Шлях України до Європейського Союзу: досягнення, перспективи та прогнози

За 2024 рік Україна досягла чималих результатів у відносинах з Євросоюзом. Стартували переговори щодо приєднання до ЄС, відсотки від заморожених російських активів стали використовувати на закупівлі зброї для України, а її оборонна промисловість стала сприйматися як частина європейської. Євросоюз — найближчий сусід і союзник України. Результати виборів у США ще більше скріпили це партнерство і зблизили Київ і Брюссель.

Відносини України та Євросоюзу у 2024 році

У червні в Люксембурзі відбулася міжурядова конференція, на якій було відкрито переговори щодо вступу до ЄС. Це були останні дні головування Бельгії в Раді Євросоюзу. 

“Сьогодні ми тут тільки тому, що нас підтримують і дають нам таку можливість українські Збройні сили, кожен українець, який виступає за Україну, стоїть з Україною і допомагає нам рухатися вперед. Я дуже вдячна бельгійському головуванню за його засадничі зусилля з мобілізації єдності всіх 27 держав-членів ЄС”, — заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. 

Постійний представник України при ЄС Всеволод Ченцов упевнений, що 2024 рік був дуже важливим у відносинах із Європейським Союзом. 

“Ми відкрили переговори про членство в червні 2024 року. Ми почали ці переговори та практично завершили скринінг за першим кластером. Це кластер, який називається “Основи”. І це дає можливість уже 2025 року, під час польського головування, почати, власне, переговори щодо цього кластеру і ми сподіваємося, що не тільки щодо цього”, — сказав Ченцов. 

Важливо було дати старт переговорам до того, як Угорщина на пів року посяде місце голови в ЄС. На цей час просування України на шляху до Євросоюзу було б тимчасово ускладнене. 

Для вступу в блок Україні необхідно відкрити та закрити 35 глав у шести переговорних кластерах. Єврочиновники та їхні українські колеги розраховують розпочати цю роботу одразу ж після нового року, коли головування в Європейському Союзі перейде до Польщі. 

“Ми продовжуємо супроводжувати Україну на її шляху до приєднання до нашого Союзу. Якщо Україна продовжить свою хорошу роботу, то ми повинні бути готові відкрити перший кластер переговорів про приєднання на початку 2025 року. Деякі інші можуть наступити протягом цього року”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. 

Успіхом Києва можна вважати та продовження на рік автономних торгівельних заходів — режиму безмитної торгівлі з ЄС. Попри досить гучні конфліктні ситуації з європейськими виробниками через постачання української сільгосппродукції на європейський ринок, Євросоюз зберіг лояльний до України режим ще на один рік, розробивши механізми захисту на випадок екстрених ситуацій. 

У Європарламенті після виборів у червні 2024-го збереглася проукраїнська більшість. Кількість депутатів, які голосують за резолюції на підтримку України, не зменшилася. 

За словами Ченцова, п’ять резолюцій було ухвалено 2024 року. 

“Це цементує підтримку на політичному рівні. Це дає змогу працювати й в столицях, і на рівні політичних партій. Тобто на сьогоднішній момент можна констатувати, що ми зберегли єдність Європейського Союзу, попри всі складнощі. Ми зберегли динаміку наших відносин, і вона зростає, попри всі виклики, військову агресію, яка, на жаль, далі триває. Ми дуже суттєво просунулися в напрямку переговорів з Європейським Союзом, і це стало реальністю”, — акцентував він. 

Багато європейських оглядачів вважали, що новий склад Європарламенту та Європейської комісії змушений буде рахуватися зі зростанням підтримки радикальних сил у ЄС і стане менш проукраїнським. Насправді новий глава європейської дипломатії Кая Каллас відкрито заявила про необхідність перемоги України, а єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс закликав готуватися до можливої агресії Росії проти країн Євросоюзу. 

