перша леді України Олена Зеленська, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, генпрокурор Андрій Костін, голова парламентського комітету з питань міжнародної політики Олександр Мережко.

Однією з головних тем поточної Генасамсамблеї ООН стала війна Росії проти України. Напередодні президент Зеленський наголосив, що на 77-й сесії розглянуть резолюцію щодо покарання винних у військових злочинах на території нашої держави росіян.

Дипломати та експерти очікують, що на зустрічі в Нью-Йорку говоритимуть про створення спеціального міжнародного трибуналу для військово-політичного керівництва РФ — для цього потрібна відповідна резолюція Ради безпеки ООН (РБ ООН), в якій Росія має право вето.

Українська делегація на ГА ООН також лобіює створення механізму компенсації завданих Україні збитків за рахунок російських активів за кордоном. Їх загальна сума оцінюється в понад 330 млрд доларів.

Один з пріоритетів української делегації у Нью-Йорку — активізувати відносини з країнами Латинської Америки, Африки та Азії. В умовах світової продовольчої кризи українським дипломатам важливо пояснити, що стрімке зростання цін та дефіцит продуктів харчування своїм вторгненням в Україну створила саме Росія.

Крім українських питань, закордонні політики, а також представники ЄС і НАТО планують обговорити економічну кризу через агресію Росії, зростаючі гуманітарні потреби, можливості для молоді, зокрема доступ до якісної освіти, загальне медичне страхування, цифрову трансформацію та зміну клімату.

Чи може Україна виступити ініціатором реформ ООН? Що дасть Україні ухвалення резолюцій у рамках ГА ООН з питань створення міжнародного трибуналу та компенсацій Україні збитків з боку Росії? Навіщо міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров летить до Нью-Йорку? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• народний депутат України від фракції “Слуга народу”, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Олександр Мережко;
• офіційний представник Держдепартаменту США Андреа Калан.

Олександр Мережко

— В ООН ухвалюють рішення, але немає жодної відповідальності за їхнє невиконання. Країна-агресор РФ досі має право вето у Раді ООН. У складі ООН залишаються країни, які не погоджуються підтримувати Україну. Загалом склад ООН залишається у тому вигляді, в якому він був після Другої світової війни. Чи можуть гучні рішення та гроші, що вливаються, переламати ситуацію без необхідності реформування ООН? І чи може Україна виступити ініціатором змін в ООН?

— ООН у якомусь плані справді застаріла, оскільки створювалася з урахуванням реалій післявоєнного часу та тих держав, які на той момент були переможцями. У своїх можливостях ООН обмежена. Її головним органом є Рада безпеки (РБ), яка приймає резолюції, що мають обов’язковий юридичний характер — це 25 стаття Статуту ООН.

А Генеральна Асамблея ООН може приймати резолюції, які, на жаль, мають лише рекомендаційний характер.

Тобто основний орган, який несе відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки — це РБ. На сьогоднішній день він паралізований і не виконує своїх основних функцій, зокрема, не створює гарантії боротьби з агресією, оскільки серед його постійних членів — Росія, яка використовує право вето.

Питання реформування ООН існує вже десятки років. Проблема полягає в тому, що будь-яка реформа потребує зміни Статуту ООН, яка можлива лише на основі згоди постійних членів РБ. Тобто Росія чи Китай просто заблокують ті рішення, які їм невигідні.

— Щоб створення спеціального трибуналу для Путіна та його оточення, а також винних у злочинах на території України розглядав Міжнародний кримінальний суд, потрібне рішення РБ, де Росія має право вето… При цьому ГА ООН — це чудовий майданчик для кулуарних домовленостей. Що Україна може для себе пролобіювати в рамках 77-ї сесії, окрім офіційно заявлених тем?

— Найголовніше досягнення — це зміцнення коаліції держав, які готові брати участь у протистоянні російській агресії та реально допомагати нашій країні.

Ви маєте рацію, на таких заходах найцікавіше відбувається поза залою. Від цього залежить напрям, у якому рухатиметься світова спільнота і наскільки вона підтримуватиме Україну.

На рахунок спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії РФ: один з можливих варіантів — створити його на основі резолюції ГА ООН. Це залежить від того, наскільки ефективно наша дипломатія зможе переконати держави-члени ООН підтримати такий проект та виступити сторонами у відповідному міжнародному договорі.

— Наша делегація може зробити це лише з трибуни ООН чи це регулярна робота, яка має проводитись уже зараз?

— Це постійна систематична робота, яка ведеться на всіх міжнародних майданчиках, у залі засідання ГА ООН, у кулуарах… І ця робота є дуже ефективною. На сьогоднішній день Україну готові підтримати переважно європейські держави, США, але нам треба провести більш інтенсивну роботу з країнами Латинської Америки, Африки, Азії.

Справа в тому, що там свою боротьбу веде Росія, намагаючись зробити так, щоб ці держави були сприйнятливішими до її наративів. З цим необхідно боротися, і ми це робимо.

Президент якраз сказав, що наша дипломатія має присвятити більше зусиль, поставити фокус своєї діяльності на держави цих регіонів. Від цього залежать голоси і в ГА ООН, і, зрештою, реалізація проекту зі створення міжнародного трибуналу зі злочину агресії.

