Санкції проти РФ, енергетика, продовольство: що обговорюють на спеціальному засіданні Європейської ради та яких результатів очікувати

Україна та вплив розв’язаної Росією війни — головна тема спеціального засідання Європейської ради, яку президент Шарль Мішель скликав на 30-31 травня. Учасники намагаються знайти шляхи для подолання блокади портів та продовження українського експорту продовольства, а також розглядають енергетичні питання, інформує UA.

Додаткове фінансування — одне з найважливіших для України питань, яке обговорюють на засіданні. МВФ нещодавно оцінив щомісячні потреби держави у 5 млрд євро. Щоб частково покрити витрати, що зросли через війну, лідери ЄС за підсумками позачергових зборів планують виділити Україні 9 млрд євро нової макрофінансової допомоги у вигляді позики та грантів.

“Насамперед, кошти будуть спрямовуватися на питання, пов’язані з оздоровленням фінансових інститутів, тобто: підтримка курсу гривні, утримання фінансової системи в цілому, соціальні виплати. І, звичайно, йтиметься про допомогу біженцям як на території України, так і на території країн-сусідів”, — прокоментував координатор напряму міжнародної політики у Центрі політичних досліджень “Доктрина” Денис Москалик.

Також на засіданні обговорюють шляхи подолання продовольчої кризи у світі, яка виникла через блокаду Росією чотирьох українських портів. Саме через них до війни країна здійснювала 75% усієї торгівлі. А зараз у портах заблоковано лише зерна щонайменше 22 млн тонн. Одним із варіантів відновлення експорту є організація конвоїв.

“Була ініціатива деяких країн ЄС, які звернулися з нею за підтримки Британії, про те, щоб виділити військові судна, які супроводжуватимуть українські суховантажі, що вивозитимуть відповідно це зерно з українських портів. Вона вимагає, мабуть, максимального консенсусу та певного політичного рішення з боку країн ЄС”, — зазначив політолог Ігор Рейтерович.

Ще один варіант зняття блокади, який обговорюють — військовий. Його експерти називають більш дешевим та надійним.

“Найефективніший метод розблокувати українські порти — силовий. Для цього Україні потрібна відповідна зброя у великій кількості, яка б дозволила топити російські кораблі, які цьому перешкоджатимуть”, — каже експерт з міжнародної політики, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Петро Олещук.

Але найважче на засіданні триває обговорення 6-го пакету санкцій проти Росії. Його не можуть затвердити вже тривалий час. Від повного нафтового ембарго вирішили відмовитись. Але експерти кажуть, що і без нього обсяги добових продажів сировини з РФ скоротилися на 1 млн барелів порівняно з довоєнним періодом.

Наразі лідери країн ЄС обговорюють заборону морського транспортування нафти з Росії та відтермінування обмежень на імпорт із наземного трубопроводу “Дружба”, який є основним джерелом постачання до Угорщини. Навіть за такого варіанту РФ втратить дві третини всіх обсягів продажу нафти.

“Якщо ми орієнтуємося на вартість цього імпорту в категоріях 2021 року, то це виходить, Росія зможе лише отримувати близько 27 млрд євро на рік замість 80 млрд євро, які існували і покривали весь експорт до Європи. Тому це значне скорочення”, — наголошує голова правління Центру трансатлантичного діалогу Юлія Осмоловська.

Рішення не ухвалюється через Угорщину. Ця країна наполягає, що їй потрібно щонайменше 4 роки для переналаштування свого обладнання під обробку нафти з інших джерел. А ще вимагає збільшити розмір компенсації від ЄС за зростання цін, спричинене ембарго. У тимчасовому продовженні наземного постачання зацікавлені й інші країни, які не мають виходу до моря, включаючи Словаччину та Чехію.

Тому якщо нові санкції незабаром і приймуть, то в максимально урізаному вигляді, вважають експерти-міжнародники.

“Найбільш зав’язані на Росію Угорщина і Кіпр, вони всіляко саботуватимуть ухвалення дійсно ефективних санкцій. Зараз уже, власне, йде тиск на Єврокомісію в плані того, щоб не скасовувати і поставки, пов’язані з морськими шляхами, і не відмовлятися від можливості отримання нерухомості — купівлі росіянами на території Євросоюзу та отриманні бухгалтерських послуг”, — каже Москалик.

А от заявку України на членство у Євросоюзі на нинішньому засіданні не обговорюватимуть. Її планують розглянути на регулярному саміті країн ЄС у червні.

Нагадаємо, політолог Олег Саакян в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA перелічив три причини, через які президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц продовжують в цілому безуспішні спроби достукатися до Путіна.

Читайте також:

У ЄС затвердили ембарго на нафту з РФ. Які будуть винятки

Європейська енергетика без російських пут — вжиті кроки та прогнози експертів