Що буде з ПВК “Вагнер” після вбивства Пригожина — розбір експертів

Ліквідація глави приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Євгена Пригожина зробила небувалий резонанс на тлі війни, яку Росія розв’язала проти України ще 2014 року.

Пригожин керував найманцями, які брали участь у бойових діях на Донбасі, зокрема, в Бахмуті. Бізнесмен, якого ще називають “кухарем Путіна”, був одним із ключових учасників агресії РФ проти України.

Щодо того, що тепер буде з бойовиками ПВК “Вагнер” є кілька різних точок зору.

Яка доля чекає на найманців Пригожина

Останнім часом Євген Пригожин дуже дратував кремлівських кураторів. Чого варті тільки його звинувачення на адресу перших осіб Міноборони РФ — Сергія Шойгу та Андрія Герасимова. Він постійно критикував керівництво російського військового відомства, що, на думку багатьох, і стало причиною його ліквідації.

Точкою кипіння став так званий “бунт” Пригожина, коли він зі своїми бойовиками організував так званий “похід на Москву”. При цьому Міноборони РФ намагалося взяти угруповання під свій контроль, що багато хто і пов’язує з демаршем “кухаря Путіна”.

Після загибелі Пригожина і його заступника — керівника ПВК “Вагнер” Дмитра Уткіна існування організації опинилося під питанням. За даними російських ЗМІ, частина найманців перебралися в Білорусь у рамках секретної угоди, укладеної між Путіним і Пригожиним. Однак при цьому ПВК “Вагнер” втратила фінансування, яке раніше отримувала від російської держави.

Решта, за даними видання ВВС, втекли до Африки, зокрема, до держави Малі.

Як вважають експерти, ПВК “Вагнер” або змінить свою назву і отримає новий символ — Кремль любить зберігати вже створені ним структури, або буде розформований.

До 2022 року було неясно, хто є реальними засновниками ПВК “Вагнер”. У ЗМІ було багато спекуляцій на цю тему, але Пригожин у підсумку все визнав.

Після невдалого заколоту Пригожин заявив, що його сили перебувають в Африці і мають намір зробити континент “більш вільним”. Там угруповання причетне до видобутку корисних копалин і допомагає забезпечувати безпеку слабких авторитарних режимів.

Думки експертів

Про те, якою буде доля ПВК “Вагнер” у Росії, Білорусі та Африці, а також які перспективи в інших воєнізованих структур РФ — в ефірі телеканалу FREEДOM міркували:

• Олег Дунда, голова міжфракційного об’єднання з деколонізації РФ;
• Ян Матвєєв, військовий експерт;
• Олексій Барановський, представник політцентру легіону “Свобода Росії”;
• Ігор Ейдман, російський соціолог.

ОЛЕГ ДУНДА: Російська влада навіть після “бунту Пригожина” не зміниться

— Після так званого бунту Пригожина нічого не змінилося. Так, усунули Пригожина, але настрої залишились. Ми чудово пам’ятаємо, як цей бунт відбувався, коли жоден так званий правоохоронний орган ніхто з представників силових структур не вийшов захищати Москву та захищати центральну владу.

Це говорить про те, що таких бажань немає, і ніхто не хоче жити своїм життям за так званих володарів Ново-Огарьова. На додаток, найважливіше зауваження те, що в той момент глави регіонів практично не підтримали Москву.

Тобто, з 90 регіонів, на мою думку, чотири або п’ять — Кадиров (Рамзан Кадиров, голова Чечні — ред.), Татарстан і Бєлгород виступили із заявою про повну підтримку Путіна, про повну підтримку владного режиму. Решта або відмовчувалися, або зробили такі загальні заяви, що вони, мовляв, “ми за мир, і взагалі це не наша справа”.

Їхні ж настрої не змінилися, ці люди залишилися. Ті люди, які йшли з Пригожиним на Москву, там близько 5000 бійців, це ті люди, які записали так звані “відосики”, також залишилися, вони також присутні. Багато хто з них, швидше за все, незадоволений, як усунули Пригожина таким чином.

До того, спосіб, як був усунений Пригожин, ще більше розвалює цю систему зсередини, тому що до останнього моменту вони намагалися в Москві вдаватися до наявних інституцій. Нібито є Держдума, яка щось сприймає, щось голосує. Є суди, які приймають рішення щодо поганих, за кровожерливими законами.

Але це все одно рішення суду. Це все одно умовний підпис, умовний друк. І була прокуратура, яка на виконання рішень судів щось робила. Були правоохоронні органи, які діяли відповідно до процедур та інструкцій. А вбивство Пригожина показало, що більше цієї формальної завіси, цієї сцени, театру, виконання якихось інституцій там не існує.

Така сильна влада стійка, але всередині вона тендітна і валиться раптово. І це вже в Російській імперії проходило не один раз. Та сама Російська імперія — 1916 року здавалося, що вона така ж сильна, так само стійка. Але було тижня бунтів, і Російська імперія фактично розпалася. Або Радянський Союз: хто б міг подумати в 1989 році, що через рік-два цієї Радянської імперії не буде, а також виявилося, що вона всередині теж тендітна.

Тому що ці ось приводні ремені між центром і регіонами колоніями є абсолютно неробочими. І тому СРСР розсипався. Така сама ситуація зараз спостерігається й у Росії, коли легітимність визначається однією людиною. От і все.