Також по темі: Диверсифікація дипломатії: що відбувається у кулуарах ГА ООН

— Що стосується лобіювання голосування за резолюцію щодо компенсації Україні збитків за рахунок російських закордонних активів. Нагадаю, що відшкодування — не те ж саме, що репарації. Наприклад, ГА ООН голосує за резолюцію, яка має виключно рекомендаційний характер… Наскільки для України реально отримати 330 млрд дол. компенсації?

— Тут я бачу два шляхи: національно-правовий та міжнародно-правовий. У першому випадку резолюція ГА ООН може стати основою для розробки та ухвалення національних законів, а у другому — дати старт для створення відповідної міжнародної конвенції чи міжнародного договору.

---

Андреа Калан

— Британський дипломат і журналіст Богдан Нагайло в нашому ефірі заявив, що ООН має величезний інструментарій для того, щоб утихомирити Володимира Путіна та його поплічників у Кремлі. Чи готові представники держав і організацій, які прибули на ГА ООН, це зробити?

— Важливо, що лідери [держав та урядів] мають можливість на зустрічі ГА ООН та в кулуарах говорити про ситуацію. Ми зараз бачимо кризу в ООН, бо саме вторгнення Росії до України порушує всі норми. Така поведінка члена РБ викликає багато питань, тому багато хто вважає, що РБ зараз перебуває у стані кризи. Підтримати Статут ООН украй важливо сьогодні у Нью-Йорку. У ці дні будуть говорити про те, як організація могла б працювати більш ефективно, дотримуючись тих фундаментальних принципів, на яких вона була заснована.

— На попередній сесії ГА ООН виступав особисто президент Зеленський. У своїй промові він закликав ООН прокинутися, маючи на увазі окуповані Росією Донбас та Крим. Багато хто говорить, що якби міжнародне співтовариство, зокрема ООН, відреагувало тоді більш різко, можливо, не дійшло б до повномасштабного вторгнення. Чи могла організація відреагувати тоді більш різко і якої реакції на повномасштабне вторгнення ми можемо вимагати зараз?

— Дії Росії у 2014 році в Криму та на Донбасі були просто початком. Нині ж ми бачимо продовження, зокрема [так звані] “референдуми”, інші тактики…

Тому так важливо, щоб усі країни об’єдналися та говорили в один голос Росії, що не можна нехтувати міжнародними нормами. Тут, у Нью-Йорку, говоритимуть про це часто й голосно. Потрібно дочекатись резолюцій за підсумками Генеральної асамблеї. Більшість країн ООН скажуть, що Росія має вийти з України. Також важливо, щоб ми продовжували допомагати Україні стільки, скільки потрібно. Особливо коли Україна дуже успішно проводить контрнаступ.

— Російські ЗМІ розповсюджують інформацію про те, що міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров прямує на зустріч ГА ООН. Що чекає на пана Лаврова в Нью-Йорку?

— Можу сказати з боку США, що ми не запросили частину російської делегації і це не планується. І можу припустити, що досить холодно буде для російської делегації тут, в Нью-Йорку.

— Ми бачимо реакцію США та Європи, спрямовану на припинення повномасштабного вторгнення РФ до України. Проте є питання щодо реакції східного світу, країн Африки. Чи може Україна розраховувати на підтримку чи хоча б відсутність підтримки цих стосовно Росії?

— Країни Африки та Півдня розуміють, що продовольча криза існує саме через те, що Росія вирішила, Путін вирішив вторгнутися в Україну. Вони розуміють, що це дуже глобальні проблеми, і існують саме через Росію.

Я не можу відповісти за них, що вони говоритимуть на ГА ООН. Але всі бачать, що відбувається. Цей човен дійсно дуже великий. У цьому човні — всі друзі України, які допомагають, розуміють ситуацію. Тому що це створює загрозу не лише для Європи, а й для країн Півдня, Африки, Близького Сходу… Ми не можемо просто забути — саме з цього приводу ця зустріч ГА ООН. Ми також не можемо забути цілі цієї організації: запобігати загрозам, гарантувати світ через те, що всі країни можуть зібратися тут, у Нью-Йорку, обговорити проблеми, мирно вирішити суперечки та інші ситуації.

— Проблеми в контексті припинення повномасштабного вторгнення РФ розділені по блоках — енергетична безпека, продовольство тощо?

— Окрім пріоритетів, про які США говоритимуть, ми маємо [теми] з безпеки у сферах продовольства та охорони здоров’я.

Ми бачимо ситуацію в Запоріжжі і не тільки. Про демілітаризацію [Запорізької АЕС] треба говорити на всіх платформах — не можна, щоб така ситуація виникла навколо атомної електростанції.

Також ми бачимо проблеми в Європі через загрозу Росії перекрити енергоресурси. Країни з усього світу будуть говорити про можливості диверсифікації джерел енергії.

— Уряд України сподівається використати ГА у Нью-Йорку для створення спецтрибуналу для злочину агресії. Чи підтримають у США подібну ініціативу українських союзників?

— Держсекретар Блінкен чітко висловив позицію США — правила встановлює Конгрес. Він приймає рішення на підставі інформації, якою володіє. Зараз щодо Росії існують дуже суворі санкції — навіть суворіші, ніж якби Росію визнали державою — спонсором тероризму. Водночас такий статус ускладнював би доставку допомоги в Україну тим, хто її потребує. Є різні чинники, говоритимемо з нашими партнерами та слідкуватимемо за ситуацією в Україні.