Завтра, 15 березня, прихильники проросійської партії “Шор” анонсують чергову акцію протесту в центрі Кишинева. Проросійські сили продовжують спроби дестабілізувати ситуацію зсередини, вимагаючи від уряду компенсувати оплату комунальних рахунків жителів Молдови. Тим часом масовою підтримкою серед населення проросійські протести не користуються, а жителі Молдови все частіше відмовляються від російських джерел інформації, повідомляє FREEДОМ.
Дивитися російські телеканали і довіряти місцевим ЗМІ, які ретранслювали кремлівську пропаганду, у Молдові перестали лише з середини грудня 2022 року. Через запроваджений у країні надзвичайний стан тимчасово відкликано ліцензії у шести телекомпаній. Комісія з надзвичайних ситуацій, яка працює від початку повномасштабної війни Росії проти України, звинуватила мовників у поширенні некоректної інформації, простіше кажучи — антиукраїнських фейків.
“Молдавське суспільство очікувало набагато вищою мірою, що Україна програє в перші дні. Коли цього не сталося, дуже багато хто зрозумів, що російська пропаганда бреше, почали шукати інші джерела інформації. Тут нам на велику допомогу прийшов канал FREEДОМ, який за допомогою посольства вдалося ввести в два з трьох найбільших операторів кабельних мереж Молдови”, — повідомив посол України в Молдові Марко Шевченко.
Більшість проєвропейськи налаштованих жителів Молдови свідомо ще до офіційної заборони відмовилися від російського контенту. Частіше довіряють європейським ЗМІ, дивляться й українське іномовлення.
“Я проти цього. Я не є їхнім глядачем. Але я знаю, про що мовило це телебачення, я знаю ту велику-велику брехню, ту велику-велику неправду, те велике-велике зомбування, яке було там. У нас зомбування йде по повній програмі. Що дуже прикро, що йде зомбування румуномовного населення тут у Молдові”, — сказав житель Кишинева Еуджен.
“Була дуже велика пропаганда і дуже неясно і дуже недобре транслювали новини про Україну, про Росію і навіть про Молдову, була велика брехня і велика пропаганда, це я можу точно сказати”, — каже житель Кишинева Адріан.
“Я дивлюся з різних джерел — і французькою мовою, і англійською, і російською, і румунською, і можу зорієнтуватися. Тому що правда не завжди буває висвітлена правильно різними каналами. Є ідеологічна боротьба, є інтереси просування своєї думки. Зараз модно казати гібридна війна, тому це теж є”, — поділився житель Кишинева Павло.
Процес відмови від асоціації з колишньою радянською республікою та відхід від кремлівської політики дається Молдові складніше, ніж Україні. Там часто можна зустріти назви вулиць, пов’язані з російською культурою, діє тут і російський культурний центр.
“На жаль, у нас обвального усвідомлення того, що відбувається, немає в Молдові. Коли в Україні запитують — після ядерного удару чи далі продовжуватимете боротьбу, то 90% каже: “Так, ми продовжуватимемо боротьбу з агресором”. А в нас 60% посилають президента до Москви домовлятися з Путіним досі, за рік після війни. Що для мене дуже дивно, я вважав, що ця війна стане періодом, коли ми подолаємо цей розкол, через який ми всі 30 років проходимо”, — коментує політичний аналітик, постійний представник Республіки Молдова при ООН (2006-2008 рр.) Олексій Тулбуре.
Москва намагається реалізувати в Молдові стандартний сценарій — суміш пропаганди, впровадження в чужу країну п’ятої колони, відкол територій, гра на мовному питанні та газовий шантаж. Експерти впевнені, що крім чищення інформаційного простору, Кишиневу важливо позбутися проросійських агентів впливу, зокрема й у владних структурах.
“Реформа юстиції, боротьба з правосуддям, з олігархами-втікачами, зокрема і з самим Іланом Шором, на жаль, не має такого великого успіху в Республіці Молдова, і дуже критикують, що немає конкретних заходів із цього питання і просування в цьому напрямку. Але, виходячи з умов, у яких ми перебуваємо, я думаю, що владні структури роблять усе можливе для того, щоб запобігти дестабілізації ситуації”, — сказала експертка департаменту Асоціації зовнішньої політики Молдови Наталія Стеркул.
Розхитати політичну і соціальну ситуацію в Молдові Росії не вдається. Курс уряду на Європу отримує більший відгук у серцях жителів країни, ніж заклики йти назустріч Москві.
Читайте також: Депортації, репресії, знищення національних ознак і мови — як Молдова пережила радянську окупацію (ВІДЕО)