Замість газифікації сіл, якісної медицини та поліпшення якості життя, Кремль витрачає мільярди рублів на пропаганду. Так, пов’язаний з адміністрацією президента Росії “Інститут розвитку інтернету” планує розподілити у 2023 році 20 млрд рублів як гранти на створення так званого “патріотичного контенту”, інформує FREEДОМ.
Один із щедрих спонсорів російської пропаганди “Інститут розвитку інтернету” 2 червня 2023 року опублікував підсумки конкурсу зі створення “національного контенту”. Так, 10 млрд рублів отримають 163 проєкти.
“Серед назв — “Рамзан. Ахмат — Сила Росії”, “Російський код. Суверенне майбутнє” і “Російська спадщина. Повернення додому” — документальний фільм про долю пам’яток архітектури на Донбасі. Окрім цього, гранти отримали проєкти “Зроблено для фронту” — фільм про підприємців, які допомагають фронту, “Жінки Z” про жінок-військовослужбовців, “СВОї” і проєкт “Ті, що виїхали, як ви там?”, — з повідомлення видання “Радіо Свобода”.
Щорічно російська влада витрачає мільярди рублів на пропагандистські фільми, серіали, медіапроєкти та відеоігри. Або, простіше кажучи, на патріотичний контент. З початком російського повномасштабного вторгнення в Україну потреба в пропаганді війни в Росії зросла, кажуть експерти.
“З держбюджету виділяються гроші на те, щоб створювати так званий патріотичний контент, який є ні чим іншим, як пропагандою, який повністю викривляє суть, який не ґрунтується на фактах і є, як і телеканал “Росія-1”, “Перший”, RT ні чим іншим, як рупором Кремля. Російська пропаганда вона дуже схожа на багатоголову гідру, тому що у неї багато голів і вони спрямовані на різні аудиторії. Є цільові аудиторії, наприклад діти, тому там пропаганда йде через освіту”, — зазначає медіаекспертка і фактчекерка Альона Романюк.
У російській культурі герой — це, як правило, той, хто загинув. На подвір’ях діти грають у війну, до школи приходять військові і розповідають про те, як пройшли Афганістан і Чечню. Слово “герой” вживається переважно у військовому контексті.
“Виходить, що важливі для дитини дорослі пропонують їй тільки один спосіб стати “героєм”: принести себе в жертву вітчизні, ризикуючи загинути або серйозно постраждати. З дітьми мало говорять про те, що можна робити й інші хороші вчинки: розвивати країну, допомагати людям і водночас залишатися в живих”, — акцентує психолог-консультант, фахівець із корекції деструктивно-агресивної та насильницької поведінки Станіслав Хоцький.
Згодом із цих дітей виростають споживачі телевізійного та стримінгового пропагандистського контенту.
Так, згідно з медіадослідженнями, в Росії з 2013 року основний новинний порядок денний — це події в Україні. Просувають активно в Росії наративи і про “нацистів”, і про “першу армію світу”, “велич російської нації” і про те, що Захід нібито несе небезпеку для Росії.
“Людина дуже не любить помилятися і не любить бути не правою. Тому коли приходять і кажуть, що все, що вам розповідали в школі або в університеті, або по телевізору — все, у що ви вірили, — брехня, людина відмовляється вірити і буде до останнього чинити опір. Російська пропаганда має дуальні наслідки: росіяни вірять, що українці це братній народ, але водночас вони радіють коли нас вбивають. Одне виключає інше, але у хворому мозку людини, яка піддалася впливу російської пропаганди, ці дві дуальні сутності уживаються”, — каже Альона Романюк.
Навіть той факт, що реальність абсолютно не збігається з телевізійною картинкою, не бентежить росіян, кажуть експерти. Громадяни вірять у велич країни попри те, що за межею бідності, згідно з даними Росстату, живе кожен сьомий росіянин.
Читайте також: Російська пропаганда у світі: боротьба з фейками Кремля триває на міжнародному рівні (ВІДЕО)
На думку аналітика Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Сергія Жукова, переконувати затятих прихильників пропаганди Кремля немає сенсу, а роз’яснювальну роботу треба вести серед росіян, які сумніваються.