19 жовтня з офіційним візитом Україну відвідав міністр США Ллойд Остін. Він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та своїм українським колегою – міністром оборони Андрієм Тараном.
Сторони обговорили питання двосторонніх відносин, реалізації євроатлантичних прагнень України, матеріально-технічну допомогу ВСУ та протидію російській агресії. Володимир Зеленський розповів про дії української влади щодо налагодження діалогу, деокупацію захоплених Росією територій, реформу в оборонному секторі. І подякував за військову допомогу, яку Україна отримує від США.
“Ми отримали ту військову допомогу на 60 млн дол., про яку під час мого візиту говорив президент [Джо Байден]. І ми дуже вдячні, армія вдячна за підтримку Сполучених Штатів Америки. Ще раз повторю, що США сьогодні для України в момент конфлікту на сході України є партнером номер один у галузі безпеки та оборони”, – сказав президент України.
У свою чергу Ллойд Остін наголосив, що Росія почала збройний конфлікт в Україні та перешкоджає його завершенню.
“Росія почала цю війну. Вона є тим каменем спотикання, який перешкоджає мирному врегулюванню. Вони порушили територіальну цілісність і суверенітет України. З нашого боку ми зробимо все можливе, щоби підтримати Україну”, – заявив глава Пентагону.
Також він зробив заяву про перспективи вступу України до Північноатлантичного альянсу у відповідь на погрози Росії “вжити заходів для протидії членства Києва в НАТО”.
“Жодна третя країна не має права вето на вступ до НАТО. Україна має право самостійно вирішувати свою майбутню зовнішню політику без зовнішнього втручання. Ми залишаємося непохитними у підтримці оборонної реформи України, яка сприятиме досягненню критерія повноправного членства в НАТО”, – зазначив Остін.
Зближення України з НАТО у програмі “Украина на самом деле” телеканалу UA обговорюємо з головою правління Центру оборонних стратегій, міністром оборони України (2019-2020 рр.) Андрієм Загороднюком.
Ведучий програми – Денис Похила.
– Які головні завдання Ллойда Остіна в Україні? Реальні, а не ті, які декларуться для суспільства, для засобів масової інформації. Чому глава Пентагону приїхав до України?
– Глава Пентагону прибув до України, тому що у нього своєрідне європейське турне. Він їхав на міністерську зустріч у Брюсселі, яка проходить щороку в штаб-квартирі НАТО. Оскільки він їде до Європи, то він організував поїздку по кількох країнах. Крім Бельгії – це Румунія, Грузія та Україна. Тобто це країни Чорноморського басейну, які, звісно, зараз розглядаються як зона ризику у зв’язку з безперервною агресією Росії.
Зараз Сполучені Штати визначають для себе стратегію щодо Чорного моря. І тому їм важливо почути партнерів.
Так, це співпало з тим, що буквально менше двох місяців тому Остін уже зустрічався з президентом Володимиром Зеленським та з міністром оборони Андрієм Тараном. Але, звісно, міністр оборони США не міг приїхати до цього регіону та не зустрітися з Україною, тому що це абсолютно не той сигнал, який вони хочуть послати.
Навпаки, вони хочуть послати сигнал, і основне завдання візиту було – це “політичні сигналізування”. Послати меседж до світу про те, що Сполучені Штати підтримують Україну.
Ця мета й була досягнута. Тому було дві зустрічі, один день візиту й усе.
– Чи є ці меседжі адміністрації Байдена більш ефективними, у порівнянні з політикою попередньої адміністрації?
– За Трампа був інший міністр оборони – Марк Еспер, з яким вдалося налагодити дуже хороші відносини. Але вони пройшли через випробування скандальної історії з Трампом періоду 2019 року (тоді видання The Washington Post повідомило, що Трамп нібито схиляв президента України відкрити справу стосовно сина свого конкурента на виборах-2020 Джо Байдена. Ця інформація згодом не підтвердилася, – ред.) . І у нас пішов майже рік, понад півроку на те, щоби вибудувати нормальні відносини.
Тобто відносини будуються. Це процес. Не можна говорити про те, що завтра, наприклад, — раз, і вони всі збудовані. Це певний процес. Цей процес іде. Досить довго нашому міністрові потрібно було чекати, доки він потрапить до Пентагону. Потрапив у серпні. Зараз приїхав Остін до нас з візитом у відповідь. Це все позитивні кроки.
Під час візиту до Вашингтона була підписана рамкова угода (Спільна заява про стратегічне партнерство України та США, – ред.). Вона досить загальна, дуже базова. Ось, якщо зараз сторони почнуть наповнювати її конкретними програмними проєктами, то це закладе основу для подальшого розвитку відносин. Тобто це процес, який потрібно пройти.
– А що стосується перспектив вступу України до НАТО? Критики кажуть, що ситуація з боку Білого дому виглядає так: “ОК, для вас двері відкриті, але ми вас поки не братимемо. Так, ви маєте таке право, але фактично залишається те, що ви бачите”.
– Давайте по порядку. По-перше, Остін під час візиту повторив той самий наратив, який ми чули від Байдена після саміту НАТО у Брюсселі у червні цього року. Отже, ми це розглядаємо як позитив. Адже було абсолютно чітко заявлено, що Україну в НАТО бачать.
У нас не було ситуації, що просто всі країни НАТО були проти вступу України до Альянсу. У 2008 році лише Німеччина та Франція сказали, що, мовляв, ми поки не бачимо. Проте було підписано комюніке усіма країнами без винятку, тобто повний консенсус. І комюніке говорить про те, що Україна буде членом НАТО. Уже ця заява – сама по собі позитив.
Коли у Байдена запитали у червні цього року, коли Україна може вступити до НАТО, відповідь була дуже проста: ми очікуємо, що вона стане членом НАТО, але вона повинна відповідати критеріям. Чи є це гарантією, що ось ми завтра відповідатимемо критеріям і потрапляємо до НАТО? Звісно, ні. Тому що вступ до НАТО – це питання консенсусу всіх 30-ти членів НАТО, які повинні проголосувати “за”. Зокрема такі “складні” країни, як Франція, Німеччина та ще деякі інші, яких треба ще переконувати.
Жоден політик ніколи не візьме на себе відповідальність за рішення Франції або Німеччини. Тобто не буде ні Байден, ні тим паче Остін обіцяти нам членство, якщо це членство не залежить лише від політики Сполучених Штатів. Тому вони дуже всі обережні, бо не хочуть потрапити до ситуації, за якої вони виглядатимуть зовсім недобре. Тому вони це обіцятимуть лише тоді, коли побачать, що є цілковитий консенсус в Альянсі. А над цим потрібно ще працювати.
Але США – це дійсно один з основних наших лобістів у НАТО. Це одна з тих країн, яка працює з іншими країнами, та мотивує їх підтримувати Україну.
І, звісно, питання нікуди не подінеться. Нам ще треба багато питань вирішити всередині країни. Тобто це ті реформи, які ми обіцяємо зробити й поки що не робимо, або робимо, але не до кінця.