Іноземні контингенти в Україні посилять безпеку країни незалежно від вступу/невступу до НАТО. Вони також сприятимуть більшому залученню міжнародної спільноти до ситуації в Україні. Таку думку сьогодні, 14 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив експерт Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І. Мечникова Денис Кузьмін.
Наголосивши, що розміщення таких контингентів залишається ще дуже віддаленою перспективою, він зазначив, що це, безумовно, відповідає інтересам України. Водночас поки що це — ідея з багатьма невідомими.
“Дуже важливо, який саме мандат буде у цих миротворчих сил, тому що їхній статус має бути визначений та визнаний міжнародною спільнотою, зокрема, на жаль, і країною-агресором. Інакше не буде жодної миротворчості, адже миротворчий контингент — це завжди якісь військові підрозділи, які можуть контролювати виконання певних угод, вони не просто так стануть між двома воюючими сторонами, щоби бігати під обстрілами та вмовляти когось не наступати чи не оборонятися. Це мають бути чіткі, буквально за метрами, розписані лінії розмежування, демілітаризації, якісь мінні поля чи їхнє розмінування. І конкретні угоди між ким та ким укладені, невідомо. На яких умовах миротворчі сили — невідомо, яких країн теж невідомо, бо мало виявити бажання — потрібно, щоб це було всіма визнано і прописано”, — пояснює Кузьмін.
Проте, якщо угоди будуть, миротворці, на думку гостя ефіру, стануть одним із чинників, які дозволять Україні наростити обороноздатність та підготуватися “до неминучого, ймовірного чи можливого нового конфлікту”.
“Це те, що має дозволити Україні не просто роззброїтися та розслабитись, а вже без безпосереднього постійного зіткнення продовжувати зміцнювати свою обороноздатність. Це головне, що має використовувати Україна у ймовірній чи можливій іноземній присутності”, — наголосив експерт.
На його думку, миротворчий контингент, якщо він з’явиться, буде досить обмеженим, проте важливою є географія його розміщення.
“Чи буде він розміщений у зонах саме розмежування, чи це буде для забезпечення безпеки всередині, на віддалених від фронту територіях, тобто на кордоні з Польщею, чи в портовій зоні, чи у забезпеченні ППО, припустимо… Географія розміщення вкрай важлива, і які країни можуть брати участь. Можливо, це може бути оформлено мандатом Ради безпеки ООН, тоді це буде під прапором ООН, буде певна додаткова легітимність”, — коментує Кузьмін.
В умовах, коли новообраний президент США заперечує перспективи вступу України до НАТО, Києву важливо максимально скористатися перепочинком, вважає гість ефіру.
“Це, звісно, пахне заморозкою, пахне заморозкою надовго. Але найголовніше, які Україна в цьому знайде уроки. Чи зможе вона користуватися перепочинком для повноцінної підготовки? Чи залишатиметься справжнім партнером Сполучених Штатів та Заходу навіть без вступу до НАТО у короткій, середньостроковій перспективі, але чи зможе стати повноцінним союзником Сполучених Штатів? Тоді, нарощуючи обороноздатність, можна буде розраховувати ефективно використовувати наявність іноземного контингенту, який ніби оформить певні домовленості, наголошу ще раз. Це не буде просто введенням військ, які стануть між двома виючими сторонами і приймуть на себе вогонь. На таке розраховувати зовсім, звісно, не доводиться”, — сказав Денис Кузьмін.
Читайте також: Миротворці в Україні — це тільки частина гарантій безпеки, — Левусь
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що миротворчий контингент на території України не може бути альтернативою членству в НАТО. Він наголосив, що для успішної реалізації цієї ідеї Україні необхідно отримати підтримку більшої кількості європейських лідерів.