Україні дуже важливо отримати запрошення до членства в Північноатлантичному альянсі. Саме навколо цієї ідеї й точилися обговорення під час візиту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга до Києва 29-30 квітня. Очільник НАТО відвідав українську столицю для переговорів із президентом Володимиром Зеленським про стан війни та майбутню підтримку України з боку Північноатлантичного альянсу.
Під час зустрічі також йшлося про підготовку до саміту НАТО, який відбудеться у Вашингтоні в липні.
Подробиці візиту Столтенберга до Києва
Генеральний секретар НАТО очікує від саміту Північноатлантичного альянсу посилення його ролі в координації допомоги Україні. Виступаючи у Верховній Раді, він наголосив, що підтримка України має перейти на міцнішу довгострокову основу
“На Вашингтонському саміті в липні я очікую, що лідери домовляться про більшу роль НАТО в координації безпекової допомоги та навчанні для України”, — сказав Столтенберг.
Президент Володимир Зеленський назвав “моментом сили” майбутній саміт.
“Там вирішиться, чи буде у ворога Альянсу можливість накладати вето на посилення НАТО. І це вирішується саме з питання України. Україна заслуговує на запрошення до НАТО. І нашою силою, і нашим захистом спільних цінностей, і нашою важливістю для майбутнього всієї Євроатлантики”, — сказав глава Української держави.
Столтенберг зазначив, що для довгострокової підтримки України необхідні серйозні багаторічні фінансові зобов’язання.
За його словами, Україна заслужила право бути в НАТО.
“Майбутнє України — у НАТО. Україна стане членом НАТО. Це шлях, який гарантує вашу безпеку на довгий час… І я не можу сказати вам сьогодні, коли Україна приєднається, але робота, яку ми робимо всі разом, зокрема, щодо реформ, боротьби з корупцією, ставить вас на незворотний шлях до Альянсу”, — сказав Столтенберг.
Під час відвідування Національного університету оборони разом із генсеком НАТО Володимир Зеленський 30 квітня висловив переконання, що Україна стане членом Альянсу після перемоги над Росією.
“Ми будемо в НАТО, тільки коли переможемо. Я не вважаю, що під час війни нас приймуть у НАТО. Це для когось ризик із членів НАТО, для когось просто скепсис через це. І, безумовно, рівень України, яка проходить через повномасштабну війну, а також питання про сумісність із НАТО, про рівень військових ніхто не підійматиме”, — сказав він.
Зеленський додав, що питання членства України в НАТО — політичне і потребує колективного схвалення. При цьому він зазначив, що “одна з причин, чому ця війна йде, тому що ми не були до цього в Альянсі”.
Також офіційний Київ прийняв ідею генсека НАТО про створення спецфонду Альянсу обсягом 100 млрд євро для підтримки української оборони.
Зеленський розповів, що вони зі Столтенбергом у Києві обговорювали, серед іншого, цю ідею. Фонд передбачає, що протягом 5 років країни-члени Альянсу зроблять внески на загальну суму 100 мільярдів доларів.
“У союзників дійсно є можливість втілити в життя таку ініціативу. Для нас дуже важливі деталі. Важливо, щоб це було не шляхом двосторонніх обсягів, які відзначені нашими угодами про гарантії безпеки”, — зазначив Зеленський.
Столтенберг заявив, що очікує нових оголошень від союзників щодо постачання систем ППО в Україну, однак, на його думку, акцент варто зосередити на американських системах Patriot.
“Ми працюємо в НАТО над тим, щоб союзники постачали більше систем ППО Україні. Ми оновили наш огляд над різними силами і засобами ППО”, — заявив він.
Столтенберг зазначив: щойно Україна стане членом Альянсу — вона буде повністю інтегрована в систему протиповітряної оборони НАТО.
“Водночас нам потрібно зробити вас настільки взаємосумісними, наскільки це можливо. І інтегрувати настільки, наскільки ми можемо”, — сказав він.
Це вже третій візит Єнса Столтенберга в Україну від початку повномасштабного російського вторгнення. До цього генсек НАТО приїжджав у квітні та вересні минулого року.
Коментарі експертів
Які висновки можна зробити після неоголошеного візиту генсека НАТО в Україну? Які домовленості могли бути укладені без публічного розголосу? Яких рішень слід очікувати від країн-членів НАТО під час майбутнього саміту? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
- Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Ігор Рейтерович, політолог.
ІГОР ПОПОВ: НАТО визнає свої недоліки
— НАТО розуміє, що Україна займається забезпеченням безпеки всього Європейського регіону, і тому країна потребує гарантій безпеки. Тому Україна підписує двосторонні угоди. В України є щорічна адаптована національна програма співпраці з НАТО.
Але щоб Україна сама захищала себе, потрібні інвестиції у сферу безпеки. І це якраз ці 100 мільярдів євро. Це оборонно-промисловий комплекс, закупівлі озброєння, навчання військовослужбовців, грошове забезпечення. Тобто те, що зробить ціну будь-якої нової війни, нової агресії проти України, неприйнятною.
