Росія під санкціями: як змінилася економіка РФ у 2024 році (ВІДЕО)

З 1 січня 2025 року головування в групі послів G7 (“Велика сімка”) переходить від Італії до Канади. Лідери “Великої сімки” у заяві, приуроченій до 1000-го дня війни Росії проти України, підкреслили, що будуть підтримувати Київ стільки, скільки необхідно. Так, за інформацією The Washington Post, у Білому Домі США планують ввести масштабні санкції проти енергетичного сектора РФ. Додаткові обмеження щодо російського тіньового флоту вводять і держави Європейського Союзу. Як змінилася під дією обмежень економіка країни-агресора у 2024 році, проаналізував телеканал FREEДОМ.

У відповідь на російське повномасштабне вторгнення США та ЄС розгорнули безпрецедентну санкційну політику щодо Росії. Вже до 7 березня 2022 року на РФ було накладено найбільше санкцій у світі — за їхньою кількістю вона обійшла навіть Іран. До кінця 2023-го щодо федерації було введено 12 санкційних пакетів ЄС, а наприкінці 2024-го вже розпочалася робота над 16-м. Обмеження включають заборони на імпорт російської нафти й нафтопродуктів, заморожування активів провідних російських компаній, фінансові обмеження і заборону експорту технологій, обладнання та товарів подвійного призначення.

“За підсумками 2024 року можна сказати, що якби не було цього санкційного кокона, який навколо Росії створив Захід, то російська економіка легко б пристосувалася… Коли у тебе не вистачає внутрішнього виробництва, ти компенсуєш це за рахунок зовнішніх поставок, а оскільки у тебе скорочуються доходи від експорту, менше валюти, оскільки виникають труднощі з транскордонними платежами. А півсвіту взагалі з тобою не працює. І ці санкції спричинили кризу, яка зараз у Росії спостерігається“, — пояснив економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв.

Введений Брюсселем 23 лютого 2024 року 13-й пакет санкцій, спрямований на обмеження доступу Росії до військових технологій, ускладнив не лише роботу військово-промислового комплексу, а й інших галузей. Зокрема, через відсутність комплектуючих на межі зникнення опинилася авіа галузь. Так, кількість авіаперевезень у Росії щороку скорочується. У 2025-му їх стане ще на 15% менше, впевнені експерти.

За два роки в Росії змогли зібрати всього сім бортів пасажирських літаків SuperJet 100 і два дослідних зразки — Іл-96-400М і Іл-114. І то з довоєнних запасів обладнання.

При цьому ще у 2022 році Путін ухвалив комплексну програму розвитку авіатранспортної галузі. Диктатор поставив завдання до 2030-го виробити не менше 1032 пасажирських суден. Відтоді програму неодноразово переглядали. І щоразу переносили терміни й зменшували обсяги випуску.

“Програма була з тріском провалена, тому що якщо взяти її основні положення, то у 2023 році потрібно було виробити 25 літаків, а у 2024-му — 69 бортів. У результаті у 2023 році вироблено нуль літаків, жодного типу, жодної машини. А у 2024-му — 3 борти. І тільки шляхом ремонту літаків, які стояли під парканом. Ну, крім двох машин, які проходять випробування. Крім того, для імпортних літаків у Росії діють усі заборони й санкції: заборона ремонту, постачання авіазапчастин для їх обслуговування, зокрема — програмного забезпечення“, — розповів авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О. К. Антонова Валерій Романенко.

Вже 24 червня 2024 року Рада Європейського Союзу ухвалила 14-й пакет санкцій проти Росії. Обмежувальні заходи торкнулися російської енергетики, фінансів і торгівлі, а також ускладнили обхід санкцій ЄС. Так, Євросоюз заборонив на своїй території послуги з перевантаження російського зрідженого природного газу з метою перевалки в треті країни. Дохід російського бюджету від продажу нафти та газу продовжує скорочуватися через втрату західних ринків і запроваджені санкції.

