Росія повним ходом входить у “наймерзеннішу ситуацію”: вплив санкцій на економіку РФ за 1000 днів війни (ВІДЕО)

Західні партнери України станом на вересень поточного року запровадили щодо Росії понад 14 тис. санкцій. Усе почалося з анексії півострова Крим у 2014 році. Однак світовим рекордсменом за кількістю обмежень РФ стала вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Тепер, через 1000 днів війни, Євросоюз, готуючи 15-й пакет, комплексно розглядає введення санкцій не тільки щодо Москви, а й її партнерів — КНДР, Ірану та Китаю, інформує FREEДОМ.

“Агресивна війна Путіна також є атакою на нашу власну свободу в Європі і, отже, зачіпає основні інтереси всіх європейських держав. Ми також дуже ясно говоримо про це прихильникам цієї жорстокої агресивної війни проти України, прихильникам цієї жорстокої агресивної війни проти свободи в Європі”, — заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

Одними з найболючіших для РФ, як країни-бензоколонки, стали санкції щодо нафтогазового сектора. Європа із зими 2022-го планомірно відмовлялася від російського газу, Євросоюз запровадив заборону на морські поставки російської нафти, а країни G7 встановили стелю цін на нафту, щоб обмежити доходи Росії. Азіатські ринки за обсягом не змогли замістити втрачені європейські. Часто Москва сама обмежувала поставки, чим переграла сама себе — доходи Росії від експорту нафти та газу впали на 40% у 2023 році. Спонсорувати повномасштабну війну за таких втрат у бюджеті Кремлю все складніше й складніше з кожним місяцем.

“Політика Кремля вказує на те, що російська економіка, найімовірніше, зіткнеться зі значними проблемами у 2025 році, і що Володимир Путін стурбований економічною стабільністю Росії в довгостроковій перспективі. Кремль нещодавно ухвалив кілька заходів, спрямованих на скорочення витрат російського уряду на поранених російських військовослужбовців, боротьбу з інфляцією та розв’язання довгострокових демографічних проблем, таких як низький рівень народжуваності та брак робочої сили. Ці заходи показують, що російська економіка не така стійка до західних санкцій, грошових обмежень й вартості військових дій, як це стверджує російський уряд”, — ідеться у звіті Інституту вивчення війни.

Тим часом витрати на війну постійно зростають. У держбюджеті Російської Федерації на 2025 рік заплановані витрати на ВПК та армію порівняно з 2024-м зросли на 27% — до більш ніж 13 трлн рублів. А ось витрати на охорону здоров’я залишилися на колишньому рівні — менше ніж 2 трлн. З огляду на стрімко зростаючу інфляцію, їх фактично скоротили. Рекордні вливання у ВПК та витрати на армію призвели до девальвації рубля, підвищення облікової ставки до 21% та безперервного зростання цін, яке держава навіть не береться регулювати.

“Вони навіть не вводять якісь граничні цінові та ось всякі такі сурогатні механізми — чому? Тому що вони просто розуміють, що для них зникнення товарів — це набагато гірше, ніж те, що зростають цінники, тому що це видно. У цьому сенсі для них візуальна присутність товару на полиці — це дуже важливо, а вони з великою толерантністю ставляться до такого явища, яке називається шейнглфляція, коли упаковку скорочують, щоб не було так помітно зростання цін”, — сказав російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.

Російський банківський сектор виявився відрізаним від усього цивілізованого світу. Крім відключення від системи SWIFT, Москва зіткнулася з неможливістю розрахунків за платежами в іноземній валюті. Проблеми виникли навіть із, здавалося б, дружніми Китаєм, Туреччиною та Індією. Втратив Кремль і доступ до сучасних технологій — без західних комплектуючих залишилися, наприклад, сектор цивільної авіації та автопром. Як завжди, не спрацювало хвалене російське імпортозаміщення.

“У нас цвяхи імпортні, не буду називати країну, здогадайтеся з трьох разів. Ми навіть цвяхи самі не виробляємо в країні, яка випускає стільки металу”, — констатувала голова Ради Федерації Валентина Матвієнко.

Непропорційно зростаючі витрати на війну, дефіцит бюджету, інфляція, зростання цін, дефіцит кадрів, масова міграція, відсутність доступу до західних ринків і технологій — далеко не всі проблеми російської економіки. Тепер країна входить у період стагфляції.

“Росія повним ходом входить у процес стагфляції. Повним, веселим кроком, розвернувши плечі, у стагфляцію — наймерзеннішу ситуацію, яка може бути. Застій в економіці, за високої інфляції. Як із цього виходити, ніхто не знає, тому що стагфляція — важка історія. З одного боку, потрібно боротися зі стагнацією — впорскувати гроші, але ти впорскуєш і в тебе посилюється інфляція. Тоді немає сенсу щось робити. А якщо ти борешся з інфляцією, ти затискаєш грошовий потік, і в тебе починається стагнація, тому що в тебе немає грошей на розвиток економіки. Тобто ти одночасно приймаєш проносне і снодійне, і намагаєшся прекрасно себе почувати”, — сказав доктор економічних наук, професор Ігор Ліпсиц.

Уже наступного, 2025 року російська економіка зіткнеться з небувалою кризою, вважають експерти. Якщо в одній точці зійдуться ефект від західних санкцій та низка внутрішніх проблем — наслідків невдалих рішень у Кремлі — на країну може чекати обвал усіх економічних процесів.

Читайте також: Якщо ціни на нафту на світовому ринку знизяться, економіка РФ впаде, — економічний експерт

Нагадаємо, країни G7 підтвердили підтримку Києва та пообіцяли посилити санкції щодо країни-агресора.