“Перемога України є пріоритетом для всіх нас. Ситуація на полі бою дуже складна, тому ми повинні продовжувати працювати щодня. Сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно, і з такою військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою, яка необхідна. Це має бути підкріплено чітким шляхом для України до вступу в Європейський Союз. Те, за що ми тут боремося, — це європейська безпека, європейські принципи. Це наш захист Статуту ООН і глобальних принципів, які стоять за ним”, — заявила верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. 

Головування Угорщини в ЄС очікували як можливу катастрофу для підтримки України. Але, попри особливу позицію Будапешта з усіх питань, пов’язаних з Україною, єврочиновникам вдалося узгодити 15-й пакет санкцій проти РФ і підтримати виділення Україні кредиту на суму майже 50 млрд доларів. Причому Європейський Союз у проєкті цього рішення передбачав можливість закриття майже всієї суми, у разі якщо США не захочуть або не зможуть зробити свій внесок. 

“Був заснований і почав діяти інструмент фінансової підтримки — Український механізм. У його рамках тільки від Європейського Союзу ми отримали у 2024 році 16 млрд євро. У 2025 році також сподіваємося, що в плані макрофінансової стабільності в нас усе буде добре. ЄС у 2024-му заснував ще додатково фінансову програму в рамках так званого кредиту “Великої сімки” на 50 млрд євро, і частка Євросоюзу в цьому кредиті — 18 млрд євро. Ці кошти почнуть працювати вже з початку 2025 року. Ми очікуємо, що перший транш у 1,5 млрд або навіть більше буде передано Україні вже в січні”, – зазначив постійний представник України при ЄС.

Німецький євродепутат від Партії зелених Даніель Фройнд — послідовний критик угорського прем’єра Віктора Орбана. Він радий, що допомога Україні не була заблокована з боку Будапешта. 

“Він блокує, він затримує, послаблює. І, я думаю, найгірше, що він зробив за час свого головування, це показав роз’єднаність Європи, прикинувшись, що виконує якусь “миротворчу місію”, і тим самим просто показав, що він підлабузнюється до диктаторів. На цей час, я думаю, у нас усе добре. Але Орбан — один із тих, хто намагається послабити, затримати та перешкодити підтримці України. І я думаю, це вкрай небезпечно не тільки для України, а й для всіх нас у Європі”, — акцентував Фройнд. 

Постійний представник України при ЄС не виключає, що 2025 року, вже під час польського головування, у лютому буде ухвалено наступний пакет санкцій щодо РФ. 

“Ми вже почали активну співпрацю з його підготовки. І будемо особливу увагу приділяти таким питанням як російський тіньовий флот, російська енергетика, газ, інші напрямки. Будемо намагатися, щоб цей пакет охопив і ядерну енергетику. Ми не зупиняємося в зусиллях за цим треком”, — доповнив Ченцов. 

Пройшовши через вибори та головування Угорщини, партнерство України з ЄС зміцнилося і набуло особливої важливості на тлі результатів виборів у Сполучених Штатах і майбутнього приходу в Білий дім команди Дональда Трампа. 

“Для нас дуже важливий голос Європи, об’єднаний із голосом США. Ми чекаємо інавгурації нового президента Дональда Трампа, і після цього хочемо, щоб у нас був серйозний план, як зупинити Путіна. І, дійсно, я думаю, що Дональд Трамп плюс Європейський Союз здатні це зробити”, — заявив лідер України Володимир Зеленський. 

Наприкінці 2024 року було досягнуто угоди про те, що українські виробники отримають 535 млн євро від Данії, Швеції та коштом заморожених російських активів для виробництва зброї. На території України запрацювали європейські оборонні гіганти, як-от німецький концерну Rheinmetall, який відкрив завод з ремонту та обслуговування БМП і танків. У планах і складання техніки. 

“Крім політичної єдності, крім санкційних пакетів, також сталося вперше, що Європейський Союз витратив близько 3 млрд євро, навіть більше, з доходів від конфіскованих російських активів на військову підтримку України. Тобто перший транш, по суті, вже використано, а це близько 1,5 млрд євро. З них, що дуже важливо, 400 млн було використано саме в Україні. Друга частина цього траншу вже на початку 2025 року надійде в Україну”, — розповів Ченцов. 