ОЛЕКСІЙ БАРАНОВСЬКИЙ: Ці структури Путін потихеньку утилізує

— Усі ці російські пропутинські “добровольчі рухи” закінчуються однаково — могилою. Причому звинувачувати вони можуть скільки завгодно в цьому Україну або посилатися на якісь внутрішні розбирання.

Але ми чудово розуміємо, що за цим усім завжди стоять московські куратори, які позбавляються своїх “неслухняних ляльок”. Тому це черговий сигнал, що так буде з усіма, хто за власним бажанням намагається сподобатися Кремлю, але закінчиться все ось цим хрестиком на цвинтарі.

Власне, це основний висновок, який слід зробити тим, хто ще щось не зрозумів у РФ щодо практик, якими Путін керує своїми підопічні. Але якщо хтось досі не зрозумів, то вже, мабуть, і не зрозуміє.

Таких випадковостей не буває, щоб два найголовніші керівники ПВК “Вагнер” в одному літаку раптом розбилися. Це, звісно, не випадковість. Обговорюється те, хто наказав Путін чи Шойгу, або якщо Шойгу, то чи був у курсі Путін?

Але насправді суті справи це не змінює. “Вагнер” обезголовлений. Структура потихеньку буквально на наших очах зараз утилізується.

Не буде жодних других походів ні на Москву, ні на Мінськ, ні будь-куди. У ПВК “Вагнер” була рада командирів, до якої входили найзаслуженіші в їхніх рядах командири підрозділів.

І там же не лише Уткін та Пригожин, власне, керували. Так от, Рада командирів вже теж фактично знищена, оскільки частина людей була на другому літаку. Ми пам’ятаємо, що коли пригожинський лайнер звалився, там ще паралельно летів другий “вагнерівський” літак, там були й інші командири.

За нашою інформацією, там їх зняли буквально з другого рейсу. Нині там незрозуміло, хто де знаходиться. Як свого часу пропав Суровікін, так і зникла частина командирів “Вагнера”.

Пригожин, Уткін ліквідовано, частина командирів зникла. І, власне, поради “Вагнера” зараз не існує. Тобто немає взагалі жодних командирів “Вагнера”.

Але коли немає взагалі жодних лідерів, то жодного, звісно, ні походу, ні бойової операції вони зробити не зможуть. Це все-таки військовий підрозділ, там має бути єдиноначальність, має хтось, хто віддає накази. Це не стихійна народна творчість. Тому жодних походів на Москву номер два не очікується. Це неможливо.

ЯН МАТВЄЄВ: Після присяги РФ ПВК “Вагнер” перестане існувати як організація

— Я думаю, що, можливо, виняток буде зроблено для тих бандитів, які перебувають в Африці, і будуть перебувати в Африці. З них, мабуть, створять якесь нове формування, дадуть їм нового начальника, скажімо так, підконтрольного Кремлю. І, відповідно, вони там продовжуватимуть діяти.

Можливо, без цих усіх формальностей, всіх інших, основну масу ПВК “Вагнер”, яка зібрана зі звільнених ув’язнених, швидше за все, спробують повернути до лав Міноборони вже як підписали контракт або добровольців у будь-якому статусі.

Але після цієї присяги — так, це формальність, яка нічого не гарантуватиме — але всі ці маленькі такі хитрощі позбавлятимуть ПВК “Вагнер” якоїсь своєї самостійності. Вони все більше відриватимуть цих найманців від їхнього минулого, розриватимуть вибудовані вже зв’язки.

Ну, і, відповідно, все це призведе до того, що ПВК “Вагнер” просто перестане існувати як окрема організація.

ІГОР ЕЙДМАН: Загроза заколоту реальна, але там складні умови

— З одного боку, загроза заколоту реальна, але з іншого боку, те, що про це в Кремлі заговорили — це неоднозначні чутки, ніким не перевірені і нічим не підтверджені чутки, бо я не помічав останнім часом, щоб із Кремля бодай як щось просочувалося. І взагалі, я не впевнений, що там збираються і щось обговорюють. Кожен займається своєю справою.

Тому давайте навіть розділимо чутки окремо. Мало що там кажуть. Але чи реальна нова спроба заколоту? Я гадаю, що цілком. До речі, цікавий такий факт: під час похорону Пригожина на могилі з’явилися вірші Йосипа Бродського. Там якась цитата з Бродського, і незрозуміло, чи помер Пригожин. Хто це поставив під наглядом усієї гвардії тощо?

Я думаю, що, можливо, навіть не йдеться про фізичне життя чи смерть Пригожина, а про те, що його ідеї живі, що є прихильники, що я думаю, що велика кількість “вагнерівців” у Петербурзі могли б, наприклад, почати якісь дії.

Заколот — це найскладніші логістичні організаційні заходи. Його не можна почати через те, що хтось з неба впало. А заколот Пригожина готувався кілька місяців.

Це величезний захід, місяці підготовки. Його не можна зробити за день. Тому це не мітинг із плакатом “Яка ганьба, що вбили Пригожина”. Так бунт не робиться.

Читайте також: Прорив лінії оборони окупантів, ліквідація Пригожина та фіналізація війни: підсумки тижня підбиваємо з Михайлом Подоляком