Тим часом ціни в Росії зростають абсолютно на все — від продуктів харчування до оренди житла. Щоб хоч якось стримати зростання інфляції, Центральний банк РФ з інтервалом у кілька місяців підвищує ключову (облікову) ставку, що призводить до різкого подорожчання іпотечних кредитів. У результаті іпотека стала фактично недоступною. І такі кризові явища фахівці фіксують у багатьох сферах російської економіки. Глава Центробанку Ельвіра Набіулліна попередила, що це не останнє підвищення ключової ставки.

“Росія повним ходом входить у процес стагфляції — у найогиднішу ситуацію, яка може бути. Застій в економіці за високої інфляції. Як із цього виходити, ніхто не знає, тому що стагфляція — важка історія. З одного боку, потрібно боротися зі стагнацією — впорскувати гроші. Але ти впорскуєш, і в тебе посилюється інфляція. Тоді немає сенсу щось робити. А якщо ти борешся з інфляцією, ти затискаєш грошовий потік, і в тебе починається стагнація. Тобто ти одночасно приймаєш проносне і снодійне, і намагаєшся прекрасно себе почувати“, — прокоментував ситуацію доктор економічних наук, професор Ігор Ліпсіц.

Банківській системі Росії у 2024 році санкції завдали, мабуть, найбільшої шкоди. Проблеми з розрахунками з зарубіжними банками, зокрема з китайськими почалися ще у квітні 2024 року. Одразу кілька банків Китайської народної республіки (КНР) перестали приймати платежі в юанях із Росії через побоювання потрапити під вторинні санкції США.

Однак остаточно добити банківську сферу покликані санкції щодо російського “Газпромбанку”. У грудні 2024 року США відключили його від системи SWIFT. Цей банк, третій за величиною активів у Росії, служить основним фінансовим хабом для розрахунків за російський газ з Європою. Отже, запроваджені санкції — серйозний удар по зовнішній торгівлі.

Перед Центробанком РФ уже стоїть питання, як у 2025 році покрити розрив між доходами й витратами у майже 3,5 трлн рублів.

“До цього цифра розриву була 1,2 трлн рублів. І тут несподівано виявляється що цей розрив не 1,3, а 3,3 — практично в три рази більше. І його потрібно якось покривати. І зараз Центробанк і Мінфін РФ будуть думати, за рахунок чого покрити цю різницю. З величезною ймовірністю це буде Фонд національного добробуту. А потрібно згадати, що в цьому фонді ліквідних коштів 5,2 трлн рублів, і якщо використати 3,3 трлн з них — це використати більшу частину резерву, яка взагалі у Росії є“, — зазначив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

За 2024 рік щодо Росії прийнято три санкційних пакети ЄС. Всього, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну — 15. Останній прийняли 16 грудня 2024 року. 15-м пакетом Брюссель ввів експортні обмеження проти 32 компаній з Індії, Ірану, Сербії, ОАЕ та Китаю за постачання Росії товарів подвійного призначення, тобто компонентів для безпілотників і мікроелектроніки. Нові санкції спрямовані на боротьбу з тіньовим флотом РФ. До чорного списку внесено 52 танкери, які в обхід обмежень перевозили російську нафту. Тепер загальна кількість підсанкційних суден досягла 79. Їм заборонено входити в порти країн Євросоюзу та отримувати послуги європейських компаній.

“Спільним рішенням G7 було введено прайс-кеп — максимальна ціна на російську нафту, за якою на світовому ринку її можна продавати. Це 60 доларів за барель. Росія продає в Індію, в Китай, в Туреччину за цією ціною і не вище, але у Росії залишається дуже велика спокуса шляхом використання тіньового танкерного флоту продавати свою нафту дорожче, ніж встановлений прайс-кеп. Ось, власне, проти цих кораблів і страхових компаній, які страхують ці кораблі, і був спрямований 13-й, зараз 14-й і вже 15-й пакет санкцій“, — повідомив виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин.

Зараз Європейський Союз продовжує роботу над 16-м пакетом санкцій. Попередньо, в нього можуть увійти обмеження щодо російського зрідженого природного газу, а також санкції на торгівлю російськими металами. Представлять пакет країнам-членам ЄС вже у січні, а затвердять — до третьої річниці з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Читайте також: Війна Росії проти України: контрасти 2024 року