Росія – ворог, і жодної “російської весни”. Про що нова концепція НАТО

Росія – основний ворог, і жодної “російської весни” більше не буде. Про це йдеться у новому стратегічному концепті Організації Північноатлантичного Договору (НАТО), ухваленому на саміті в Мадриді наприкінці червня. Попередню концепцію ухвалювали 2010 року, і за цей час у світі відбулися глобальні зміни, тому документ оновили відповідно до них.

У 2010 році вважалося, що співпраця НАТО з Росією має стратегічне значення, оскільки вона сприяє створенню єдиного простору миру, стабільності та безпеки.

А в 2022, після вторгнення в Україну, вже вважається, що “Російська Федерація є найбільш значною та безпосередньою загрозою для безпеки союзників, а також для миру та стабільності в євроатлантичному регіоні. Вона прагне встановити сфери впливу та прямого контролю за допомогою примусу, підривної діяльності, агресії та анексії. Використовує звичайні, кібер- та гібридні засоби проти нас та наших партнерів. Агресивна військова позиція, риторика та доведена готовність застосувати силу для досягнення своїх політичних завдань підривають заснований на правилах міжнародний порядок”.

Зараз НАТО декларує, що не прагне конфронтації і не становить загрози для Росії і продовжить “згуртовано та відповідально реагувати на російські загрози та ворожі дії”.

Проте у новій концепції союзники прямо декларують, що ігнорування агресивних дій Росії залишилося у минулому, і тепер за кожну, навіть неявну, загрозу, доведеться відповідати. У НАТО вивчили досвід Москви щодо організації гібридних атак, які вона застосовувала проти України в 2014 році, коли використовувала проксі-організації для вторгнення в країну або прикордонні кризи, пов’язані з міграцією, та інтернет-втручання у вибори в інших країнах.

“Гібридні операції проти союзників можуть досягти рівня збройного нападу і призвести до того, що Північноатлантична рада застосує статтю 5 Північноатлантичного договору. Ми й надалі будемо підтримувати наших партнерів у протидії гібридним викликам і будемо прагнути максимального синергізму з іншими відповідними суб’єктами”, – пояснює концепція передбачуваних дій Альянсу на випадок гібридних загроз.

Нагадаємо, що стаття 5 означає “один за всіх”. Тобто така гібридна атака на одну з країн може трактуватися всіма іншими як агресія проти них. Дії союзників будуть відповідними.

Не залишилися поза увагою постійні загрози застосування ядерної зброї з боку Росії. Чиновники Альянсу кажуть, що вони готові до адекватної відповіді:

“Фундаментальною метою ядерного потенціалу НАТО є збереження миру, запобігання примусу та стримування агресії. Ядерна зброя є унікальною. Обставини, за яких НАТО, можливо, доведеться застосувати ядерну зброю, є вкрай малоймовірними. Будь-яке застосування ядерної зброї проти НАТО докорінно змінить характер конфлікту. Альянс має можливість і рішучість покласти на противника витрати, які були б неприйнятними і набагато переважали б вигоди, на які міг би розраховувати будь-який противник”.

Наприкінці згадано і Україну. В НАТО вважають, що “агресивна війна Російської Федерації проти України порушила мир і різко змінила умови нашої безпеки. Жорстоке та незаконне вторгнення РФ, неодноразові порушення міжнародного гуманітарного права та підступні напади і злодіяння спричинили невимовні страждання та руйнування. Сильна, незалежна Україна є життєво необхідною для стабільності євроатлантичного простору. Поведінка Москви відображає модель агресивних дій Росії проти своїх сусідів та ширшого трансатлантичного співтовариства. Ми також стикаємося з постійною загрозою тероризму у всіх його формах та проявах. Повсюдна нестабільність, все більша стратегічна конкуренція та посилений авторитаризм кидають виклик інтересам і цінностям Альянсу”.

Водночас, в Альянсі залишають застереження для нормалізації ситуації. “Будь-яка зміна у наших відносинах залежить від того, чи припинить Російська Федерація свою агресивну поведінку і чи вона повністю дотримуватиметься міжнародного права”.

По суті, концепція констатує поділ світу на демократії та автократії та все більшої конкуренції між ними. Україну відносять до перших, тоді як Росію до других, звертаючи увагу на те, що “поглиблення стратегічного партнерства між Китайською Народною Республікою та Російською Федерацією та їхні взаємні спроби підірвати заснований на правилах міжнародний порядок суперечать нашим цінностям та інтересам”.

Втім, якщо Росія для Альянсу – однозначно ворог, то з Китаєм все складніше.

“Ми, як і раніше, відкриті для конструктивної взаємодії з КНР, зокрема для забезпечення взаємної прозорості з метою захисту інтересів безпеки Альянсу. Ми будемо відповідально працювати разом для вирішення системних проблем, що створює КНР для євроатлантичної безпеки, та забезпечення міцної здатності НАТО гарантувати оборону і безпеку союзників. Ми підвищимо нашу спільну обізнаність, підвищимо стійкість і готовність, а також захистимо від тактики примусу КНР і спроб розділити Альянс. Ми відстоюватимемо наші спільні цінності та міжнародний порядок, заснований на правилах”.

За підсумками саміту можна сказати, що розподіл світу на табори триває, а Україна стає важливим флангом демократій. Втім, дуже багато країн хоче залишатися осторонь цього протистояння. За їхню симпатію і буде основна боротьба.

Враховуючи, що на саміті було ухвалено рішення про розширення НАТО за рахунок традиційно нейтральних Фінляндії та Швеції, так чи інакше визначатися доведеться багатьом.

За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, рішення про прийом цих двох країн до Альянсу “демонструє, що двері НАТО відкриті, а президент Путін отримав протилежне до того, що він хотів”.

Адже Путін напав на Україну з вимогами та під приводом скоротити вплив НАТО в регіоні.

Президент США Джозеф Байден назвав це “натизацією Фінляндії” замість фінляндизації НАТО, як це бачив Путін.

“Він отримав більше НАТО – це історичний саміт з багатьох причин”, – зробив висновок за підсумками саміту прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Читайте також:

Обстріл Слов’янська та Краматорська, відведення ЗСУ з Лисичанська: яка ситуація на Донбасі

Що заявив прем’єр Австралії за підсумками першого в історії двосторонніх відносин візиту до України

Кулеба не бачить передумов для зміни політики НАТО щодо членства України

Велика Британія підтримує ідею передачі заморожених активів РФ на відновлення України