Євроінтеграційний процес України у 2024-му почав набувати конкретних технічних форм — на політичному, економічному та військовому рівнях. Керівництво ЄС поставило собі за мету зробити чергову хвилю розширення можливою до 2030 року. І Київ, і Брюссель спільно йдуть до неї.

Український шлях до ЄС в оцінці експертів

Як Україна продовжує свою трансформацію для того, щоб прискорити євроінтеграційний процес? Які були важливі досягнення Києва на шляху до членства в ЄС? Чого варто очікувати від головування Польщі в Євросоюзі? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Марія Мезенцева, голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ);
• Євгенія Кравчук, членкиня української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ); 
• Олеся Яхно, політолог;
• Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; 
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”. 

МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА: Важливо імплементувати євроінтеграцію в регіонах

— Глобальним досягненням у 2024 році є те, що Україна починає переговори щодо членства в ЄС. Такого короткого періоду, за який можна було б досягти подібного результату, погоджуся з колишнім верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем, не досягала жодна з 28 країн Євросоюзу, включно з Великою Британією. 

Прогрес України Єврокомісія оцінила в дуже позитивному ключі. Важливо відзначити досягнення в судовій реформі та антикорупційних рішеннях. Дуже важливо, щоб все це реалізувалося і відчувалося на місцях. 

Дуже важливо імплементувати євроінтеграцію в регіонах.  Для цього в нас створено на рівні Конгресу місцевих громад і регіонів спеціальну робочу групу, яка пояснює, які можливості є для міст і населених пунктів, що може дати партнерство з ЄС, які грантові програми є для бізнесу, сфери освіти, медицини, культури. 

Незалежно від внутрішньополітичної ситуації в країнах-членах ЄС, підтримка України зберігається на високому рівні. Я говорю і про відносини з Угорщиною, Словаччиною та іншими країнами, які не завжди бувають простими, зокрема через вибори. Проте важливо, що Україна отримала фінансову допомогу в 50 млрд євро на поточний і наступні три фінансові роки. Такі асигнування Європейський Союз робить не для кожної країни-партнера. 

Вперше було виділено військову допомогу українським Силам оборони за допомогою “Європейського фонду миру”. Крім того, пакети військової допомоги Київ отримує від окремих держав ЄС, які раніше були нейтральними. 

Тривають обговорення євроінтеграційного процесу України в робочих групах, до яких залучені органи влади, профільні комітети ВР. Дуже важливо, за її словами, щоб також до цього долучалося і громадянське суспільство.

Потрібно у Верховній Раді вчасно голосувати за необхідні закони та імплементувати їх, тому що це є найважливішим. Україна розпочинає важливий шлях перемовин за 35 різними розділами, і це стосується абсолютно кожного елемента нашого щоденного життя. 

35 розділів переговорного процесу, 35 робочих груп — усе це потребує великих зусиль. Це, можна сказати, така паралельна реальність, яка існуватиме деякий час. Але важливо, щоб ми були синхронними. Тому звірки нашого прогресу з Єврокомісією будуть постійно відбуватися. 

Не менш важливо, щоб українці підтримували євроінтеграцію. І у 2024 році цей показник становив 90% і більше відсотків громадян. Потрібно, щоб підтримка зростала. Євроінтеграція складна щодо імплементації та ухвалення законів. Але нам важливо, щоб українська нація підтримувала свій вибір, прописаний у Конституції, і відчувала від цього позитив. 

ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК: Важливе досягнення — створення Реєстру збитків, завданих російською агресією Україні та українцям

— Рада Європи залишається єдиною організацією, яка повністю виключила Росію зі своєї структури. Йдеться про Комітет міністрів, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) і Венеційську комісію. Росію звідти «вичистили». 

