Ручний воєнний блок Кремля: кому та чому допомагає ОДКБ

Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) виповнюється 30 років. Сьогодні, 16 травня, до Москви з’їдуться лідери країн-учасниць цього пропутінського військового об’єднання. Проте блок, створений Росією, допомагає не всім членам, а вибірково, інформує UA.

У медіа абревіатура ОДКБ випливла під час масштабних мітингів у Казахстані на початку 2022 року. Тепер вона знову на слуху. Попри те, що самій Організації Договору про колективну безпеку вже 30 років, мало хто, крім експертного середовища, розуміє суть і призначення цього союзу.

Наразі в об’єднання входять шість країн: Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Вірменія. ОДКБ — військова організація, як НАТО, тільки на пострадянських широтах. Вона налічує понад 3,5 тис. військових, зокрема 85% — росіяни. Усі 30 років блок займався тим, що проводив військові навчання та збирав саміти лідерів країн-учасниць. Поки в Казахстані не сталися масштабні протести.

Один із головних пунктів статуту організації каже: учасники забезпечують колективний захист у разі виникнення загрози безпеці, стабільності, територіальній цілісності та суверенітету одного з членів ОДКБ. Саме цим пунктом скористалися, коли вводили так звані миротворчі війська до Казахстану, щоб придушити масові демократичні протести. Тоді президент країни Касим-Жомарт Токаєв запевняв, що мародерствують і протестують у країні іноземні терористи.

“Казахстан звернувся до глав держав-учасниць з проханням ввести об’єднаний миротворчий контингент для надання сприяння наведенню конституційного порядку”, — виступив під час масових заворушень президент Казахстану Токаєв.

Ось тільки іронія у тому, що таку допомогу ОДКБ надає вибірково. Наприклад, восени 2020 року знову спалахнули бої між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах. Тоді полягли тисячі військових з обох боків. А мирному населенню довелося тікати із регіону — люди їхали цілими поселеннями. Азербайджан із кожним днем ​​встановлював контроль, відвойовував нові території. Баку цьому активно допомагала Анкара, зокрема зброєю. А ось Вірменія, у складі ОДКБ, отримала таку підтримку:

“ОДКБ, напевно, перша з міжнародних організацій відреагувала на активізацію цього конфлікту і на розв’язання бойових дій. Ми висловили дуже серйозне занепокоєння та переживання”, — заявив генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась.

А потім Зась заявив, що Азербайджан не має територіальних претензій до Вірменії. Тобто бойові дії проходять не на території, що належить Єревану, а отже, ОДКБ не має причин втручатися. Водночас придушити протести в Казахстані російських військових під прикриттям організації відправили. До того ж, саме прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, що головує зараз в об’єднанні, підписав відповідний указ. До місії ОДКБ, безумовно, приєдналися і вірменські солдати. І це обурило громадян Вірменії.

12 років тому від масштабних та кровопролитних протестів страждав інший учасник ОДКБ — Киргизстан. Тоді країною прокотилася хвиля страйків. Загинуло понад 200 протестувальників. Глава тимчасового уряду Роза Отунбаєва заявила, що Киргизстан потребує військової допомоги. Як відреагувала організація? Їхня відповідь була — “це внутрішні справи країни, тому втручатися не будемо”. Чим же Казахстан виявився кращим за Киргизстан? Перший — багатший, є дорогі копалини, а також ця країна — плацдарм для обходу західних санкцій Росією. Щоб зберегти цю територію у зоні впливу Кремля, якраз і знадобилася ручна ОДКБ.

Читайте також:

Ленд-ліз — Веніславський розповів про переваги процедури, за якою Україна отримає зброю

“Величезні внутрішньополітичні протести на місцевому рівні спостерігаються в Росії”: у чому вигода для України, пояснив правозахисник