Росія помиляється: Придністров’я не хоче воювати за неї – Тенасе

Чи побоюється Молдова Придністров’я та Росії? Яка ситуація у Придністров’ї? Чому відкриття Росією другого фронту проти України у Молдові малоймовірне? Про це журналісти UATV поговорили з політиком, ексміністром юстиції Молдови, членом Венеціанської комісії Олександром Тенасом.

– Чи готуються у Молдові до можливої ​​атаки Російської Федерації? Ще однієї атаки? Тому що, як ми знаємо, Придністров’я – це така квазіреспубліка, яку підтримує саме Кремль.

– Я не думаю, що це досить реалістичний план, щоб Російська Федерація відкрила другий фронт. Так, республіка Молдова не має такої серйозної військової сили, як Україна, але я думаю, що цієї потужності достатньо, щоб такі дії виявилися б легкою прогулянкою, це абсолютно однозначно. Я хочу нагадати, що у 1992 році наша армія ще на етапі формування досить успішно відбила агресію з боку російських військ. Справа в тому, що Придністров’я суто формально є якимось суб’єктом, скажімо так, але насправді, згідно з рішенням Конституційного суду республіки Молдова та останньою резолюцією Ради Європи, також є низка рішень Європейського суду з прав людини, це територія, яка окупована Російською Федерацією. Придністровська адміністрація є маріонеткою Російської Федерації, вони діятимуть за вказівками із Москви. Однак тут варто зробити дуже важливе застереження на ту реальність, яка є. Справа в тому, що відколи цей конфлікт заморожений, за 30 років у Придністров’ї змінилася етнічна структура. Справа в тому, що українці та молдавани становлять зараз більшість, росіян у Придністров’ї – близько 12%. Згідно з останнім опитуванням громадської думки, українці, які живуть у Придністров’ї, їх близько 30%, мають дуже тісні зв’язки з українцями з України, і вони відвідували Київ та Одесу набагато частіше, ніж Кишинів – вони робили в Україні бізнес. Тому їм Російська пропаганда не змогла “замутити” мізки і “відпудрити” всю ту реальність, подати  відкриту військову агресію як якусь спецоперацію.

Читайте також: Придністров’я може закидати диверсантів як до Одеси, так і до Кишинева – політолог

Справа в тому, що у Придністров’ї війна та будь-які воєнні дії є абсолютно непопулярними. І адміністрація, яка зараз існує, на чолі з Красносельським, який, до речі, є громадянином України, зараз перебуває між двома вогнями: з одного боку, агресія з боку російських спецслужб, щоб вони якусь спецоперацію влаштували, а з іншого боку є певний пресинг із боку населення, яке не хоче воювати. Ось росіяни, які зараз грабують українські міста та вбивають українців, роблять це без чіткої мотивації – хтось унітаз вкраде, хтось – пральну машинку. А у Придністров’ї навіть цього мотивування не існує, реально неможливо пояснити людям, навіщо вони мають помирати. Тому ми спостерігаємо за дуже дивною ситуацією, де, з одного боку, російські спецслужби намагаються організувати якісь диверсійні провокації та заходи, а з іншого боку, ми спостерігаємо відчайдушні спроби тієї ж проросійської адміністрації, звичайно, уникнути будь-якого військового конфлікту.

Також є ще й третій елемент, про який найменше говорять, але все-таки він дуже важливий – це придністровський бізнес, олігархи. Звичайно, “сірого” бізнесу дуже багато, вони займаються контрабандою, зокрема, з України, Євросоюзу, це досить дивні бізнес-структури, але досить потужні. Ці бізнес-структури далеко не зацікавлені, щоб те, що вони створювали стільки років, понад 30 років, було зруйновано російськими ракетами, як це сталося у тому ж Маріуполі чи Харкові. Тому малоймовірно, що росіянам вдасться запустити ще один фронт проти України з боку Придністров’я.

І останнє, що я хотів би сказати щодо цього: незалежно від того, як інтерпретувати статус Придністров’я, і ​​взагалі, як дивитися на те, що там відбувається, для українських військових сил угруповання російських військ Придністров’я є і буде абсолютно легітимною військовою метою, якщо це угруповання становитиме якусь хоча б малу небезпеку для громадян України, для безпеки цього регіону. Тому це в Кишиневі чудово усвідомлюють, і на неформальному рівні дуже багато людей, з якими я спілкувався, були б дуже раді, якби Україна допомогла б нам нарешті вирішити цю проблему, і щоб у цьому регіоні, нарешті, встановився мир, і повністю було виведено російські війська та ліквідовано той арсенал зброї, який є ще з радянських часів.

