Депортації, репресії, знищення національних ознак і мови — як Молдова пережила радянську окупацію (ВІДЕО)

Ілюстративний скріншот: uatv.ua

Молдова може стати наступною мішенню Кремля, оскільки не підпадає під гарантії НАТО і не є членом ЄС. Про це заявив геополітичний аналітик Кшиштоф Войчал. Він застеріг від будь-яких поступок Росії, оскільки, на його думку, це лише підштовхне її до подальшої агресії. Тим паче Росія, яка вважає себе спадкоємицею Радянського Союзу, діє тими самими методами і ніколи не визнає злочинів, скоєних радянською владою, повідомляє FREEДОМ.

“Ми повинні говорити про російську окупацію, тому що у нас це давно вже. І нас російська і радянська імперія 5 разів окупувала. І зараз уже шоста окупація, тому що від 1992 року ми нібито незалежна держава, але 10% нашої території окуповано Російською Федерацією. Російська армія там, діє режим, підконтрольний Москві”, — каже історик Октавіан Цику.

Радянська влада повернулася до Молдови 1944 року після виходу нацистських військ. Так почався довгий період перебування країни під управлінням рад — майже 50 років. Методи, які тоді використовувала радянська влада, нічим не відрізняються від нинішніх російських: переписування історії та репресії незгодних. Навіть пам’ятники встановлювали фейкові.

“Це брехливий пам’ятник, який називається “Пам’ятник борцям за владу рад”, якої ніколи не було взагалі. Радянська влада стверджувалася нібито в радянській історіографії, у наших підручниках, що вона була встановлена тут у січні 1918 року, але в 1918 році була Демократична Республіка Молдова. Це, напевно, синдром імперіальної експансії, який уже генетично, можна сказати, присутній”, — сказав історик.

Після встановлення радянської влади в Молдові почалося будівництво заводів та інфраструктури. Саме з цим пов’язані більшість позитивних спогадів про Радянський Союз у молдаван, кажуть у Національному музеї історії Молдови.

“З одного боку, тут ті досягнення, які були в Радянському Союзі, — було відкрито металургійний завод, віброприлад, завод пральних машин, тракторний завод. Сюди приїхало дуже багато фахівців. Але все це було під єдиною ідеологією”, — пояснила екскурсоводка Національного музею історії Молдови Аліна Парабіна.

Ідеологією терору. На Молдову чекали 3 хвилі репресій. Під першу — ідеологічну — потрапили інтелігенція та інакодумці. 41 тис. осіб було репресовано, багато з них розстріляно. Потім — операція “Південь” 1949 року, під час якої було виселено понад 30 тисяч молдаван.

“Ця карта показує другу хвилю депортації, коли з території Молдавської РСР практично одразу було вислано майже 36 тисяч осіб. Висилали до Сибіру, до Казахстану і навіть були спеціальні плани, де було вказано з якого району скільки сімей мало бути депортовано. Якщо якась сім’я втікала, відповідно, на її місце треба було забрати іншу”, — розповіла Парабіна.

Ради вивезли з Молдови за той період 11 тисяч 899 дітей. Третя хвиля репресій накрила майже 2 тисячі осіб, неугодних Москві. Під депортацію потрапила і мати начальника Військового музею Агентства з питань науки і військової пам’яті Сергія Катараги. В 11 років її з батьком відправили до Сибіру.

“Дідуся заарештували за те, що мав зв’язки із залізною гвардією і побудував разом із ними церкву в селі. Тож його засудили на 10 років ГУЛАГу за тією ж 58-ю статтею за антирадянську діяльність, хоча яку антирадянську діяльність він міг вести, якщо він побудував церкву в селі в 1936 році. Неможливо було довести. Офіційно він помер від пневмонії, неофіційно — був розстріляний”, — поділився Катарага.

Масовому виселенню передували примусова колективізація і голод 1946-47 років. Продовольчу політику рад посилила посуха.

“Накази надходили з Москви і реалізовувалися тут на місці шляхом планування і вилучення всіх надлишків, шляхом примушення місцевого населення платити підвищені податки. Після Другої світової війни ми були єдиними в Європі на території Бессарабії, де були зареєстровані випадки масового канібалізму, які прикривалися місцевою владою НКВС тощо”, — повідомив Катарага.

Не влаштовувала радянську владу і національна відмінність молдаван.

“Якщо нацистська Німеччина культивувала нову людину арійця у своїх нацистських політиках, то Радянський Союз створював радянську людину і Сталін говорив відкрито, що немає росіян, немає казахів, немає українців, немає нікого. Є радянська людина”, — каже Катарага.

Рідною мовою молдаван не друкували книжки, заборонили використовувати латинську абетку, а навчання в більшості шкіл та університетів перевели на російську мову.

“Усе було російською. Наприклад, атеїзм, науковий комунізм або історія. Нам було дуже важко, бо було все російською”, — згадує жителька Кишинева Раїса Васілаке.

Молдова прожила в Радянському Союзі до літа 1991 року. Потім — незалежність, з якою Москва ніяк не могла примиритися.

“На жаль, нас попередили ті емісари, які приходили сюди з боку Москви до Молдови ще від 1989 року, що в разі спроби здобуття незалежності нам створять кілька зон впливу з боку Москви, сепаратистських зон, і вони розглядали, насамперед дві зони. Основна для них була Гагаузія, друга — Придністров’я”, — зазначив начальник Військового музею Агентства з питань науки і військової пам’яті.

За словами експертів, Росія не полишить спроб дестабілізувати ситуацію в країні і всіма силами намагатиметься змістити прозахідний уряд у Молдові.

Читайте також: “Переворот у Молдові став би для РФ рятівним колом”: історія втручання Кремля у справи республіки від 1990-х до сьогодні (ВІДЕО)

Прямий ефір