Ймовірно, деякі країни-члени НАТО все-таки бояться ризику ескалації і прямого зіткнення з РФ. Вони зважують, що вигідно конкретно для їхніх національних урядів. Для цих конкретних політиків, ймовірно, затягування процесу запрошення України до НАТО буде безпечнішим політично, ніж форсоване запрошення України в умовах жорсткої протидії з боку РФ. Тут — тільки політика.
Насправді всі можливі технічні критерії, готовність Збройних сил, адаптація до стандартів НАТО, починаючи від застосовуваних калібрів, типів озброєнь і закінчуючи стандартами управління військовою організацією — ми вже виконали.
Під час візиту Столтенберга звучав і аналіз помилок, і заклик до того, щоб усі рішення, усі заяви якнайшвидше реалізувалися. Тобто не просто хтось оголошував про суми, які виділяються на допомогу Україні, а щоб справді необхідна зброя, боєприпаси приїжджали якнайшвидше.
НАТО для нас найбільше важливе, звісно, в плані отримання колективної гарантії безпеки, тому що в нас є двосторонні угоди з окремими країнами про військову допомогу та обмін інформацією. А координація отримання військової допомоги йде через формат “Рамштайн”.
Зараз розглядається варіант передачі координації військової допомоги Північноатлантичному альянсу. Я впевнений, що на високих зустрічах за закритими дверима це теж обговорювали. У разі зміни політичної влади у США можна було б убезпечити цей формат і передати координацію до Брюсселя, то це теж цілком імовірно.
НАТО визнає свої недоліки, особливо консенсусний принцип ухвалення рішень. Тобто, якщо раптом зараз відбудеться збройна агресія проти одного з членів НАТО, виявиться, що механізм реагування довгий і складний. Штурмові війська можуть пройти вже сотні кілометрів за час, поки в Брюсселі ухвалять узгоджене політичне рішення. І тому в НАТО триває дискусія про реформування самого Альянсу.
Чи готові Сполучені Штати підтвердити свої гарантії безпеки для європейських союзників у зв’язку з певними внутрішніми політичними подіями у США? Це теж ставиться під питання. Європейські країни все більше говорять про те, що потрібно покладатися на свої сили, вони нарощують свій оборонно-промисловий комплекс, збільшують чисельність Збройних сил, збільшують фінансування своїх армій.
У НАТО є своя особлива роль у реалізації українського мирного плану. Це встановлення нових правил європейської безпеки, зокрема безпеки України.
АНТОН КУЧУХІДЗЕ: Просто мати гарний діалог із НАТО недостатньо
— Візит Столтенберга — це чіткий політичний сигнал про членство України в НАТО. Прописуються певні гарантії, механізми тощо. Тобто як це відбуватиметься на найближчому саміті.
Столтенберг кілька днів тому говорив про те, що союзники по НАТО не виконали обіцяного з того, що обіцяли Україні на початку цього року. І я думаю, Столтенберг, найімовірніше, буде обговорювати військово-технічне поглиблення співробітництва і перетворення діалогу на конкретні політичні рішення.
Просто мати хороший діалог з НАТО недостатньо. Просто мати політичні заяви про членство України в Альянсі — теж недостатньо. Тому, я думаю, обговорюються програми військово-технічного постачання, навчання, посилення.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Багато європейських країн уже зрозуміли переваги військової союзниці-України
— Більшість членів Альянсу дійсно зацікавлені в тому, щоб Україна стала 33-ю країною, яка приєдналася до НАТО. З однієї простої причини: країни-члени роками не вкладали в оборону стільки, скільки було необхідно.
Серед них існував міф або стереотип, що наявність ядерної зброї, насамперед у Сполучених Штатів, частково у Франції, Великої Британії, — це достатньо стримувальний фактор у контексті гіпотетичної майбутньої війни.
Але на тлі російсько-української війни вони побачили, що ядерна країна може напасти на іншу країну, в такому випадку неядерну, і розв’язати повномасштабну війну. Також далеко не факт, що якщо ситуацію екстраполювати, наприклад, на країну НАТО в Європі, що НАТО почне використовувати саме ядерну зброю для захисту цих країн або цих територій. Це важливий момент і, думаю, що в Альянсі все прекрасно розуміють.
Це розуміють Польща, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Чехія, маса інших країн, які просто бачать цю картинку, коли війна ведеться саме конвенційними методами. Відповідно, тут Росія має перевагу, оскільки у неї величезна армія, вона не шкодує взагалі людей, і має певний досвід війни в Україні. Це найголовніший фактор на сьогодні, який змушує багато країн Альянсу виступати відвертими лобістами інтересів України. Тому що вони розуміють, що разом з Україною, яка має і буде мати велику і дуже професійну та досвідчену армію, вони набагато впевненіше себе почуватимуть на випадок гіпотетичного конфлікту з Росією в майбутньому.
Читайте також:“Сила зупиняє Росію, обережність лише провокує її”: союзники підтримують Україну (ВІДЕО)