– Але чи буде офіційне прохання від Молдови – це, мабуть, найголовніше, все-таки, адже Україна – та держава, яка не веде бойових дій на території інших суверенних держав.

– Ну, ви знаєте, справа в тому, що і громадська думка, і також меседжі наших політиків дуже змінилися з початку війни. Якщо після 24 лютого ми спостерігали дуже обережні і, скажімо так, полохливі меседжі з боку молдовської влади, то за останні 2-3 тижні вони стали дуже чіткими. Президент Майя Санду обрала однозначну позицію на підтримку України. Наш уряд надав величезну допомогу для українських біженців, українські діти навчаються у наших школах. І ми дуже раді, що ми можемо це все зробити для наших братів і сусідів, але також уже і на військовому рівні, і на політичному рівні дуже часто йдеться про те, що ми захищатимемо ся, настроїв здатися в нас немає. Так, ми не маємо такої сильної армії, але є Україна, є Румунія, які нам зможуть допомогти, якщо в цьому буде необхідність.

Росія абсолютно помилково вважає, що у Придністров’ї зараз усі, як один, стануть на захист когось уявного “російського світу” тощо. Я не думаю, що хтось їх зустрічатиме з хлібом і сіллю, а якщо, наприклад, українська армія матиме справу з такою проблемою, я не бачу, хто б із місцевого населення чинив би якийсь опір, бо всі втомилися від цієї ситуації, і всі чудово розуміють, що якби не російський імперіалізм, цього гнійника, як Придністров’я, не існувало б. Так само, як би не існувало і окупації Криму, як не існували б так звані псевдореспубліки в Донецьку та Луганську.

Читайте також: Якщо буде загроза, українській армії знадобиться 72 години, щоби знешкодити Придністров’я – військовий експерт

– Для України кілька тисяч людей з так званого Придністров’я, які можуть приєднатися до російської армії, не становлять загрози, а чи становлять вони загрозу для самої Молдови?

– Справа в тому, що з цих так званих російських військових, близько 80% – це мешканці Придністров’я, вони дуже різноманітні навіть за своїм етнічним складом. Більше того, одна справа, коли ти отримуєш зарплату військового для того, щоб нічого не робити і просто охороняти якусь стару іржаву радянську зброю. Але зовсім інша справа, коли тебе змусять піти в бій, і щоб ти повернувся назад додому або в цинковій труні, або в поліетиленовому пакеті. І я гадаю, що на це ніхто так просто не підпишеться. Знову ж таки, ми говоримо про мотивацію: українська армія перемагає ворога здебільшого тому, що українці чудово розуміють, за що вони воюють, вони розуміють, що якщо вони програють війну, росіяни всіх переб’ють, це буде просто реальний геноцид. Вони не мають вибору, і вони боротимуться, тому вони переможуть. Щодо Придністров’я, там не існує реальної мотивації, бо Придністров’я – не Російська Федерація. Інформаційно ця територія не закрита, там діє Ютуб, і соціальні мережі, і Телеграм-канали – там заборон не існує. Тому люди дуже добре розуміють, що відбувається, і відгуки війни тут все-таки досить свіжі. Тридцять років тому жителі Придністров’я та прибережних районів річки Дністер пройшли через справжню війну. Якщо їм особисто нічого не загрожуватиме, я думаю, ніхто не буде готовий просто так стати під рушницю. Тому для молдовської армії, я думаю, вони теж не становлять великої небезпеки. Ну, ви самі бачите з прикладу України, зараз війна – це економічна та ресурсна війна. У майбутньому, маючи кордони з Євросоюзом та з нашими братніми народами України і Румунії, ми, звичайно, завжди матимемо більше ресурсів чинити опір. Тому я поставився спокійніше до цієї ситуації, сподіваємось, що українська армія переможе ворога якнайшвидше.

Читайте також: До шостого пакета санкцій ЄС планують внести обмеження на нафту з РФ. Його можуть затвердити вже 10 травня