Політична та економічна ізоляція Росії посилюється. Банки Вірменії, Казахстану та Гонконгу почали блокувати оплату від компаній із РФ за процесори, мікросхеми та іншу електроніку, які постачали за паралельним імпортом. Сполучені Штати Америки наклали санкції на сімох представників російських розвідувальних служб за їхні спроби дестабілізувати політичні обставини в Молдові на початку року та підбурювання до заколоту, повідомляє FREEДОМ.
Росія — найбільш підсанкційна країна у світі. Станом на березень поточного року проти фізичних та юридичних осіб із РФ введено понад 14 тис. обмежень. Показник зріс у п’ять разів із лютого 2022 року. Російські дипломати нерукоподатні в усіх цивілізованих країнах. Усе це — відповідь світу на повномасштабну війну, розв’язану Кремлем проти України. Однак утримування найбільшої за територією держави в їжакових рукавицях санкцій роками може призвести до того, що Росія ізолюється і стане більш агресивною. Експерти ставлять запитання — на яких умовах може вести діалог із Росією цивілізований світ?
“Будь-який діалог з Російською Федерацією може бути тільки після того, коли вона припинить агресію проти України, виведе війська з території України та понесе заслужене покарання. Це має бути основою, фундаментом будь-якої нормалізації відносин із РФ. Без цих положень і змін це буде просто потурання агресору”, — вважає доктор політичних наук Ігор Петренко.
Без належного покарання Росії за військову агресію, виплат репарацій, суду над тими, хто розв’язав війну, мир у Європі буде хитким, а політика реваншизму в Росії може взяти гору, впевнені експерти.
“Фактично ми просто відкладемо потенційно можливий новий виток агресії Російської Федерації на певний проміжок часу. Тому тут нашим партнерам потрібно визначитися. Росія не буде зупинятися на тому, що вона робить, а якщо ми говоримо про якусь нормалізацію, то вона має супроводжуватися певними обмежувальними заходами”, — додав Петренко.
Якими будуть відносини післявоєнної Росії з цивілізованим світом залежить від того, хто буде при владі у РФ. Політологи наводять три можливі сценарії. Якщо найближчим часом президента Росії Володимира Путіна усунуть і на зміну йому прийде хтось із найближчого оточення, Європа та США навряд чи вестимуть діалог із Кремлем. Однак можливі й інші варіанти розвитку подій.
“Можна собі уявити ситуацію, що ще за деякий час тенденції, які зараз видно, призведуть до того, що вже буде варіант ні Мішустін, ні Патрушев, а набагато складніший, конфліктніший”, — сказав російський політолог, науковий співробітник Карлового університету Олександр Морозов.
Прихід до влади опозиції, яка шукатиме шляхи діалогу із заходом і гарантуватиме військовий нейтралітет країни. Явного лідера в антипутінському русі експерти поки не виділяють. Репресії Кремля призвели до того, що всередині Росії опозиції майже не залишилося, а ті, хто виїхав за кордон, довго діяли розрізнено.
“Російська агресія призвела до того, що утворився дуже великий новий прошарок тих, хто втік, — це може бути 700 тис., а може бути й мільйон. І це дуже важливо, дуже сильне середовище втекло. І воно зараз самовизначається. І ми не знаємо, що з нього сформується. Можливо, буде щось цікавіше, ніж стара опозиція. При тому, що це не означає, що кудись подінуться старі лідери, вони теж залишаться й відіграватимуть важливу роль, але відбувається якесь розширення”, — додав Морозов.
Як зазначають аналітики, навіть у разі приходу до влади ліберальних сил на відновлення відносин із заходом і зняття санкцій можуть піти десятиліття. Стільки ж часу знадобиться й на усвідомлення російськими громадянами, які підтримують війну й щоденне вбивство мирних жителів України, своєї фатальної помилки.
Читайте також: “Деколонізація Росії”: Якутія виступає за незалежність від РФ (ВІДЕО)