Один із важливих результатів роботи української делегації в ПАРЄ 2024 року — створення міжнародного Реєстру збитків, завданих російською агресією Україні та українцям. До нього подали вже понад 12 тис. заявок на відшкодування збитків за зруйноване житло з квітня 2024 року. Це вже міжнародний орган зі штаб-квартирою в Гаазі. 

Найближчим часом будуть відкриватися нові категорії з приймання заявок. Думаю, це можуть бути в майбутньому мільйони заявок, тому що перелік категорій широкий. Зокрема, компенсації зможуть отримати внутрішньо переміщені особи. 

Також не зупиняється робота над створенням спеціального трибуналу за злочини агресії. Ми очікуємо, що у 2025 році Рада Європи вже впритул наблизиться до підписання договору з Україною щодо створення трибуналу за злочини агресії, вчинені Росією. 

ОЛЕСЯ ЯХНО: Україна демонструє готовність виконувати свої зобов’язання перед ЄС

— Є два ключові блоки питань, важливих для України в контексті співпраці з Європейським Союзом. Перший блок пов’язаний із безпекою. Йдеться про питання, розв’язання яких залежить від Європейського Союзу: від безпеки Східної Європи до Європи загалом і України як її частини. Відомо, що Польща, яка головує в Раді ЄС цього року, вже позначила пріоритетом питання безпеки та санкцій проти Росії. Цей блок включає допомогу Україні у фінансовому та військовому аспектах на тлі російської агресії. 

Другий блок стосується безпосередньо розширення ЄС і руху України до членства. 2025 рік може стати значущим для європейської інтеграції України. Польща головує перше півріччя, а Данія — друге, що також сприятливо для нас. Ми досягли етапу, коли можна говорити про конкретні кроки. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже акцентувала на опрацюванні конкретних кластерів співпраці.

Є великі очікування від головування Польщі, особливо з урахуванням оновлення керівних органів ЄС після виборів. Наприклад, нові європейські комісари, такі як Марта Кос, відповідальна за розширення ЄС, відвідали Київ, демонструючи проукраїнську позицію. Це створює передумови для конкретних рішень щодо безпеки та інтеграції України.

Говорячи про гарантії безпеки, Європа, схоже, бере на себе ключову роль. Обговорюються миротворчі місії та інші ініціативи. Це свідчить про те, що Захід починає сприймати Україну як частину спільного безпекового простору.

Крім того, ЄС переглядає політику в низці сфер. В енергетиці, наприклад, Євросоюз планує повністю позбутися залежності від російських енергоресурсів до 2027 року. Також посилюються санкції проти РФ. Це важливо не тільки для України, а й для посилення обороноздатності Європи.

Що стосується інтеграції, в України є конкретний план дій, узгоджений з ЄС. Попри війну та економічні труднощі, Україна демонструє готовність виконувати свої зобов’язання. Це двосторонній процес, де обидві сторони — Україна і ЄС — роблять кроки назустріч одна одній.

У найближчі пів року, поки головує Польща, а потім Данія, Україна має всі шанси суттєво просунутися до членства в ЄС. Цей процес іде відповідно до узгодженого графіка й очікування на цьому шляху залишаються позитивними.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Польща, яка головує в ЄС, відстоюватиме інтереси України

— Польща розпочала своє піврічне головування в Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 30 червня 2025 року. Одним із ключових на цей період Варшава визначила питання безпеки та оборони. 

Польща може зробити досить багато в рамках свого головування в ЄС. Особливо, якщо порівнювати з попереднім головуванням Угорщини, яке було сповнене конфліктів та проблем. У даній ситуації у Польщі є певні можливості, важелі та перспективи. 

План, який Польща вже представила, складається з семи пунктів. На першому місці в ньому — безпека й оборона. Можна сказати, що це буде ключовим напрямком польського головування. 

Водночас під час головування Варшаві доведеться зіткнутися і з низкою проблем. Я маю на увазі та досить складний діалог із новообраним президентом США Дональдом Трампом. Це загалом торгівельно-економічні відносини Вашингтона і Брюсселя, з одного боку, а з іншого — очевидними є і внутрішні проблеми Європейського Союзу. Це внутрішні проблеми та кризи в Німеччині та Франції, президентські вибори в Румунії, складна ситуація в Молдові, Грузії, зокрема, певна розкольницька політика Словаччини та Угорщини. Досить багато викликів, які, так чи інакше, стоятимуть на порядку денному Європейського Союзу. 

