Історичною і вирішальною ще до початку назвали найважливішу для України міжнародну зустріч року — саміт НАТО у Вільнюсі. Київ очікує доленосних рішень. Україна наполягає: на саміті потрібно зафіксувати не тільки той факт, що одного дня ми будемо в НАТО, і визначитися з термінами, важливо узгодити і подробиці процедури вступу. Вона має бути прискореною за прикладом Фінляндії, повідомляє FREEДОМ.
“Нам потрібне політичне запрошення, чіткий сигнал і Україні, і Російській Федерації в тому, що Україна буде в НАТО”, — заявив голова Постійної української делегації в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.
Формально заявку на вступ до НАТО Україна подала ще у вересні 2022 року. І хоча ілюзій немає, повноцінне членство можливе тільки після завершення війни, конкретика потрібна вже зараз.
“Не так, як раніше: для вас тримаємо двері відчиненими, там є скляна перегородка, через яку ви пройти не можете. Усі риторичні формулювання — чудово, це для публікації, а в нас — конкретні календарні дати”, — зазначив радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.
Україна наполягає: на саміті потрібно зафіксувати не лише той факт, що країна одного дня буде в НАТО і визначитися з термінами, важливо узгодити і формат процедури вступу. А вона має бути прискореною за прикладом Фінляндії, тобто — без проміжного етапу — плану дій щодо членства (ПДЧ, адже українська армія вже одна з найсильніших у Європі і з західною зброєю в руках.
“Нам потрібне дуже просте і зрозуміле бачення, простий план. ПДЧ не працює, і ми заслужили не йти в цей бюрократичний механізм”, — вважає міністр закордонних справ України (2014-2019 рр.) Павло Клімкін.
Найголовніші адвокати швидкого вступу України до НАТО — країни Східної Європи. Не проти також Франція, яка з Німеччиною 2008 року в Бухаресті заблокувала шлях України до Альянсу. За якнайшвидший вступ України висловилися вже 23 держави, а у США позиція більш обережна. Президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що Україна поки що не готова до членства в НАТО, а стандарти Північноатлантичного альянсу — один для всіх і їх необхідно дотримуватися. У Києві наголошують: до реформ готові, але хочуть чітко розуміти перспективи. Якщо прориву все ж таки у Вільнюсі не станеться, експерти очікують на проміжне рішення — формальне запрошення під час наступного, 75-го саміту у Вашингтоні, що відбудеться у квітні 2024 року.
“Це був би певний дедлайн для всіх: для України, перш за все, для Російської Федерації і для інших країн НАТО, які вже до цього моменту підготувалися б до цього рішення”, — висловив думку політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Однак політики та дипломати одноголосно наголошують, що кращої нагоди прийняти Україну до НАТО або заявити, що зроблять це одразу після перемоги, може й не бути, зараз — вирішальний момент.
“Війна, яка триває понад рік, реально змінює Україну, особливо в оборонному плані, плані безпеки. Вікно можливостей для України зараз відкривається. Вступ України буде більш імовірним”, — зауважив Горбач.
Україна на саміті матиме такі самі права, як і країни НАТО, і такі самі можливості для консультацій.
“Рада Україна-НАТО передбачає роботу у форматі 1-32, коли Україна нарівні з союзниками ухвалює всі рішення”, — пояснила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина.
Новий формат дасть змогу Україні поглибити відносини в Альянсі, але він не стане альтернативою членству. Утім, Київ сподівається на більше, ніж консультації, насамперед на збільшення обсягів і швидкості постачання озброєння.
“Будуть пріоритетом постачання зброї. Ще раз проговоримо, на якому відсотку зупинилися країни за вже проговореними поставками, обсягами тощо. Плюс — новітнє озброєння. Не повинно бути обмежень”, — упевнений радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.
А ще Україна хоче знати, на які гарантії безпеки може сподіватися, щоб після війни Росія не атакувала знову. Один із варіантів – за прикладом Ізраїлю – пропонує Білий дім. Надавати різну допомогу: зброєю, технікою, фінансами, але не армією. Головне, щоб ці гарантії запрацювали якнайшвидше.
“Це мають бути механізми, які точно зобов’язують наших партнерів надавати нам озброєння та інвестувати в наш військово-промисловий комплекс, запроваджувати санкції та надавати фінансову допомогу. Ми хочемо, щоб ці гарантії набували чинності одразу після підписання двостороннього договору”, — наголосив голова Постійної української делегації в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.
У НАТО обіцяють, що саміт у Вільнюсі не стане повторенням Бухареста-2008 і готові взяти зобов’язання забезпечити Україну всім необхідним для перемоги.
Читайте також: НАТО демонструватиме Путіну свою єдність і намір допомагати Україні, — Калан
Нагадаємо, 11 липня у столиці Литви, за 150 км від кордону з Росією, зібралися лідери країн НАТО. Мета — подолати розбіжності щодо заявки України на членство. Союзники, серед іншого, обговорюють скасування Плану дій щодо членства (ПДЧ) і не виключають альтернативні формати підтримки України. Президент України Володимир Зеленський і міністр оборони Олексій Резніков прибули до Вільнюса для участі в саміті НАТО.