У самій Польщі в травні 2025 року відбудуться вибори президента, і це теж буде певним фактором, який впливатиме на ефективність польського головування в Раді ЄС. 

Говорити про якусь вирішальну і кардинальну роль країни-голови не доводиться, бо в Європейському Союзі рішення, в основному, ухвалюють консенсусом і згодою всіх країн. Але Польща ініціюватиме і продукуватиме ініціативи в ключі того порядку денного свого головування, який вона запропонувала. 

Польща збиратиме відповідні міжвідомчі конференції, висуватиме на обговорення питання, які їй видаються найактуальнішими, зокрема з погляду їхнього внутрішнього порядку денного. Тут у Польщі є певна ініціатива, і, я думаю, вона буде досить ефективно її використовувати. З огляду на те, що все ж таки проблема безпеки та оборони для Польщі, як для прифронтової держави, є очевидним і безумовним пріоритетом.

Для України дуже важливим є те, що в період головування Польщі йтиметься про формування мирного плану з припинення війни, який розробляє команда Трампа. 

Польща заявляє про те, що без України та без її союзників у Європі не повинен відбуватися американо-російський діалог. Мають брати участь усі зацікавлені сторони. Це для нас, безумовно, важливо. Як і те, що Польща досить серйозно ставиться до подальшого використання заморожених російських активів. 

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Україна може стати частиною системи безпеки ЄС

— Останні пів року в ЄС головувала Угорщина і використовувала всі можливі механізми, щоб блокувати конструктивне ухвалення рішень у безпекових питаннях, включно з інформаційною, енергетичною та міграційною сферами. Цей період був складним як для України, так і для всього Європейського Союзу. Але він виявився необхідним, оскільки дозволив усім усвідомити, наскільки сильним є вплив однієї країни (у цьому випадку Російської Федерації) на політику ЄС загалом. 2024 рік можна схарактеризувати як рік дефіциту безпеки. Це стало очевидним трендом.

Я б назвав цей період також кризою великих союзів і міжнародних інституцій. Ми бачимо, як країни та організації часто вибирають стратегію “кожен сам за себе”. У 2025 році перше півріччя головувати в Євросоюзі буде Польща, я вважаю це правильним вибором. Польща добре розуміє ризики, які несе Російська Федерація, включно з військовими, інформаційними, енергетичними та іншими гібридними загрозами.

Досить згадати міграційну кризу, організовану Росією через Білорусь на кордоні з Польщею та Європейським Союзом перед повномасштабним нападом на Україну. Польща, знаючи всі ці проблеми, напевно буде активно просувати серйозні, можливо, навіть конституційні зміни всередині ЄС.

Ми можемо говорити про кризу таких великих союзів, як НАТО, ЄС, ООН — усі ці організації в кризу безпеки показали обмежену ефективність. У НАТО, наприклад, країни не наважуються повністю пустити в дію п’яту статтю договору, що свідчить про невизначеність у їхніх діях.

Україна, зі свого боку, може запропонувати силовий компонент безпеки для ЄС, посилюючи його геополітичну суб’єктність. На цьому шляху важливо будувати глибші відносини з нашими стратегічними партнерами, особливо з Польщею, яка головуватиме в ЄС у критичний перехідний період. Поки не сформована нова архітектура світової безпеки й поки великі інституції проходять свої трансформації, потрібно робити ставку на малі союзи.

Прикладом можуть слугувати альянси України з Великою Британією, США, Польщею та Румунією. Останні події демонструють значний прогрес у наших відносинах з Румунією, які вийшли на якісно новий рівень.

Читайте також: Україна залишається у світовому порядку денному: головні досягнення дипломатії у 2024-му — події та заяви (ВІДЕО)